Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №754/2109/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/771/26

Справа №754/2109/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів Броварського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.02.2026 серії ВАД № 742770, ОСОБА_1 01.02.2026 приблизно о 23.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та виштовхував з квартири, чим порушив п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав частково. У наданих поясненнях зазначив, що є військовослужбовцем та учасником бойових дій. Останні чотири місяці перебував у зоні проведення бойових дій на сході України. Після повернення додому між ним та ОСОБА_2 , з якою він проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, виникли напружені стосунки.

Щодо обставин події пояснив, що того дня повернувся з поминальних заходів у стані алкогольного сп`яніння. Між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, ініціатора якого він не пам`ятає. За словами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у присутності дітей висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, виявляла неповагу до військовослужбовців, критикувала рівень його матеріального забезпечення та вимагала здійснювати фінансування утримання її родичів. Як наслідок виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 нецензурно висловився на адресу потерпілої.

ОСОБА_2 до суду не зявилась про час та дату судового засідання повідомлялася завчасно, клопотань щодо перенесення розгляду справи не подавала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, суд робить наступний висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, тощо) по відношенню до постраждалої особи. При цьому, якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, такі дії не є домашнім насильством. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: пояснення ОСОБА_1 написані власноруч; копію пояснень ОСОБА_2 ; копію термінового заборонного припису серії АА №479531 від 01.02.2026; копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Зазначені докази є поверховими та недостатніми для безспірного встановлення складу правопорушення, оскільки вони ґрунтуються виключно на суперечливих поясненнях сторін та похідних документах (протоколі, формі оцінки ризиків, терміновому заборонному приписі), що мають формальний характер і не містять об`єктивної фіксації обставин конфлікту, а наявність у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 додатково підтверджує обопільний характер суперечки та відсутність насилля виключно щодо потерпілої, що виключає можливість однозначного висновку про вчинення домашнього насильства саме ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 01.02.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі та долучених додатках, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час сварки ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чи спричинив таку шкоду.

Водночас, сварка, з застосуванням нецензурної лайки, яка склалася між ОСОБА_1 та його цивільною дружиною ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Ураховуючи викладене, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт, який не призвів до насильства.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наведеного суддя приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся сімейний конфлікт.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що в судовому засіданні в діях ОСОБА_1 не було встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК