Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №686/6782/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6782/26

Провадження № 1-кп/686/1088/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Хмельницький

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026243000000135 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст.358 КК України, ч.1 ст. 382 КК України, ч.1 ст.369 КК України

установив:

ОСОБА_4 20.01.2026 близько 09 год. 00 хв., але не пізніше 12 год. 40 хв. того ж дня, перебуваючи за місцем свого проживання, на той час, за адресою: АДРЕСА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою засобів оперативної поліграфії, а саме кольорового принтера роздрукував на бланку карті завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорій «А», «В», «С», видане 16.03.2021 ДАІ МВС-УВС Луцьким МРЕВ на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого вклеїв у нього свою фотокартку, цим самим самостійно підробив посвідчення водія серії НОМЕР_1 для подальшого власного використання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.

За підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім цього ОСОБА_4 20.01.2026 близько 12 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Dacia Lodgy», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи зупиненим старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 на блокпості «Стуфченці», що розташований на автодорозі Н-03 сполученням Житомир-Чернівці, 174 кілометровий знак плюс 100 метрів, за межами села Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області, виконуючи законну вимогу працівників поліції, щодо пред`явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів, які надають право керування таким транспортним засобом, достеменно знаючи про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 є підробленим, пред`явив та надав для перевірки старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорій «А», «В», «С», видане 16.03.2021 ДАІ МВС-УВС Луцьким МРЕВ на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому вклеєна фотокартка ОСОБА_4 , яке не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення, яке виготовлене підприємством, що здійснює виготовлення даних зразків документів на території України.

За використання завідомо підробленого посвідчення водія ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.4 ст. 358 КК України.

Також ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2023 у справі № 161/16522/22, яка набрала законної сили 24.01.2023, із постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.01.2023 у справі № 161/17684/22, яка набрала законної сили 31.01.2023, та з постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.09.2023 у справі № 161/14150/23, яка набрала законної сили 22.09.2023, та видом застосованого до нього адміністративного стягнення, маючи реальну можливість виконувати її в частині позбавлення права керування транспортними засобами, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України ОСОБА_4 ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили, а саме продовжував керувати транспортним засобом за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 20.01.2026 близько 12 год. 40 хв., будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не виконуючи рішення суду, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Dacia Lodgy», державний номерний знак НОМЕР_2 , на автодорозі Н-03 сполученням Житомир-Чернівці, та був зупинений старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 на блокпості «Стуфченці», що розташований на автодорозі Н-03 сполученням Житомир-Чернівці, 174 кілометровий знак плюс 100 метрів, за межами села Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області, чим не виконав постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2023, 20.01.2023 та 11.09.2023 в частині позбавлення керування транспортними засобами.

За умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.382 КК України.

Також 20.01.2026 близько 13 год. 30 хв., ОСОБА_4 будучи зупиненим старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 на блокпості «Стуфченці», що розташований на автодорозі Н-03 сполученням Житомир-Чернівці, 174 кілометровий знак плюс 100 метрів, за межами села Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області, на автомобілі марки «Dacia Lodgy», державний номерний знак НОМЕР_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою не виклику старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 та інспектором сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 слідчо-оперативної групи та уникнення подальшої адміністративної чи кримінальної відповідальності за пред`явлення підробленого посвідчення водія та керування транспортним засобом, будучи позбавленим керування ним, неодноразово висловив вищевказаним інспекторам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 словесну пропозицію надати їм неправомірну вигоду за не вчинення дій у його інтересах у вигляді не виклику слідчо-оперативної групи та як наслідок подальшого уникнення адміністративної чи кримінальної відповідальності, у розмірі 4 000,00 грн., а у подальшому у розмірі 100 доларів США, що станом на 20.01.2026, згідно курсу Національного банку України, становить 4 326, 78 грн.

За пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дій з використанням наданої їй влади та службового становища, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.369 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, та надав показання про те, що погодився на пропозицію свого друга завезти його у справах, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, на вдома на принтері роздрукував бланк посвідчення водія, до якого вніс дані з посвідчення водія свого друга ОСОБА_6 та вклеїв власну фотографію. Після цього заламінував бланк посвідчення та поїхав на транспортному засобі «Dacia Lodgy», державний номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки на блокпості «Стуфченці» та вимоги працівників поліції пред`явити документи, надав вказане посвідчення водія, на що поліцейський йому повідомив, що воно містить ознаки підробки та у зв`язку із цим ОСОБА_4 запропонував поліцейським неправомірну вигоду за те, щоб вони його відпустили.

Обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненому щиро кається,жалкує та просить суворого не карати.

Також обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати як підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права з метою використання його підроблювачем, тобто за ч.1 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого посвідчення водія, тобто за ч.4 ст. 358 КК України, як умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили тобто за ч.1 ст.382 КК України, а також як пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто за ч.1 ст.369 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає його осудним.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те, що вони є кримінальним проступком та нетяжким злочином.

Суд ураховує особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких зобов`язаний утримувати, за наданими відомостями нейтрально характеризується, на профілактичному обліку не перебуває, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, не має судимостей.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, при якому ОСОБА_4 повідомив усі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що підтвердив прокурор та під час судового розгляду надав суду правдиві показання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому суд не установив.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд, вважає призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень), за ч.4 ст.358 КК України - покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят гривень), за ч.1 ст.382 КК України - покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч гривень), за ч.1 ст.369 КК України – покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч гривень)і в силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На переконання суду таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

При цьому суд враховує, що згідно з правовою позицією, наведеною в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 462/1067/25 (провадження № 51-2189км 25), відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання. Верховний Суд не погодився із висновком апеляційного суду про те, що підроблений документ підлягає знищенню або передачі відповідним органам, а п. 7 ч.9 ст.100 КПК України застосовується лише до оригінальних документів, оскільки цей висновок не ґрунтується на нормах чинного кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року (справа № 686/2661/26) на підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 категоріями: ОСОБА_9 , видане ДАІ МВС-УВС Луцьким МРЕВ 16.03.2001 на ім`я ОСОБА_6 та ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року (справа № 686/2849/26) на транспортний засіб марки «Dacia» моделі «Lodgy» д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 із ключами до нього, який на праві власності належить ОСОБА_10 слід скасувати, оскільки потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 1782,80 грн.

Клопотання про обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу не заявлялися та підстав для його застосування немає

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст.369 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

за ч.1 ст.369 КК України виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Речові докази: підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 категоріями: «А», «В», «С», видане ДАІ МВС-УВС Луцьким МРЕВ 16.03.2001 на ім`я ОСОБА_6 (квитанція порядковий номер 86, номер книги обліку речових доказів 81) зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Транспортний засіб марки «Dacia» моделі «Lodgy» д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 із ключами до нього, який на праві власності належить ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили повернути його власнику.

Арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року (справа № 686/2661/26, справа № 686/2849/26) - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782,80 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_11