Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №716/161/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/161/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2026 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

04.02.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 15000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 0,86 % в день. В обґрунтування позову посилалося на те, що у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_1 перед первісним кредитором виникла заборгованість в розмірі 42300,00 грн.

За договорами факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, а отже просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 року в розмірі 42300,00 грн, вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою судді від 10.02.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, відзив не подав.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду, що відповідає положенням ст.ст.223, 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до договору про споживчий кредит №6668579 від 05.11.2024 року, укладеному між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит в розмірі 15000,00 грн на банківську картку строком на 360 днів, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на наступних умовах: денна процентна ставка складає 0,86 %; протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються проценти за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом; протягом решти строку кредитування – 0,0010 річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду (п.п.1.2, 1.3,1.4,1.5., 1.5.3,1.5.4) (а.с.9-15).

Договір №6668579 від 05.11.2024 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем – електронним підписом 881592 (а.с.9).

Відповідно до п.1.5.1. та 1.5.2. комісія за надання кредиту становить 45,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. За обслуговування кредиту комісія становить 46200,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів.

Згідно п.1.1. договору №6668579 від 05.11.2024 ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором умовах.

Згідно п.1.4. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів визначених графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежів триває більш ніж 4 днів.

Згідно п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин позивачем подано копію підписаного відповідачем 05.11.2024 року договору позики №6668579, що є підтвердженням того, що попередньо відповідач ознайомився з загальнодоступними Правилами надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті позивача.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №28072025, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.23-31).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №28072025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 року на суму заборгованості в розмірі 42300,00 грн, з яких: 15000,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 21000,00 грн – заборгованість за комісією, 6300,00 грн - штраф (а.с.31).

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитні кошти у сумі 15000,00 грн відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується платіжною інструкцією №142631892 від 06.11.2024 (а.с.21).

Отже, позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Проте, відповідач належним чином умови Кредитного договору не виконував, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення, реєстром прав вимоги №2, заборгованість за договором №6668579 від 05.11.2024, становить 42300,00 грн, з яких: 15000,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 21000,00 грн – заборгованість за комісією, 6300,00 грн – штраф (а.с.22, 31).

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості.

Водночас, перевіривши докази в частині заборгованості за кредитом в розмірі 15000,00 грн, суд визнає їх достовірним, оскільки вони відповідають розміру взятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням часткового погашення сум заборгованості.

Тож ОСОБА_1 в повній мірі не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів, банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 15000,00 грн, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 в сумі 21000,00 грн, суд зазначає наступне.

За частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом є Закон України «Про споживче кредитування».

Частина перша статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у постанові № 204/224/21 від 06.11.2023 дійшов до такого висновку: «Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що за кредитним договором встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд застосовує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 № 204/224/21 та вважає, що пункти договору про обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Суд встановив, що в укладеному сторонами кредитному договорі не передбачено переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена така щомісячна комісія. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію щомісячно в розмірі 2100,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту кредитного договору, позовної заяви та доданих до неї документів взагалі не випливає зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 21000,00 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6300,00 грн, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 6300,00 грн слід відмовити.

За таких обставин позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 рокупідлягає частковому заволенню в частині стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн (35,46% від заявлених позовних вимог).

Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України та враховує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволені частково (15000:42300*100=35,46%), відповідно до ст.141 ЦПК України, частковому стягненню підлягають з ОСОБА_1 на користь позивача і витрати по сплаті судового збору (2662,40*35,46%=944,08 грн), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором №6668579 від 05.11.2024 року, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, витрати по сплаті судового збору в розмірі 944 (дев`ятсот сорок чотири) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська