Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №227/2599/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/856/26 Справа № 227/2599/24 Суддя у 1-й інстанції - ЛИСЕНКО В. О. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи клопотання захисника – адвоката Сахна Д.І., діючого в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и л а:

постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник – адвокат Сахно Д.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначає, що про існування протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 стало відомо лише після повідомлення з органів поліції щодо виконання постанови суду.

Крім того, у скарзі зазначається, що працівники поліції дійсно зупиняли ОСОБА_1 , однак жодного протоколу відносно нього не складали, відеозапис не здійснювали, від керування транспортним засобом не відсторонювали, автомобіль не вилучали, будь-яких пояснень він не надавав та підписів у будь-яких процесуальних документах не ставив.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Положеннями чинного КУпАП не передбачено залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір.

Разом з тим, доводи захисту щодо того, що ОСОБА_1 не знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи судом, спростовуються матеріалами справи.

Так, у матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 818634, який підписаний ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення зі змістом зазначеного протоколу. Крім того, у вказаному протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з тим, що розгляд справи відбудеться за викликом суду.

Також матеріали справи містять заяву від 09 серпня 2024 року, власноруч заповнену та підписану ОСОБА_1 , про отримання електронних судових повісток на належний йому номер мобільного телефону.

Крім того, у матеріалах справи наявна довідка про доставку повідомлення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено повідомлення із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи, а саме про те, що розгляд справи призначено на 31 січня 2025 року о 09 год. 40 хв.

Також матеріали справи містять розписку ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року, відповідно до якої він ознайомився з матеріалами справи та здійснив їх фотокопіювання.

Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень також підтверджують, що вказану постанову надіслано судом 31 січня 2025 року, зареєстровано 31 січня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 03 лютого 2025 року, а датою набрання постановою законної сили є 11 лютого 2025 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції та мав можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у визначений законом строк.

За таких обставин посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 стало відомо про існування постанови лише після повідомлення з органів поліції щодо її виконання не відповідають дійсності, та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 мав реальну можливість подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а наведені у клопотанні підстави не можуть вважатися поважними.

За таких умов відсутні обставини, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, у зв`язку з чим підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а:

у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 , – відмовити.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Сахна Д.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, – повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА