Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №492/143/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/143/26

провадження № 1-кп/492/120/26

ВИРОК

Іменем України

12 березня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026162270000029, внесеному 12 січня 2026 рокудо Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Троіцьке Любашівського району Одеської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -

встановив:

12 січня 2026 року приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи поряду із магазином «Олена», що знаходиться за адресою: вул. Свободи, буд. № 3-а, м. Арциз Болградського району Одеської області, побачила залишений без нагляду велосипед марки «Starter Sport» синього кольору. В подальшому, ОСОБА_5 , діючи в у мовах воєнного стану з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх не спостерігає підійшла до залишеного без нагляду велосипеду, який належить потерпілому ОСОБА_4 , та реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, упершись руками в кермо велосипеду, відкотила його у напрямку свого будинку. Таким чином, ОСОБА_5 залишила місце чинення кримінального правопорушення та розпорядилася вказаним велосипедом на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 3899,75 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала себе винною в обсязі пред`явленого їй обвинувачення. В ході судового розгляду вона детально розповіла про обставини вчинення кримінального правопорушення та щиро розкаялася у його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 , повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та у відповідності до частини 3 статті 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному, касаційному порядках, суд користуючись правом, наданим частиною 3 статті 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_5 .

Показання обвинуваченої ОСОБА_5 , надані нею під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази в частині матеріалів, що характеризують обвинувачену, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а її дії слід кваліфікувати за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» судам роз`яснено, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами (частина 2 статті 50 КК України).

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який класифікується за частиною 4 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, задовільну характеристику обвинуваченої за місцем проживання, а також те, що обвинувачена на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не є депутатом Арцизької міської ради; раніше не судима.

До обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом встановлено не було.

Суд також бере до уваги досудову доповідь та витяг з оцінки ризиків, згідно якого ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як - середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як – середній, а тому виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства з покладанням на обвинувачену обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Таким чином, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, позиції сторони обвинувачення та обвинуваченої, з урахуванням думки потерпілого, який щодо призначення покарання покладався на розсуд суду, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі із застосуванням до неї дії статті 75 КК України, звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України. Підстав для застосування до обвинуваченої дії статті 69 КК України суд не вбачає.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, щодо речових доказів, відшкодування процесуальних витрат.

Щодо запобіжного заходу, суд враховує, що до обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчується 24 березня 2026 року.

З урахуванням наведеного строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обраного ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Суд вирішує питання про речові докази у кримінальному провадженні згідно з частиною 9 статті 100 КПК України: фрагменти відеозаписів тимчасово вилучені 21 січня 2026 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , з приміщення магазину «Елена» за адресою: Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Свободи, буд. №3-а: «SmartPlayer», в форматі «Застосунок (.exe)», розмір відео файлу 2,19 МБ (2 306 048 байтів); «IMG_4206», в форматі «mp4», розмір відео файлу 130 МБ (136 902 602 байтів); «IMG_4205», в форматі «mp4», розмір відео файлу 95,5 МБ (100 184 089 байтів), що перекопійовані на оптичний диск марки «HP» формату DVD+R, упакований у паперовий конверт залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження; велосипед марки «Starter Sport» синього кольору – повернути власнику.

На підставі частини 4 статті 174 КПК України, арешт накладений на вищезазначені речові докази на підставі ухвали слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року та ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року підлягає скасуванню.

У зв`язку з доведеністю вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і проведенням по кримінальному провадженню експертизи, суд, керуючись частиною 2 статті 124 КПК України, дійшов висновку про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави процесуальних витрат на залучення експерта, який проводив експертизу у наявному кримінальному провадженні у розмірі 1337,10 грн.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити їй покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

В силу частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 12 березня 2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання, продовжити до набрання вироком законної сили на тих самих умовах, що визначені в ухвалі слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

Речові докази: фрагменти відеозаписів тимчасово вилучені 21 січня 2026 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , з приміщення магазину «Елена» за адресою: Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Свободи, буд. № 3-а: «SmartPlayer», в форматі «Застосунок (.exe)», розмір відео файлу 2,19 МБ (2 306 048 байтів); «IMG_4206», в форматі «mp4», розмір відео файлу 130 МБ (136 902 602 байтів); «IMG_4205», в форматі «mp4», розмір відео файлу 95,5 МБ (100 184 089 байтів), що перекопійовані на оптичний диск марки «HP» формату DVD+R, упакований у паперовий конверт залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; велосипед марки «Starter Sport» синього кольору – повернути власнику.

Скасувати арешт на речові докази, накладені на підставі ухвали слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року та ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1