Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №398/6024/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6024/25

провадження №: 2/398/614/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Семенової О.В.,

відповідача ОСОБА_2 та її представника – адвоката Долини Л.Г.,

представника органу опіки та піклування – Яковлева Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Семенова О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення способу участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні з дитиною. В обґрунтування позову вказує, що з 08.06.2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Олександрійського міськрайонного суду №398/3149/22 від 17.02.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Дитина зареєстрована та проживає разом з матір`ю. Після розірвання шлюбу він мав змогу спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні, але з квітня 2024 року відповідач заблокувала його в соціальних мережах та в телефоні. В травні 2024 року змінила місце проживання дитини, створює перешкоди у спілкуванні з донькою, не повідомила про місце проживання дитини, шантажує позбавленням батьківських прав відносно доньки. В зв`язку з цим він звернувся до суду та просить зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні дитини, встановити порядок його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний графік: протягом других та четвертих вихідних місяця – з п`ятниці о 19:00 год. по неділю о 16:00 год. щомісячно, за місцем його проживання; у будь-який інший день (період) року за бажанням дитини та за домовленістю з іншим з батьків, який проживає з дитиною.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.11.2025 року відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Долина Л.Г., подала відзив в якому просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки факт перешкод у спілкуванні з дитиною не доведений. Після розірвання шлюбу донька сторін - ОСОБА_3 , проживає з матір`ю. Її місце проживання визначено рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №372 від 13.06.2024 року. Місце реєстрації дитини було змінено на підставі зазначеного рішення органу опіки і піклування, яким визначено проживання дитини з матір`ю - ОСОБА_2 . Про розгляд цього питання та можливість ознайомлення з матеріалами позивач був належним чином повідомлений. Відповідачка надсилала повідомлення через АТ “Укрпошта” за місцем проживання позивача, а також електронні повідомлення у месенджері, які були доставлені та переглянуті. Однак позивач не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді питання органом опіки. Таким чином, твердження позивача про те, що він “не був повідомлений” або “не знав” про зміну місця реєстрації дитини, є безпідставними та спрямованими на введення суду в оману. Фактично Відповідачка разом із донькою проживала в місті Олександрія до вересня 2025 року, після чого переїхала до міста Києва. Позивач фактично не бере участі у вихованні дитини з листопада 2023 року. За цей час він не телефонував, не вітав доньку зі святами, не цікавився її здоров`ям і не намагався зустрітися. Його твердження про те, що мати нібито перешкоджає спілкуванню, не підтверджуються жодними доказами. Поки дитина проживала в місті Олександрія, позивач жодних реальних дій щодо участі у її вихованні не вчиняв. Його інтерес до доньки обмежувався надсиланням окремих листів до дитячого садочка, у яких він запитував інформацію про стан здоров`я та розвиток дитини. Окрім цих листів, жодної участі у житті дитини він не приймав, не відвідував заходів у садочку, не проводив з донькою час, не цікавився її побутом, навчанням чи потребами. Такі дії мають формальний характер і свідчать лише про бажання створити видимість зацікавленості, але не про реальну участь у вихованні дитини. Відповідачка жодного разу не заперечувала проти спілкування дитини з її батьком. Єдине, щодо чого вона заперечувала, — це контакти дитини з третьою особою, а саме матір`ю позивача, яка систематично втручалася у виховний процес і порушувала інтереси дитини. Мати позивача самостійно робила надумані висновки про стан здоров`я дитини, встановлювала неіснуючі діагнози, наполягала на зверненнях до сумнівних лікарів, хоча дитина є абсолютно здоровою. Такі дії викликали у дитини страх, тривогу та небажання спілкуватися з бабусею. Саме тому Відповідачка, діючи виключно в інтересах дитини, обмежила контакти доньки з матір`ю Позивача, однак ніколи не забороняла спілкування самої дитини з батьком. Під час зустрічей з Позивачем у 2023 році дитина перебувала у неналежних умовах. У квартирі Позивача був грибок у ванній кімнаті, дитина поверталася в брудному одязі, без гігієнічного догляду, скаржилася на свербіж і плакала. Позивач не вмів і не може забезпечити належний догляд за дівчинкою, яка потребує особливої уваги до питань гігієни. Донька його соромиться, не відчуває з ним емоційного контакту, не сприймає як близьку людину. Під час випадкової зустрічі в липні 2024 року в місті Олександрія він навіть не привітався з дитиною, а дитина його не впізнала. Це свідчить, що між ними втрачено емоційний зв`язок.

02.12.2025 року представником позивача подано проект мирової угоди для розгляду стороною відповідача, затвердження або надання своїх пропозицій.

09.12.2025 року представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що з умовами запропонованої мирової угоди не погоджуються, оскільки вони виходять за межі позовних вимог та не відповідають інтересам дитини.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Семенова О.В. в ході розгляду справи позовні вимоги підтримували посилаючись на обставини викладені у письмових заявах по суті справи. Позивач в судовому засіданні просить позов задовольнити в повному обсязі, зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні дитини, встановити порядок його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 . Суду пояснив, що з травня 2022 року мешкають з відповідачкою окремо, дитина мешкає з матір`ю. Він перераховував аліменти на банківську карту відповідачки. В подальшому судом було ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів, заборгованості не має. Наприкінці 2022 року відповідач перестала давати дитину для побачень, заблокувала його в телефоні, змінила місце проживання і не повідомляла йому адресу. Він через вихователів дізнається про справи дитини. Він діючий військовослужбовець, має ненормований графік служби. За відсутності нагальних завдань, інколи надають короткострокові відпустки. Він може цей час присвятити дитині, тому просить саме такий графік. У випадку неможливості побачень з дитиною, що обумовлено несенням військової служби, зобов`язується заздалегідь повідомляти ОСОБА_2 про такі обставини, та просить день побачення переносити на найближчий можливий згідно графіку служби час. Позивач також просить не стягувати з відповідача понесені ним судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Долина Л.Г., в ході розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 не визнавали. Відповідач наполягає, що жодних перешкод для спілкування батька з донькою не створювала. Протягом 2022 року він бачився з дитиною саме за її ініціативи. 09.02.2023 року їй заблокували усі банківські картки та нарахували борг 40000 грн. за комунальні послуги по квартирі, право власності на яку було переоформлено на позивача в червні 2022 року. У вказаній квартирі була прописана вона з донькою, позивач там не прописаний, тож в 2023 році на неї знову нарахували борги. Це стало причиною для реєстрації місця проживання її та доньки за іншою адресою в червні 2024 року. Борги за комунальні послуги їй довелося сплатити самій. Востаннє позивач бачився з донькою 15.10.2023 року, 23.10.2023 року брав її до себе. Після цього він телефонував вихователям, писав повідомлення – претензії щодо того хто забирає та приводить доньку до садочка, а не цікавився справами дитини та чи готова вона до школи. Будучи долученим до батьківської спільноти в месенджерах, де оголошують про святкові заходи та батьківські збори, на жоден захід не з`явився. На теперішній час донька батька зовсім не знає. Не заперечує проти спілкування батька з донькою засобами телефонного зв`язку. Вважає графік запропонований органом опіки та піклування прийнятним.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Яковлев Ю.О. в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування. Суду пояснив, що за місцем мешкання обох батьків проведено обстеження житлово-побутових умов, які є належними для проживання та виховання дитини. Наразі дитина мешкає з матір`ю. Побачення батька з донькою доцільні та не зашкодять інтересам дитини. Вважає, що зустрічі в перші 3-5 місяців доцільно проводити в присутності матері. Після встановлення контакту та налагодження відносин між дитиною та батьком можливі побачення у відсутність матері. З десятирічного віку дитина має право визначати місце побачень самостійно. Батьки повинні дослухатися до думки дитини та діяти передусім в її інтересах.

Вислухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з 08.06.2019 року по 21.03.2023 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/3149/22 від 17.02.2023 року було розірвано (а.с.11).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження (а.с.8, 10).

Дитина проживає разом з матір`ю, що визнається сторонами, підтверджується рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №372 від 13.06.2024 року про визначення місця проживання дитини (а.с.54).

Позивача було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо вирішення питання з визначення місця проживання доньки шляхом надіслання повідомлення в месенджері (а.с.56).

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, наразі проходить військову службу (а.с.12).

Згідно з ч.ч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з принципом, викладеним в п.6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитина на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до положень ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно положень ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами 1 та 2 ст.159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Правовому захисту у даній категорії справ підлягає право у реалізації якого чиняться перешкоди, тобто здійснюється активна протидія засобам досягнення певної мети.

