Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №606/1745/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1745/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася через представника адвоката Пацулу В.О. до суду із позовом до Іванівської сільської ради (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою та єдиним членом якого була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину успадкував її син ОСОБА_2 який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

18.07.2022 ОСОБА_2 склав заповіт, за яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 20.10.2025 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.11.2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пацула В.О. у судове засідання не з`явились, однак 06.02.2026 за допомогою системи "Електронний суд" представником було подано заяву, у якій він просив завершити розгляд справи без участі позивача та представника, підтримують позовні вимоги.

Представник відповідача Іванівської сільської ради (ОТГ) в судове засідання не з`явився, однак 24.11.2025 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації № 199 від 16.07.2025, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , однак право власності не зареєстровано.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 23.06.2025 №175 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить померлому ОСОБА_2 . Станом на 15.04.1991 будинок відносився до колгоспного типу двору, голова двору - ОСОБА_3 , яка проживала і була зареєстрована у відповідний період одна.

Із копії погосподарської книги вказаного домогосподарства слідує, що станом на 15.04.1991 господарство відносилося до колгоспного типу двору, у якому проживала та була зареєстрована лише голова двору ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теребовлянського районного управління юстиції у Тернопільській області від 10.06.2014 серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Іванівка.

Із копії довідки, виданої виконкомом Іванівської сільської ради слідує, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті ніхто не проживав і не був зареєстрований.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України від 03.10.2025 слідує, що мартір`ю ОСОБА_4 була ОСОБА_3 .

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 16.07.2025, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовниками технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 72,9 кв.м., з якої житлова 46,7 кв.м.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.06.2025 оціночна вартість об`єкта: житлового будинку по АДРЕСА_1 , оціночна вартість об`єкта оцінки 422011,77 грн.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», єдином членом якого була ОСОБА_3 . Відтак, їй належав вказаний житловий будинок.

Враховуючи дату смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , порядок спадкування її майна регулюється нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За умовами статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У судовому засіданні 16.12.2025 за клопотанням сторони позивача були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначив, що він проживає в с.Іванівка. ОСОБА_2 він знає, останній в АДРЕСА_1 проживав з матір`ю, виріс там. Після того як одружився, то проживав з дружиною в с-щі Березовиця. Як померли його батьки, то ОСОБА_6 прийшов жити назад у с.Іванівка, доглядав за будинком, де і проживав сам до своєї смерті.

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив, що був однокласником ОСОБА_8 , жив в межу із господарством ОСОБА_9 . Коли померла мама ОСОБА_2 , останній займався господарством, і коня, і корову тримав. Десь у 2009 році повернувся на постійне проживання у с.Іванівка.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила, що є дружиною померлого ОСОБА_2 . Зазначила, що вони з чоловіком опікувались його матір`ю ОСОБА_11 , перед смертю остання лікувалась у м.Тернопіль і певний час перебувала у їхньому будинку в с-щі Велика Березовиця. Після смерті матері ОСОБА_12 поїхав в будинок матері в АДРЕСА_1 , опікувався господарством, мав кури, свині, город, він там працював, а свідок їздила до нього на вихідні. Коли захворів, то лежав в лікарні в м.Тернопіль, потім свідок забрала його в с-ще Березовиця.

До матеріалів справи додано копії квитанцій про оплату комунальних послуг з 2000 по 2016 роки, повідомлень про надання субсидій за 2016, 2019 роки, розрахункової книжки по оплаті за природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , платником у яких вказано ОСОБА_2

Враховуючи встановлені обставини, ОСОБА_2 прийняв спадщину ОСОБА_3 , оскільки вступив в управління спадковим майном.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 18.07.2022, за яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району від 16.12.2024 серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великі Гаї.

Із копії довідки, виданої виконкомом Іванівської сільської ради слідує, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті ніхто не проживав і не був зареєстрований.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.І. за № 133/02-31 від 26.06.2025, слідує, що при розгляді документів поданих ОСОБА_1 з приводу вчинення нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на належний померлому ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . 10.01.2025 дочка померлого ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом (спадкова справа №6/2025). Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку згідно статті 1241 ЦК України - дружина померлого ОСОБА_10 , яка проживає в АДРЕСА_2 подала заяву про відмову від обов`язкової частки у спадковому майні.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання відповідачем позовних вимог, те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх прав, її права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Іванівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: село Іванівка, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394616;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., місцезнаходження: вул. Наливайка, 12/2, м.Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область.

Повний текст рішення суду складено 12.03.2026.

Суддя А.В.Мельник