Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №467/256/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/256/26

Провадження № 3/467/88/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Догарєвої І.О.

за участю секретаря судового засідання Скорнякової С.В.,

прокурора Донаканян А.Д.,

особи, яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с.Садове Арбузинського району Миколаївської області, громадянки України, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , місце роботи/проходження служби (на момент вчинення правопорушення) молодший інспектор відділу охорони ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83», на теперішній час тимчасово безробітна,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

26.02.2026 року відносно ОСОБА_1 оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенантом поліції Олександром Могильним, складено протокол №105 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 , будучи молодшим інспектором відділу охорони державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «щорічна» за 2024 рік (особи, що припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування).

У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у зазначеному вище правопорушенні визнала, та пояснила, при звільненні зі служби її ніхто не попередив про необхідність подання декларації типу «щорічна» за 2024 рік (після звільнення). Крім того, 27.02.2027 року в неї народилася дитина, раніше встановленого строку та вона до 03.04.2025 року перебувала з дитиною в лікарні у м.Миколаєві. Відразу після отримання листа про необхідність подання декларації, вона її подала. Інших порушень не допускала, про вчинене шкодує.

Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, тому просить притягнути останню до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у межах санкції інкримінованої статті.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДУ «Арбузинська виправна колонія (№83)» від 20.07.2023 № 71/ОС, ОСОБА_1 з 21.07.2023 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони держаної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)».

Згідно наказу №109/ОС від 01.12.2023 переведено ОСОБА_1 з посади молодшого інспектора відділу охорони держаної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)» на посаду молодшого інспектора відділу охорони держаної установи ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» згідно ст. 65 ч. 1 п. 2 п.п 3 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 36 п. 5 КЗпП України з 1 грудня 2023 року.

Відповідно до Переліку найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого 10.05.2017 наказом № 1519/5 Міністерства юстиції України, Державна установа «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» е державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 1 та підп. Д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а саме особою рядового складу державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-""" пункту 2, пункті 4 частини першої статті з цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

В подальшому, згідно наказу ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 12.02.2024 № 16/ОС, молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 з 12.02.2024 звільнено з вище вказаної посади.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 КУпАП Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.

Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. за Згідно з ст. 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію типу «щорічна» за 2024 (після звільнення) до 31.03.2025 року.

12.02.2024 ОСОБА_1 ознайомилася з витягом із Закону України «Про запобігання корупції», а саме з вимогами ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та наслідками щодо несвоєчасного подання та передбаченої Законом відповідальності, про що свідчить власний підпис.

Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію типу «щорічна» за 2024 рік (після звільнення) подала лише 30.09.2025 року, чим допустила порушення встановленого строку подання електронної декларації, що підтверджується витягом веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (іпн- НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2025 по 01.10.2025 встановлено, що остання зайшла до Реєстру декларацій та почала роботу лише 30.09.2025 о 12:18 год. та цього ж дня о 15:17 год. останньою успішно подано декларацію.

При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4- 17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Під час збору документів, поважних причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП складено протокол №105 від 20.02.2026 року.

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_3 ) декларації типу «щорічна» за 2024 рік підтверджується наступними доказами:

-рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України лейтенанта поліції Олександра Могильного від 20.02.2026 року, про виявлення ОСОБА_1 , яка, в порушення ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" несвоєчасно подала без поважних на те причин декларацію типу «щорічна» за 2024 рік (особи, що припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування).

-рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України лейтенанта поліції Олександра Могильного від 20.02.2026 року, про виявлення у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з офіційного сайту НАЗК інформації про подання ОСОБА_1 декларації типу «щорічна» 30.09.2025 року о 15 год. 17 хв.;

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00056679067 сліду, що ОСОБА_1 3 травня 2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_5 », актовий запис № 66.

-скрін-шотом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до яких ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) подала декларацію типу «щорічна» 30.09.2025 року.

-послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) (іпн- НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2025 по 01.10.2025 встановлено, що остання зайшла до Реєстру декларацій та почала роботу лише 30.09.2025 о 12:18 год. та цього ж дня о 15:17 год. останньою успішно подано декларацію.

-поясненнями ОСОБА_3 від 11.02.2026 року, в яких остання пояснила, що була прийнята на службу в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №84» 21.07.2023 року та звільнена 12.02.2024 року. При звільненні зі служби її ніхто не попередив про необхідність подання декларації типу «щорічна». Трудові книжку вона отримала майже через півроку після звільнення і тоді її ніхто не повідомив про подання декларації, поки їй не надійшов лист. Одразу після отримання листа, вона зателефонувала на номер телефону, який

був вказаний в листі. На той час вона змінила прізвище, яке отримала після реєстрації шлюбу. Після того, як їй пояснили як подати заявку на зміну кваліфікованого електронного підпису, вона через 15 днів змогла подати декларацію за період, який був вказаний у листі. Після звільнення зі служби по теперішній час вона не працює, з 25.02.2025 року знаходиться в декретній відпустці.

Згідно повідомлення, ОСОБА_1 12.02.2024 ознайомилася з витягом із Закону України «Про запобігання корупції», а саме з вимогами ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та наслідками щодо несвоєчасного подання та передбаченої Законом відповідальності, про що свідчить власний підпис.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції, де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, часткові перебої в роботі реєстру спостерігалися 16.01.2025 (з 10 год. 48 хв. по 12 год. 00 хв.), у період (з 01 год. 41 хв. по 10 год. 28 хв.) - 20.01.2025, 26.02.2025 (з 01 год. 10 хв. по 01 год. 12 хв. та з 02 год. 19 хв. по 03 год. 27 хв.), у період (з 15 год. 03 хв. по 15 год. 10 хв.) 07.03.2025, 10.03.2025 (з 12 год. 38 хв. по 13 год. 02 хв.), 12.03.2025 (з 15 год. 01 хв. по 15 год. 17 хв. та з 16 год. 15 хв. по 16 год. 18 хв.). Інших технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів до Реєстру у період з 01.01.2025 по 01.04.2025. не зафіксовано.

Таким чином, в дні необхідності подання ОСОБА_1 декларації, реєстр НАЗК працював в штатному режимі.

Як на підставу пропуску строку подання декларації ОСОБА_6 покликається на те, що перебувала в лікарні з новонародженою дитиною. Актовим записом про народження №35 від 27.02.2025 року підтверджується факт народження ОСОБА_8 .

Суд бере до уваги позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо вчиненого адміністративного правопорушення, враховує причину несвоєчасного подання нею електронної декларації, відсутність наміру уникнути фінансового моніторингу доходів.

Матеріали справи не місять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у ОСОБА_3 умислу на уникнення фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу.

Суд також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, ОСОБА_3 розкаялася у своєму вчинку, при цьому подання декларації типу «щорічна» за 2024 рік (при звільненні) було здійснено, хоча і з пропуском строку.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_3 до вказаних дій, її поведінку до та після вчинення правопорушення, відсутність знічної суспільної шкоди її діяння, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , перебування у лікарні з новонародженою дитиною, відсутність умислу на приховування доходів, суд вважає можливим застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, й обмежитися усним зауваженням.

На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 22, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за малозначністю та оголосити їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.О. Догарєва