З матеріалів справи та пояснень сторін у справі вбачається, що спір між ними виник щодо усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною. При цьому позивач з цього приводу до органу опіки та піклування не звертався. За твердженням відповідачки, особисті неприязні стосунки, які склались між нею та матір`ю позивача, викликали у неї страх і недовіру до належної поведінки останньої, що перебуває в причино-наслідковому зв`язку з її небажанням та чиненням перешкод у перебуванні дитини саме за місцем мешкання матері позивача, а не у спілкуванні позивача з донькою.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З висновку органу опіки та піклування від 22.01.2026 року за №16/9/10/3 щодо розв`язання спору між сторонами, усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради встановила наступне. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася в шлюбі ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , який був розірваний 17.02.2023 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом із матір`ю. Зі слів матері дитини, батько з дочкою не бачився всі ці 3 роки, не привітав дитину з Новим роком, не був на батьківських зборах, ні на святах у дитячому садочку, не цікавиться її станом здоров`я, ні як вона виглядає. Дитина називає батьком її теперішнього чоловіка. Один раз в липні 2024 року батько дитини побачив її з дочкою на вулиці, розвернувся і пішов в інший бік, не привітався, не поспілкувався з донькою. ОСОБА_2 не проти, щоб дитина бачилася з батьком, але проти графіка, який запропонував батько дитини в позовній заяві, у зв`язку з тим, що дитина його взагалі не знає, дитині треба звикнути, встановити контакт, і обов`язково в присутності матері. На засіданні комісії була присутня малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка називала батька ОСОБА_4 замість ОСОБА_5 . Про батька ОСОБА_5 не могла нічого сказати. Батько дитини ОСОБА_1 на засідання комісії, на яке був запрошений належним чином та попереджений, що у разі його неявки на засідання комісії, комісія залишає за собою право розглянути ухвалу суду та прийняти рішення без його присутності, не з`явився. За інформацією закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, який відвідує ОСОБА_6 , відомо, що до закладу дошкільної освіти дитину приводить мати, дитина відвідує заклад постійно та регулярно. Працівники служби у справах дітей відвідали родини: матері ОСОБА_2 за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , та батька гр. ОСОБА_1 за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 , склали акти обстеження житлово-побутових умов. Умови проживання задовільні для виховання та утримання дитини, створені належні умови, в квартирах матері й батька, також є всі умови для проживання дитини. Фахівцем ОМЦСС складений акт та висновок оцінки потреб сім`ї/особи гр. ОСОБА_1 від 13.01.2026 р., за результатами оцінювання яких з`ясовано що фактори, які можуть завадити перебуванню малолітньої дитини відсутні, батько висловлює потребу у спілкуванні з дочкою. Враховуючи вищезазначене, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради вважає за доцільне визначити батькові ОСОБА_1 дні та години побачень з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та затвердили наступний порядок участі батька у вихованні дитини:

- II та IV субота місяця з 12:00 год. до 14:00 год. в присутності матері з метою поступового знайомства та психологічної адаптації дитини у зв`язку з тим, що дочка не пам`ятає батька, різке встановлення самостійних побачень в даному випадку може вплинути на її психологічний стан, з правом визначення часу побачень та зміни днів за взаємною згодою батьків, враховуючи інтереси дитини, попередивши батьків про відповідальність за порушення законодавства щодо захисту прав дитини (а.с.81).

В судовому засіданні відповідач повідомила, що донька відвідує заклад дошкільної освіти, також має додаткові заняття: в понеділок – малювання; у вівторок – танцювальний гурток «Авантюрин»; в середу – заняття з логопедом; у четвер - танцювальний гурток «Авантюрин»; в п`ятницю – малювання; в неділю – до 11:00 год. математична школа «Сарабан».

Отже викладений у висновку органу опіки та піклування порядок участі батька у вихованні дитини є оптимальним, враховує вікові особливості дитини, її розпорядок дня, графік відвідування закладу освіти та гуртків.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні в присутності матері та органу опіки та піклування трохи соромилася, але бесіду підтримувала. Охоче повідомила, що проживає з мамою ОСОБА_7 , татом ОСОБА_4 та братом ОСОБА_8 . На питання суду чи знайома з відповідачем, повідомила що його не знає. Не заперечувала зустрічатися та ходити на прогулянки з батьком ОСОБА_9 в присутності матері.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач не позбавлений батьківських прав, має бажання та намір спілкуватися та виховувати доньку, враховуючи перш за все інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та режим розпорядку її дня, закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування за №16/9/10/3 щодо порядку участі батька у вихованні дитини, проти якого сторони в судовому засіданні обгрунтованих заперечень не висловили, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з встановленням способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропонованим органом опіки та піклування.

Визначений спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням обох батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення оскільки остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою, залежить в тому числі і від вікових змін дитини, її розвитку та потреб.

Позивач не ставив питання про розподіл судових витрат. В судовому засіданні представник позивача просила понесені ними судові витрати з відповідача не стягувати, тож суд не вирішує даного питання.

Керуючись ст.ст. 10, 18, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини – задовольнити частково.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- перші десять зустрічей кожної II та IV суботи місяця з 12:00 год. до 14:00 год. в присутності матері дитини(з метою поступового знайомства та психологічної адаптації дитини) з правом визначення часу побачень та зміни днів за взаємною згодою батьків, враховуючи інтереси дитини;

- в подальшому кожної II та IV суботи місяця з 12:00 год. до 14:00 год., без присутності матері дитини, з правом визначення часу побачень та зміни днів за взаємною згодою батьків, враховуючи інтереси дитини.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення проголошено 13.03.2026 року.

Повне судове рішення складено 13.03.2026 року.

Суддя: Л.І. Стручкова