Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №761/7178/24 — Київський апеляційний суд

Справа 761/7178/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/2003/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12024105100000184 від 30.01.2024 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженицю міста Красноармійськ Донецької області, громадянки України, незаміжньої, з базовою середньою освітою, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

засуджено за ч.3 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років,

на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , не пізніше 30 січня 2024 року, 17 години 43 хвилини, за невстановлених обставин та місці, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг, якої заборонено - PVP, яку почала незаконно зберігати при собі, без мети збуту. В подальшому, 30 січня 2024 року, в період з 19 години 23 хвилини по 19 годину 49 хвилин, поблизу будинку № 24 по вул. Данила Щербаківського у місті Києві, під час проведення особистого обшуку працівниками поліції було виявлено та вилучено поліетиленовий зіп-пакет всередині якого знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг, якої заборонено - PVP, масою 16,014 г, що становить особливо великий розмір.

В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв`язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість виправлення без ізоляції від суспільства у зв`язку з підвищеною суспільною небезпечністю, як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченої. Так, обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом наркотичних речовин в особливо великих розмірах, що в свою чергу, на думку прокурора, могло свідчити про умисел на вчинення, зокрема, й більш тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, обгрунтовуючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції зазначив, що обвинувачена має на утриманні малолітніх дітей та вагітна на момент ухвалення оскаржуваного вироку, натомість, прокурор вказав, що з реєстру судових рішень, вбачається, що обвинувачена позбавлена батьківських прав через зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, відмовою від реабілітації та невиконанням батьківських обов`язків. Просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий, яким ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив її доводи та просив задовольнити;

обвинуваченої та захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.

Висновки суду першої інстанції в частині обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації її дій учасниками судового розгляду не оспорюються, підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_7 , то колегія суддів вважає їх переконливими та такими, що грунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до частин першої та другої ст.65 КК України покарання призначається у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання, врахував що обвинувачена є раніше не судимою особою, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, в судовому засіданні негативно оцінила власну протиправну поведінку, і в подальшому пообіцяла не порушувати закон, завіривши суд щодо недопустимості будь-яких антисоціальних проявів в майбутньому зі свого боку. У якості обставини, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнав її щире каяття, натомість обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно з ст. 67 КК України суд першої інстанції не встановив.

За змістом положень ч.1 ст.75 КК України умовами звільнення особи від відбування покарання є:

рішення суду про призначення покарання в виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років;

переконання суду про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, яке базується на даних про тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та інших обставинах кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження не містять буд-яких даних, які би указували на можливість виправлення обвинуваченої без відбування призначеного покарання. Так, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, поза межами уваги суду та без необхідної оцінки залишились дані про підвищений рівень суспільної небезпечності вчиненого діяння, оскільки остання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, що відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини обіг, якої заборонено - PVP, масою 16,014 г, тобто в особливо великих розмірах, що в свою чергу могло свідчити про намір вчинення більш тяжкого злочину.

Наведене, на переконання колегії суддів свідчить, що звільнення, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку не сприятиме досягненню мети покарання, визначеної ч.2 ст.65 КК України. За наявності зазначених вище обставин, колегія суддів вважає, що відповідати вимогам ч.2 ст.65 КК України, тобто бути таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі строком на 5 роки.

У зв`язку із викладеним, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині призначення покарання із ухваленням нового вироку, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити у цій частині новий вирок. ОСОБА_7 за ч.3 ст.309 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття під варту у ході приведення вироку до виконання.

У решті вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.

СУДДІ

_____________________ __________________________ ________________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4