Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №758/18108/25 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №758/18108/25

Суддя: Захарчук С. С.

Справа № 758/18108/25

3/758/1081/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Захарчук С. С. , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 01.11.2025 о 22 год. 45 хв. по вул. Кирилівській, 123 у м. Києві керував електросамокатом «BOLT НОМЕР_1» у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки, за допомогою ALKOTEST 7510 прилад ARMF 0330. Тест 1608 результат позитивний - 0, 25 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 500787 від 02.11.2025.

ОСОБА_1 у судовому засідання свою вину не визнав.

Вказав, що він не вживав алкоголь та не керував транспортним засобом.

Представник ОСОБА_1. Сірий І.О. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив.

Вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначений час вчинення правопорушення о 22 год. 45 хв.

Однак, доказів того, що ОСОБА_1 о 22 год. 45 хв. керував транспортним засобом не надано.

Поліцейський неналежно провів процедуру огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер о 23 год. 01 хв. 49 сек., результат огляду показав вміст алкоголю 0,25 проміле. Вихід за межі допустимого склав - 0,03 проміле. Поліцейський усвідомлюючи рівень показника приладу Драгер, не запитав у ОСОБА_1 чи згоден він з показниками чи ні, чи бажає у разі незгоди проїхати до найближчого медичного закладу охорони здоров`я.

На підставі вищезазначеного, представник ОСОБА_1 Сірий І.О. просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника Сірого І.О., дослідивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Установлено, що ОСОБА_1 01.11.2025 о 22 год. 45 хв. по вул. Кирилівській, 123 у м. Києві керував електросамокатом «BOLT НОМЕР_1» у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки, за допомогою ALKOTEST 7510 прилад ARMF 0330. Тест 1608 результат позитивний - 0, 25 ‰.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; -мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.

Разом з тим, Законом України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Отже, електросамокат з потужністю 0,5 кВт, акумуляторною батареєю, яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з двома колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину є легким персональним електричним транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 09.11.2015 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 130 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500787 від 02.11.2025 (а.с. 1, 2), результатом алкотестеру «Drager» ARMF-0330 (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 6), відеозаписом з бодікамери (а.с. 10), який був переглянутий у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних приладів, що мають функції відеозапису.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери, який міститься на диску № ЕПР1-500787-1, доданого до протоколу, вбачається те, що ОСОБА_1 , під час керування електросамокатом, рухаючись по трамвайним коліям, був зупинений поліцейським.

При цьому, ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв не заперечував.

Також, з дослідженого відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосування приладу «Drager» ARMF-0330, результат огляду на стан сп`яніння позитивний 0,25 проміле. Вказане також підтверджується результатом аналізу, проведеним за допомогою приладу «Drager» ARMF-0330 (а. с. 3).

Крім того, відповідно до акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан сп`яніння позитивний 0,25 проміле. ОСОБА_1 з результатом згоден, підтвердив це своїм підписом (а.с. 5).

Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Роз`яснити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя С. С. Захарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua