Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №742/3433/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/165/26

Єдиний унікальний № 742/3433/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Ільченка О.І, за участю секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – Фесик Ігор Анатолійович, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди отриманої внаслідок ДТП,-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесик І.А. звернувся до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 майнову шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 280 880 грн, моральну шкоду у розмірі 160 000 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позов мотивований тим, що 27.08.2024 близько 12 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Костянтинівської та Гімназичної у місті Прилуки, рухаючись другорядною дорогою, не надав перевагу в русі автомобілю MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 , унаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Працівниками поліції щодо ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП за порушення вимог п. 16.11 ПДР України.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 04.10.2024 у справі №756/11432/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент ДТП автомобіль Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у ПрАТ Страхова компанія «Інтер-Поліс» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №218171623 від 29.11.2023. Згідно з висновком експерта № 055/24 від 22.11.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 становить 595 576,98 грн, а розмір матеріального збитку — 436 335,00 грн.

Відповідно до постанов НБУ від 30.05.2022 року № 108 та № 109 ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, становить 160 000,00 грн. Страхова компанія виплатила зазначену суму.

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Отже, відповідач повинен відшкодувати 276 335,00 грн різниці між сумою збитків та страховою виплатою, а також витрати на проведення експертизи у розмірі 4 545,00 грн.

Крім майнової шкоди позивачу завдано моральної шкоди. Відповідно до ст. 23 та ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, завданих порушенням її прав.

Унаслідок ДТП позивач зазнав фізичного болю та був госпіталізований, під час лікування йому було ампутовано частину пальця лівої фаланги, що призвело до втрати повної функціональності руки та створює труднощі у повсякденному житті. Крім того, позивач зазнав значних душевних переживань, пов`язаних як із самою ДТП та загрозою життю і здоров`ю, так і з пошкодженням автомобіля, та необхідністю тривалого відновлення своїх прав. У позивача порушився звичний спосіб життя, з`явилися проблеми зі сном, а тривала відсутність автомобіля спричинила додаткові труднощі.

З урахуванням характеру страждань, змін у житті позивача та вимог розумності і справедливості розмір моральної шкоди позивач оцінює у двадцять мінімальних заробітних плат, що становить 160 000,00 грн, та вважає цю суму мінімальною компенсацією за перенесені фізичні та душевні страждання.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2025 було відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче засідання на 29.09.2025, яке було відкладено до 03.12.2025.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 03.12.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 13.01.2026. Судове засідання, призначене на зазначену дату, було відкладено до 10.03.2026.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, проте останній подав заяву, згідно з якою просив суд розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.

У зв`язку з цим, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши думку сторін, дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного переконання.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи, а саме постанови Оболонського районного суду міста Києва від 04.10.2024 вбачається, 27.08.2024 року близько 12 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Костянтинівської та Гімназичної у місті Прилуки, рухаючись другорядною дорогою, не надав перевагу в русі автомобілю MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 , унаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. ОСОБА_2 було визнано винуватим за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 850,00 грн штрафу (а.с.9-10).

З 27.08.2024 по 02.09.2024 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» з діагнозом: часткова, травматична ампутація нігтьової фаланги і пальця лівої кисті, садна лівої руки, що підтверджується епікризом № 7389 (а.с.7-8).

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 , були застраховані у ПрАТ Страхова компанія «Інтер-Поліс» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №218171623 від 29.11.2023 (а.с.6).

Відповідно до акту огляду транспортного засобу транспортного засобу MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 вбачається, що огляд проведений 12.11.2024, під час якого зафіксовано наявні пошкодження транспортного засобу, отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.15).

Відповідно до висновку експерта №055/24 від 22.11.2024 (а.с.16-25), експертом було зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 від 12.06.2024, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 27.08.2024, визначається рівною 4369335,00 грн, а вартість відновлюваного ремонту автомобіля MERCEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 від 12.06.2024, становить 595576,98 грн, що також підтверджується копією ремонтної калькуляції (а.с. 27-33)

За таких підстав відповідач повинен сплатити кошти в сумі 276 335,00 грн як різницю між страховою виплатою та сумою збитків, завданих у зв`язку з ДТП та відшкодувати витрати на проведення експертизи у розмірі 4 545,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, ккода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована з лімітом до 160 000,00 грн, у той час як завдані позивачу збитки складають 436 335,00 грн, суд приходить до висновку, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача, а також враховує, що позивачем були понесені витрати на оплату послуг експерта для складання висновку щодо заподіяної шкоди у загальному розмірі 4 545 грн, що підлягає стягненню з відповідача разом із основним збитком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у: 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З огляду на це, для покладення відповідальності на заподіювача моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як встановлено судом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, обумовлених як власнику автомобіля внаслідок ДТП, суттєвого пошкодження належного йому транспортного засобу, у зміні звичайного ритму життя через необхідність витрачати додатковий час для вирішення питання щодо відшкодування завданих збитків, нести додаткові, незаплановані матеріальні витрати, тобто що призвело до змін його нормальних, усталених, звичних і необхідних умов життя та потребувало від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності, виходячи з принципу розумності та справедливості суд вважає з відповідача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 гривень.

З врахуванням викладеного вище, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної позивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 7000,00 грн, та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з відповідача, про що також просить в своєму клопотанні відповідач.

А тому, судовий збір по даній справі в сумі 794,55 грн та 7000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат за надану правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача – ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про відшкодування шкоди, отриманої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі 280835 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі - 80000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 794 грн 55 коп. та відшкодування витрат за надану правничу допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп.

У решті в задоволенні позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного заочного рішення.

Повне заочне рішення складено 10.03.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО