Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №490/504/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/504/26 від12.03.2026

н\п 3/490/647/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника АЗС ТОВ «Петрол Контракт», юридична адреса: вул. Яремчука Назарія, буд. 1, м. Луцьк, Волинська область,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу №49 від 20.01.2026, 03.11.2025 о 14 годині 46 хвилин, на АЗС з магазином ТОВ «Петрол Контракт», за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв України, 26 А, під час проведення розрахункових операцій, встановлено відсутність зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у відповідній графі розрахункового документа, що підтверджується фіскальним чеком №25385 від 03.11.2025, що є порушенням п.11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно даних проведеної перевірки, встановлено що на АЗС з магазином ТОВ «Петрол Контракт» не оприбуткування підакцизних товарів (нафтопродуктів за марками та видами) в кількості: паливо дизельне Mustang + ДП-Арк-Євро5-ВО в кількості 7554,92 літрів, бензин автомобільний А-95-Євро5-ЕО в кількості 16834,61 літрів, бензин автомобільний Mustang + А-95-Євро5-ЕО в кількості 19708,07 літрів, паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО в кількості 27223,03 літрів, на загальну суму 4502961,30 гривень за цінами реалізації станом на 18.12.2025, що є порушенням п.12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначив, що не погоджується з відомостями, викладеними в протоколі, оскільки вони ґрунтуються на акті перевірки №21122/Ж5/14/29/07/44800308 від 29.12.2025, щодо якого було подано до податкового органу заперечення. Згідно результатів розгляду заперечень, податковим органом було лише спростовано порушення вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та наявність порушення п. 11 Закону, що вважає спірним. Стверджує, що складення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є передчасним, оскільки ним, як керівником ТОВ «Петрол Контракт», не вичерпано всіх передбачених законом правових заходів щодо оскарження, а тому висновки викладені податковим органом в акті перевірки та протоколі є не узгодженими, та не можуть бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З протоколу про адміністративне правопорушення №49 від 20.01.2026 вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться те, що при продажу підакцизних товарів за період перевірки мали місце не оприбуткування підакцизних товарів, а також проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати фактичної перевірки №21122/Ж5/14/29/07/44800308 від 29.12.2025.

Згідно пояснень, зазначених ОСОБА_1 , до податкового органу було подано заперечення на акт перевірки №21122/Ж5/14/29/07/44800308 від 29.12.2025. За результатами розгляду заперечень, податковим органом спростовано висновок акта щодо порушення вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та залишено без змін щодо порушення вимог п.11 ст. 3 вказаного Закону.

Однак, сума грошового зобов`язання ТОВ «Петрол Контракт» залишається неузгодженою, оскільки процедура оскарження висновків перевірки є незакінченою.

Так, в матеріалах справи відсутні відомості щодо того чи було після складення акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу, чи було воно оскаржено суб`єктом господарської діяльності, а також чи є суми, вказані податковим органом в акті №21122/Ж5/14/29/07/44800308 від 29.12.2025, узгодженими, згідно податкового законодавства (п.п.56.17, 56.18 Податкового кодексу України), оскільки сам по собі акт документальної перевірки є ненормативним правовим актом, який не породжує певні правові наслідки, не створює юридичний стан і не спрямований на регулювання суспільних відносин.

Відповідно до матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати фактичної перевірки.

Відповідно до змісту п.86.1.ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до практики Верховного Суду, згідно з якою неодноразово наголошувалось на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, який фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, вищевказані недоліки, наявні в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути усунуті судом.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з`ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з`ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 222, 245, 256, 278 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л.Лященко