Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №486/1479/23
Суддя: Волощук О. О.
Справа №: 486/1479/23 Провадження № 3/486/2/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
19.09.2023 до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 справу розподілено судді Савіну О.І., розгляд якої призначено на 15.02.2024 та неодноразово відкладався.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.11.2025 справу розподілено судді Волощук О.О.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2023 о 21:10 год в м.Южноукраїнськ по вул.Європейська біля будинку №46 ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, нестійка хода. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», про що свідчить тест огляду №237. Від проходження огляду на стан сп`яніння у Южноукраїнській міській лікарні відмовився, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколі.
Будь-яких пояснень суду не надав.
Також, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя особисто або через представника, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді телефонограмою, знав, що розгляд справи стосовно нього відбудеться в Південноукраїнському міському суді Миколаївської області, що також підтверджується його підписом в протоколі та відео записом з диску, на якому зафіксовано факт повідомлення останнього працівником поліції про місце розгляду справи, тому суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді та спробу уникнути відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з`явитись до суду за умови неповідомлення суду поважної причин своєї неявки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надано, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч.1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №481029 від 02.09.2023, відповідно до якого 02.09.2023 о 21:10 год в м.Южноукраїнськ по вул.Європейська біля будинку №46 ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, нестійка хода. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», про що свідчить тест огляду №237. Від проходження огляду на стан сп`яніння у Южноукраїнській міській лікарні відмовився, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Рапортом працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 02.09.2023, в якому зазначено, що 02.09.2023 о 21:11 год надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , яка зазначила, що синій Фольцваген, НОМЕР_1 , п`яний водій, їздив по дворі, в кінці розмови – авто зачепило машину сусіда, підійшов сусід, розбираються. У дворі будинку було встановлено, що в двір на великій швидкості заїхав синій автомобіль, факт ДТП не знайшов свого підтвердження. Мешканці будинку 46 помітили, що водій авто перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Корінцем тесту.
Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням прилада «Драгер-Алкотест», результат огляду на стан сп`яніння: позитивний 2,87% проміле.
Письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.09.2023, відповідно до яких він помітив, як у їхній двір на великій швидкості заїхав автомобіль синього кольору Фольцваген, при розвороті біля під`їзду 35 зупинився близько його авто, та він почув якийсь звук стуку. Підбігши до свого авто, щоб подивитися, чи все добре, з автомобілем було все добре, але в цей час він помітив, що за кермом синього авто сидить невідомий йому чоловік в стані алкогольного сп`яніння. Після чого він для того, щоб останній не продовжив подальший рух, так як вони чекали поліцію, він витягнув ключі з автомобіля.
Письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 02.09.2023, відповідно до яких він помітив автомобіль Фольцваген, державний номерний знак НОМЕР_1 , який заїхав у подвір`я на шаленій швидкості, зупинившись, з автомобіля одразу вийшов пасажир, а через деякий час водій, який був з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Рапортом працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 02.09.2023.
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , який підтвердив обставини, викладені в протоколі, та підтримав свої письмові пояснення, наявні в матеріалах справи.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.9а ПДР України, дійсно керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Згідно з ч. 6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Як зазначено вище, правопорушення вчинено 02.09.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Волощук О.О. 11.11.2025 отже, строк притягнення до відповідальності ОСОБА_1 сплив, а тому справа підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 283, 284, п. 7 ст. 247 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua