Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №336/11022/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/11022/25 Головуючий в 1 інст. Савеленко О.А.

Провадження №33/807/90/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Железняк-Кранг І.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Железняк-Кранг І.В. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 27 жовтня 2024 року в м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 315, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився на місці зупинки. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Железняк-Кранг І.В. просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 з посиланням на докази, які суд визнав достатніми та належними (протокол, направлення на огляд водія).

Суд першої інстанції лише формально послався на перелік матеріалів, не досліджуючи фактично їх зміст, не зважаючи на пояснення надані ОСОБА_1 , не спростувавши в оскаржуваній постанові факти, що викладені в поясненнях, та не досліджуючи обставини справи.

Так, судом першої інстанції вказано, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується, окрім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки судом при самостійному дослідженні доказів встановлено, що протокол не відповідає вимогам КУпАП, тобто не є належним доказом та не може застосовуватись при встановленні певних обставин; у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Огляд ОСОБА_1 був проведений не уповноваженими особами, оскільки мав бути проведений в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП.

Також, докази керування транспортного засобу ОСОБА_1 відсутні, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно з відеозаписом, жодних ознак, зазначених Інструкцією, як підстави для огляду, не зафіксовано.

В судове засідання, призначене на 16 січня 2026 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду також не надходили.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд провадження за клопотаннями сторони захисту, ОСОБА_1 викликався до суду шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, у месенджері «Viber».

Крім того, у даному судовому засіданні захисник-адвокат Железняк-Кранг І.В. не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , зазначила, що позицію щодо захисту з останнім узгоджено.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Заслухавши аргументи захисника-адвоката Железняк-Кранг І.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №645396 від 27 жовтня 2024 року, з якого убачається, що 27 жовтня 2024 року в м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 315, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився на місці зупинки. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.

- у письмових поясненнях ОСОБА_1 , згідно з якими останній підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зазначивши про те, що, на його думку, працівники поліції ставились до нього упереджено;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Луговського М., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби в Шевченківському районі м.Запоріжжя, 27 жовтня 2024 року о 10:37 год. отримали виклик «Порушення ПДР» за адресою вул.Ігоря Сікорського, 315(БП-3-14).

Прибувши на місце виклику було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовий в/ч НОМЕР_3 , капітан, командир батареї, керував транспортним засобом «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому не мав при собі посвідчення водія, а також реєстраційного документа та транспортний засіб. Також, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку відмовився.

Сповіщено ВСП.

Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №645396 за ч.2 ст.130 КУпАП та винесено постанову БАВ 281578 за ч.1 ст.126 КУпАП. Від керування Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні ОСОБА_1 участі не брав, у судовому засіданні захисник Железняк - Кранг І.В. пояснила, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, причиною відмови стала особиста образа під час спілкування з працівниками поліції. Проти протоколу заперечила, підтримала доводи, викладені нею у письмових запереченнях, просила справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду теж не надходили.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Железняк-Кранг І.В., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи захисника-адвоката Железняк-Кранг І.В., викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оскільки у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є безпідставними.

Так, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не убачається ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки беззаперечними доказами не підтверджується така кваліфікуюча ознака, як повторність.

У зв`язку з цим суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, чим фактично покращив становище останнього.

У зв`язку з цим, доводи сторони захисту про те, що суд вийшов за межі складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, не є слушними.

Свої висновки в зазначеній частині суд належним чином вмотивував та з цими висновками повністю погоджується апеляційний суд.

Доводи захисника в апеляційній скарзі про недотримання вимог статті 266-1 КУпАП та проведення огляду і складання протоколу щодо ОСОБА_1 неуповноваженою особою, та необхідність залучення працівників Військової служби правопорядку (ВСП), є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП.

Отже, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою.

Більш того, в цьому випадку ОСОБА_1 взагалі відмовився проходити огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що докази керування транспортного засобу ОСОБА_1 відсутні, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи.

З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу.

Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки поводив себе, як водій цього транспортного засобу.

Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту не заявляла.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Більш того, з відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що зафіксовано зупинку транспортного засобу «Mitsubishi Pagero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням саме ОСОБА_1 , оскільки останній вийшов з цього транспортного засобу і почав пред`являти копії документів уповноваженій особі.

Доводи сторони захисту про те, що згідно з відеозаписом, жодних ознак, зазначених Інструкцією, як підстави для огляду, не зафіксовано, також є безпідставними.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.

Згідно з направленням від 27 жовтня 2024 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Драгер не проводився, у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння.

З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. При цьому працівники поліції провели візуальний огляд ОСОБА_1 , в результаті якого встановили, що у останнього звужені зіниці очей, що не реагують на світло та в нього виражене тремтіння пальців рук.

У зв`язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній почав сперечатися з працівниками поліції та неодноразово зазначав про те, що у працівників поліції щодо нього упереджене ставлення та відмовився від проходження огляду, сів до транспортного засобу, сказав, щоб складали протокол, зачинив двері автомобіля. На контакт з працівниками поліції не йшов. При спробі працівника поліції ознайомити його з постановою, винесеною щодо нього за ст.126 КУпАП, двері автомобіля не відчинив, що працівником поліції було сприйнято як відмову від ознайомлення з цією постановою.

За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, обґрунтовано був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника - адвоката Железняк-Кранг І.В. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/11022/24