Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №489/8106/25
Суддя: Валігурський Г. Ю.
Справа № 489/8106/25
Провадження № 1-кп/489/531/26
В И Р О К
іменем України
12 березня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.06.2025 за № 120251520000000468, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця ст. Буялик Іванівського району Одеської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого повну загальну середню освіту, одруженого, працевлаштованого на посаді водія ПП ВТФ «Титан Авто», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 12.06.2025 приблизно о 07:00, знаходячись за кермом автомобіля «Mercedes-Benz Atego», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв припаркованим на території подвір`я автомобільного ринку ПрАТ «Спортек», біля комплексу складів ІЩА №353-354, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 244, почав виїжджати з вказаних складів, намагаючись виїхати з вказаної території на проїзну частину прилеглої дороги.
Розпочавши маневр руху заднім ходом автомобілем від вказаних складів, водій ОСОБА_4 , перед початком його виконання не переконався у тому, що це не створює небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, хоча для забезпечення безпеки руху данім ходом міг звернутися за допомогою до експедитора ОСОБА_7 , який знаходився разом з ним в автомобілі, чим порушив вимоги п.п. 1.3., 2.3. «б», 10.1., 10.9. ПДР, а саме будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Рухаючись заднім ходом в бік складу № 17 ПрАТ «Спортек», на відстані 11,7 м від нього, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка, рухаючись по проїзній частині вказаного подвір`я в цей час знаходилася біля заднього зрізу вказаного транспортного засобу, та переїхав її. Після чого, проїхавши вперед в бік складів ІЩА №353-354, вдруге розпочавши маневр руху заднім ходом в бік складу № 17, на вищевказаній відстані, повторно переїхав ОСОБА_8 , яка в цей час лежала на проїзній частині подвір`я.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Вказана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 1.3., 2.3. «б», 10.1., 10.9. ПДР, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.
ІІ. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, не заперечував проти обставин встановлених під час досудового розслідування. Суду пояснив, що 12.06.2025 приблизно о 07:00, знаходячись за кермом автомобіля «Mercedes-Benz Atego», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджав від складів ПП ВТФ «Титан Авто», що розташовані на автомобільному ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 244. З ним в автомобілі перебував експедитор ОСОБА_7 . З метою від`їхати від складів здійснював маневр руху назад для чого увімкнув задню передачу, подивився в дзеркала заднього огляду та не помітивши перешкод почав рух назад. Проїхавши приблизно 2-2,5 метри відчув наїзд на перешкоду. У зв`язку з цим проїхав уперед, а потім повторно почав рух назад і знов відчув наїзд на перешкоду. Після цього зупинився, увімкнув стоянкове гальмо, вийшов з автомобіля позаду автомобіля виявив, що здійснив наїзд на потерпілу. Про вказаний факт повідомив директора підприємства, викликав поліцію та швидку медичну допомогу. Після приїзду поліцейських та оформлення ними документів, його доставили до лікарні для огляду. Також пояснив, що потерпілу знав, на авторинку вона працювала протягом тривалого часу прибиральницею, мала вади слуху та мовлення. Через директора підприємства передав сім`ї потерпілої 30 000,00 грн для відшкодування витрат на поховання. В подальшому сім`ї потерпілої мають бути передані ще 20 000,00 грн. Вказані кошти виплачені підприємством, у якому він працює, з подальшим відшкодування ним підприємству з отриманої заробітної плати. Також зобов`язується оплатити витрати на спорудження надгробного пам`ятника.
В подальшому під час розгляду справи ОСОБА_4 подав до суду документи на підтвердження оплати витрат на встановлення надгробного пам`ятника потерпілій в сумі 30 000 грн, а також розписки дочки потерпілої ОСОБА_9 про отримання 17.06.2025 від обвинуваченого 30 000 грн на ритуальні послуги та 20 000 грн матеріальної допомоги.
Потерпіла ОСОБА_10 , пояснила, що про смерть матері ОСОБА_8 вона дізналась від сусіда того ж дня приблизно о 12:00. Її мати протягом багатьох років працювала прибиральницею на авторинку. Мати була особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку з вадами слуху та мовлення. Крім неї у матері є ще дві дочки і два сини. Останнім часом мати проживала разом зі старшою сестрою. Зазначила, що займалась організацією поховання матері. У похоронному агентстві повідомили, що ПП ВТФ «Титан Авто» оплатили послуги з поховання у розмірі 30 000,00 грн, які залишив водій підприємства.
Просила не призначати обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі. Також потерпіла не вважає за необхідне позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, оскільки це є його джерелом доходу.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
У протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2025, з додатками у виді схеми та фототаблиці, зафіксовано обставини ДТП: адреса, місце розташування автомобіля та тіла потерпілої ОСОБА_8 , тілесні ушкодження потерпілої, сліди ДТП.
Відповідно до висновку експерта від 31.07.2025 № СЕ 19/115-25/11167-ІТ У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля Mercedes-Benz Atego (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до технічних вимог п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху. ?Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання технічних вимог п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку експерта від 23.07.2025 № 20250615010001473 смерть ОСОБА_8 настала в результаті тупої поєднаної травми тіла у вигляді синців, саден, ран в ділянці голови, правої верхньої кінцівки, синців, саден в ділянці тулуба, нижніх кінцівок, відкритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток лицьового та мозкового черепу, переломів лівої ключиці, тіла грудини, множинних переломів ребер, хребта в шийному та грудному відділах, забою речовини головного мозку, легень, печінки, правої нирки, розриву аорти в грудному відділі, з послідуючою зовнішньою та внутрішньою кровотечею.
Тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях їх утворення, утворилися незадовго до настання смерті, від дії тупих твердих предметів і могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди.
Характер, морфологічні особливості та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 , характерні для переїзду тіла останньої колесами рухомого транспортного засобу (вантажного автомобіля) зліва направо через голову, шию та верхню третину грудної клітки, коли потерпіла перебувала у горизонтальному положенні, лежачи на спині.
За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілої, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті.
Утворення всіх вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи виключається.
Вказані докази узгоджуються між собою, а також з показаннями обвинуваченого щодо місця часу та обставин вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є належними та допустимими і доводять його вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
VI. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання
Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення суд, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки вчиненого кримінального правопорушення у виді смерті потерпілої, санкцію частини 2 статті 286 КК України; вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок не умисного порушення правил дорожнього руху; вік обвинуваченого, його особу, який одружений, пенсіонер, офіційно працевлаштований на посаді водія з 14.11.2023, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав, відшкодував завдану у результаті вчинення злочину шкоду; наявність пом`якшуючих та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Суд також враховує обставини наведені органом пробації у досудовій доповіді, у якій наведено висновок про можливість виправлення особи без позбавлення або обмеження волі.
Отже, обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
При цьому зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану злочином шкоду; відсутність у ОСОБА_4 судимостей, наявність соціальних зв`язків, його вік, досудову доповідь, виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.
Висновку про відсутність підстав для призначення додаткового покарання суд дійшов враховуючи, що порушення ПДР ОСОБА_4 допустив через необережність, його особу, а також працевлаштування на посаді водія протягом тривалого часу, що свідчить про те, що керування транспортним засобом є трудовими обов`язками обвинуваченого. Також під час розгляду справи встановлено, що заробітна плата, яку отримує ОСОБА_4 за роботу водія, є його основним джерелом доходу вже протягом трьох років. Отримуваний ним дохід надає йому можливість утримувати дружину, яка також перебуває на пенсійному забезпеченні у мінімальному розмірі.
VІІ. Цивільний позов у справі потерпілою не поданий.
VIІІ. Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд бере до уваги, що згідно з частиною 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, витрати, пов`язані із проведенням у даному провадженні судових експертиз у розмірі 10 696,80 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого.
ІХ. Речові докази.
На речовий доказ автомобіль «Mercedes-Benz Atego», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладено арешт ухвалою слідчого судді від 23.06.2025 у справі № 490/4609/25.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, арешт вказаного майна не здійснювався з метою забезпеченням позову і такий позов у справі не заявлений, суд дійшов висновку про скасування арешту вказаного автомобіля.
Згідно розписки від 24.07.2025 вказаний автомобіль слідчий передав ОСОБА_4 .
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 10 696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 80 коп.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року у справі № 490/4609/25, а саме автомобіля «Mercedes – BenzAtego», р.н. НОМЕР_1 .
Речові докази: автомобіль «Mercedes – Benz Atego», р.н. НОМЕР_1 , -вважати повернутим ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua