Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №473/935/26
Суддя: Усіков О. В.
Справа № 473/935/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
"13" березня 2026 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді: Усікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
У протоколі серія ЕРП1 №597160 від 21.02.2026 рокув розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «21.02.2026, 03:18:00, м. Вознесенськ, вулиця Київська, 247, 21.02.2026 року близько 03 год 18 хв за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська, поблизу буд. 247, водій гр. ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARAM2263 з позитивним результатом 1,34 проміле, водій гр. ОСОБА_1 з результатом згоден, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП КНП ВБЛ ВМР відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР — керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, оскільки отримав смс-повідомлення згідно довідки про доставку повідомлення 06.03.2026 року на підставі його заяви про отримання такого повідомлення, що містить підпис особи, стосовно якої складено протокол та яка надана поліцією до протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 заяв чи клопотань до суду про відкладення слухання справи чи про поважні причини неприбуття не направив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
Також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні. У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність її закриття з огляду на наступне.
Під час підготовки справи до розгляду судом було встановлено відсутність у матеріалах справи носія із відеозаписом, на якому містилися обставини викладені в протоколі ЕРП1 №597160 від 21.02.2026 року. У зв`язку з цим, судом було направлено запит від 09.03.2026 року за вих. № 473/935/26/3525/2026 на адресу Вознесенського РУП ГУНП з вимогою надати відповідні відеозаписи для забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду справи.
11.03.2026 року на вказаний запит суду надійшла відповідь від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області (вих. № 39701-2026 від 10.03.2026 року). У вказаному документі орган поліції повідомив суд, що надати відповідні відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників СРПП неможливо через їх відсутність.
Крім того, суд наголошує, що матеріали адміністративної справи також не містять пояснень свідків, які могли б підтвердити обставини, викладені у протоколі, процедуру проходження огляду та факт відмови від огляду в медичному закладі.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Приймаючи рішення у даній справі на підставі досліджених матеріалів провадження, суд враховує, що ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Порядок визначення стану сп`яніння у водіїв, які керують транспортними засобами, регулюється нормами ст. 266 КУпАП.
Згідно із ст. 266 КУпАП: «Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».
У даній справі поліцією не було долучено відеозапис фіксації правопорушення, як того вимагають положення ст. 266 КУпАП.
Отже, поліцією в порушення вимог ст. 266 КУпАП не долучено до справи ні відеозапис, ні покази двох свідків, як те передбачено вимогами ст. 266 КУпАП у разі відсутності відеозапису самої процедури правопорушення.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото — і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото — і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У даній справі фіксація правопорушення відбувалася без дотримання вимог ст. 266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 7 серпня 2019 року справа № 607/14707/17 провадження №51-2604 км19: «умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних».
Тоді як порядок виявлення та фіксації правопорушення поліцією було суттєво порушено.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки поліцією вимоги ст. 266 КУпАП не дотримано, належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння - суду не надано, при складанні протоколу поліцією порушено вимоги ст. 266 КУпАП, тому на підставі положень ст. 247 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КпАП України, суд
П О С Т А Н О В И В:
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Усіков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua