Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №204/32/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/32/26

Провадження № 3/204/161/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2025 року серії ВАД №725233, 16 грудня 2025 року близько 22 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо своєї матері громадянки ОСОБА_2 , що полягало в погрозах фізичною розправою, виражанням нецензурною лайкою, штовханням та удушенням постраждалої, внаслідок чого було завдано шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання з`явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка надала суду пояснення щодо обставин вчинення правопорушення. Потерпіла зазначила, що її син ОСОБА_1 тривалий час веде асоціальний спосіб життя, зловживає наркотичними речовинами, у зв`язку з чим систематично чинить психологічний тиск, ображає, погрожує, вимагає грошові кошти, а також виносить із квартири належні їй цінні речі. З пояснень потерпілої вбачається, що у день вчинення правопорушення ОСОБА_1 поводився агресивно, погрожував фізичною розправою, після чого силоміць зачинив її на балконі квартири та почав пошкоджувати майно, ламати та розбивати речі. Остання викликала поліцію. Після прибуття на місце події ОСОБА_1 відмовлявся відчиняти двері квартири, у зв`язку з чим виникла необхідність викликати працівників ДСНС, якими було здійснено відкриття дверей квартири шляхом пошкодження замка. Після потрапляння до квартири працівниками поліції ОСОБА_1 було затримано. У подальшому його було мобілізовано. Разом з тим потерпіла повідомила, що невдовзі після отримання травми ноги під час проходження військової служби він повернувся додому та на теперішній час проживає разом із нею, адже перебуває на лікарняному, при цьому продовжує вимагати у неї гроші та висловлювати на її адресу погрози фізичною розправою, чинити психологічний тиск.

ОСОБА_1 у судові засідання призначені на (05.02.2026; 10.03.2026) не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи той факт, що судом було використано всі можливі засоби повідомлення особи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд вислухавши особу, яка з`явилась, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи приходить до наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до змісту ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням положень ст. 251 КУпАП, винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №725233 від 17.12.2025 року (а.с. 1);

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.12.2025 року (а.с.3);

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 100946 від 17.12.2025 року, винесеного строком на 10 діб (а.с.4);

- протоколом про адміністративне затримання АЗ №069187 від 17 грудня 2025 року (а.с.5);

- рапортом за фабулою ЄО №32622 зареєстрованої як «Домашнє насильство» встановлено, що 16 грудня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 заявниця повідомила, що її побив син та закрив на балконі (а.с.6).

Приймаючи до уваги вищевикладене, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, тобто умисному вчиненні фізичного насильства та словесних образ, погроз, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Всі вищезазначені докази, в їх сукупності, є логічними та послідовними, та даючи їм правову оцінку, суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, яка вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності, зміст форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої рівень небезпеки оцінено як високий, проте зважаючи на факт перебування на військовій службі, та тимчасову непрацездатність, відповідно суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без направлення його в порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі, що на момент розгляду справи складає 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що на підставі ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно до ч.4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суду м. Дніпра.

Суддя Г.В. Чапала