Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №755/20601/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 березня 2026 р.

Справа: №755/20601/25

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2-а/754/103/26

Справа №755/20601/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09 березня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

14.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову № 3648 від 03.10.2025, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, коли позивачу була направлена повістка з ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи відмовився він отримувати повістку для оновлення даних, не зазначено складання Акту про відмову отримання ним повістки, при складанні протоколу позивач не був присутнім, та був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення.

Позивач зазначає, що у лютому 2022 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як доброволець. Працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 записав всі його дані та запевнив, що дані будуть внесені до реєстру та повідомить його в телефонному режимі. У березні 2024 року позивач самостійно через «Резерв +» оновив свої дані.

Позивач вказує на те, що постанова № 3648 від 03.10.2025 не містить відомостей про час вчинення правопорушення. Також позивач зазначає, що 26 вересня 2025 року був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому вручили повістку на 2 жовтня 2025 року, 2 жовтня 2025 року він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому видали нову повістку на 7 жовтня 2025 року, 7 жовтня 2025 року видали повістку на 20 жовтня 2025 року.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач до суду в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, повідомлявся про розгляд справи належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, позовної заяви з додатками та судових повісток на його офіційну електронну пошту та в електронний кабінет його представника, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

26.09.2025 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 оператором мобілізаційного відділення солдатом ОСОБА_2 складено протокол б/н про вчинення адміністративного правопорушення, в якому вказується, що ОСОБА_1 не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 , де перебував на військовому обліку про зміну місця проживання та не став на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме, «у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

03.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 3648, якою накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Вказаною постановою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 , де перебував на військовому обліку про зміну місця проживання та не став на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме, «у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відповідно до військового квитка, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 17.03.1994, ОСОБА_1 08.10.1993 комісією визнаний непридатним до військової служби в мирний час, придатний до нестройової служби в воєнний час (гр. І ст. 25 «в» наказу від 1989 № 317).

ОСОБА_1 видали повістку ВД-51278 від 07.10.2025 на проходження ВЛК.

Позивач надав консультаційний висновок спеціаліста від 06.10.2025, направлення до фтизіатра, інфекціоніста 02.10.2025, консультаційний висновок від 01.10.2025.

Згідно з даними застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Норми права та мотиви суду

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша статті ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пп. 7, 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, в силу норм ст. 77 КАС України у зазначеній категорії справ обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов. Однак відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

До предмету доказування в даній справі входить, зокрема, доведення факту та часу зміни місця проживання позивачем та неповідомлення відповідача у семиденний строк. Однак відповідач не довів того, що позивач змінив місце проживання, якщо змінив, то коли саме, і, що саме в семиденний строк не повідомив про це відповідача. Суд зауважує, що ні протокол про адміністративне правопорушення від 26.09.2025, ні оскаржувана постанова від 03.10.2025 не містять даних про місце і час вчинення адміністративного правопорушення.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Неподання стороною відповідача відзиву на позовну заяву без поважних причин у цьому випадку кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст 210 КУпАП, то постанову № 3648 від 03 жовтня 2025 року слід скасувати, а провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № 3648 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 03 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25500 грн.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_2, місце знаходження: АДРЕСА_4.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua