Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №642/8133/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

13 березня 2026 року

Справа № 642/8133/25

Провадження № 2/642/31/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.26 Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря - Панової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2026489296 від 07.10.2019 в розмірі 10 901.99 грн., з яких: 6484.17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1.07 грн. – заборгованість по відсоткам, 4416.75 грн. – заборгованість по комісії. Також представник позивача просив стягнути 2422.40 грн. судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.10.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2026489296, за яким Банк надав позичальнику споживчий Кредит, а позичальник зобов`язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором. АТ «ОТП Банк» виконав зобов`язання перед відповідачем. 20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор – АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора – ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за Кредитним договором № 2026489296 від 07.10.2019. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») становить 10901,99грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 6484,17грн., заборгованість по відсотках: 1,07грн., заборгованість по комісії: 4416,75грн. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.12.2025 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов, а також за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «ОТП Банк» розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , за кредитним договором №2026489296 від 07.10.2019, продукт (POS).

Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано позивачем відповідачу поштовим шляхом на підставі абз. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 20.01.2026, в строк, встановлений в ухвалі суду від 19.12.2025, а також станом на день розгляду справи відповідачем не надано відзиву на позов або інших клопотань чи заяв, що мють значення для вирішення справи.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду також не надходило.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, суд ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

07.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Отп Банк» із анкетою-заявою на отримання кредиту.

Метою отримання кредиту було придбання ОСОБА_1 товарів в магазині Цитрус.

Відповідно до Специфікації до Кредитного договору, АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення про надання ОСОБА_1 кредиту №2026489296 на придбання товарів в ТОВ «Гаджет Трейдінг» (магазин Цитрус), зокрема, мобільного телефону Samsung, послуга адаптації сім-картки, послуга Adguard LifeTime для Android, загальна сума 8047.05 грн.

Так, 07.10.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено Кредитний договір №2026489296, шляхом його власноручного підписання відповідачем.

Відповідно до умов кредитного договору, його укладено для придбання відповідачем товарів, розмір, валюта та цільове використання кредиту: 7247.05 грн. на придбання товару у продавця, 350 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «Смс+довідка», загальний розмір кредиту 7597.05 грн. Дата остаточного повернення кредиту 07.10.2021. Протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка 0.01% річних. Комісія за управління кредитом – щомісячно, 0% від суми кредиту. Датою надання банком та датою отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору.

Про сплату АТ "ОТП Банк" кредитних коштів на користь ТОВ «Гаджет Трейдінг» для придбання ОСОБА_1 товарів надано копію квитанції від 07.10.2019 на суму 8047.05 грн. та накладну №ХЦ000043752 від 07.10.2019.

Також 07.10.2019 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого умови кредитування: тип кредиту – кредит, сума – 7597.05 грн., строк кредитування – 24 місяці, процентна ставка – 0.01% річних, комісіціна винагорода за видачу кредиту – 0 грн., комісія за управління кредитом – щомісячно у розмірі 0% від суми кредиту, 350 грн. – на сплату додаткових послуг банку «СМС+довідка».

Додаток №1 до Договору містить графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, а також інформацію про рахунок, на який здійснюється повернення кредиту та сплатаінших передбачених договором платежів.

20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор – АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора – ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за Кредитним договором № 2026489296 від 07.10.2019.

20.08.2021 АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу №20/08/21.

20.08.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» сплатило на користь АТ «ОТП Банк» плату за відступлення права вимоги, що підтвреджується копією платіжного доручення №1595 від 20.08.2021.

Розмір заборгованості станом на дату відступлення права вимоги становить 10 901,99грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 6484,17грн., заборгованість по відсотках: 1,07грн., заборгованість по комісії: 4416,75грн.

На підтвердження заборгованості та непогашення її відповідачем судом за клопотанням представника позивача було витребувано з АТ «ОТП БАНК» виписку по рахунку, який було відкрито для погашення боргових зобов`язань за Кредитним договором №2026489296 за період з 07.10.2019 по 20.08.2021, яка підтверджує невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи доведено, що 07.10.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026489296, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на придбання товарів, та зобов`язався їх повернути в строк кредитування. Вказаним договором передбачені істотні умови договору.

Також судом встановлено перехід права майнової вимоги за кредитним договором №2026489296 від 07.10.2019 відносно боржника ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Цикл Фінанс».

Крім того, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не повернув кредитні кошти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Розмір заборгованості з тіла кредиту в розмірі 6484.17 грн. підтверджується випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості, які сумніву у суду не викликають та не спростовані відповідачем.

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту в розмірі 6484.17 грн.

Щодо сплати заборгованості за процентами в розмірі 1.07 грн., суд вважає також такі позовні вимоги обгрунтованими та доведеними матеріалами справи, враховуючи, що необхідність сплати процентів та їх розмір прямо передбачено кредитним договором, який підписаний відповідачем. Розмір заборгованості з процентів підтверджується наданим суду розрахунком, а тому наявні підстави для їх стягнення з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості з комісії в розмірі 4416.75 грн., суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У справі №204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується також з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту.

Відповідно до позову, відповідачу нараховано заборгованість з комісії в розмірі 4416.75 грн.

Між тим, кредитний договір та інші матеріали справи не містять переліку послуг, які пов`язані з обслуговуванням кредиту та за які необхідно сплачувати щомісячну комісію.

Окрім цього, як встановлено судом, саме умовами кредитного договору №2026489296 від 07.10.2019 визначено розмір комісії в розмірі 0%.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з комісії.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 6485.24 грн., яка складається із: 6484.17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1.07 грн. – заборгованість по відсотках.

Інші вимоги позивача не грунтуються на вимогах закону та на вимогах укладеного договору, а тому задоволенню не підлягають

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову заявлено вимогу про стягнення судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2422.40 грн. а також 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Оскільки позов задоволено частково, на 59.49%, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, у розмірі 1441.09 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний суд в постанові №275/150/22 від 13.03.2025 зробив висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №43453613/1 від 25.08.2025; Додаткова угода від 14.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги №43453613/1 від 25.08.2025; акт №2026489296 від 14.11.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги; детальний опис виконаних робіт з надання правової допомоги.

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо суми витрат на правову допомогу, а також враховуючи часткове задоволення позову, за правилами п. 3 ч.2 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної суми позову, а саме в розмірі 1784.70 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 в АТ "Сенс Банк", код банку МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №2026489296 від 07.10.2019 в розмірі 6485 (шість тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 24 коп., з яких: 6484.17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1.07 грн. – заборгованість по відсоткам.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 в АТ "Сенс Банк", код банку МФО 300346) судовий збір у розмірі 1441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 09 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп.

В іншій частині вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2026.

Відомості про сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: