Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №320/57985/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/57985/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах - з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України, з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року позовні вимоги задоволено з виходом за межі позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління БЕБ у м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України, з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ.

Зобов`язано Територіальне управління БЕБ у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах - з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України, з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що аналіз змісту рапорту від 18.11.2024 позивача свідчить лише про факт запиту копій необхідний документів у відповідача, а не про вимогу зарахування до вислуги років стажу роботи в державних органах, що автоматично не може свідчити про відмову Територіального управління у зарахуванні до вислуги років часу роботи в державних органах, як періоду служби для виплати надбавки за вислугою років особам, які мають спеціальні звання БЕБ. При цьому, лист-відповідь не є рішенням суб`єкта владних повноважень, тому такий лист не може бути предметом оскарження в межах адміністративного провадження, оскільки не є актом індивідуальної дії у розумінні положень КАС України.

На думку апелянта, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, оскільки у цих спірних правовідносинах документом, який підтверджує стаж, слугує, зокрема послужний список, військовий квиток, які визначають спеціальні звання БЕБ.

Також апелянт зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки предметом спору є саме питання обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, а не оскарження рішення щодо не зарахування стажу для призначення пенсії.

Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції безпідставно здійснено посилання правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16, від 16.06.2022 у справі №819/1726/16, оскільки у цих справах та у справі, що розглядається, правовідносини не є подібними.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у м. Києві про зобов`язання вчинити дії.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві позивач зазначає, що Закон № 2262-ХІІ, Постанова № 393, Інструкція № 70 та Положення № 1333 чітко передбачають обов`язковість врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України. Такі доводи узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена в постанові від 16 червня 2022 року у справі № 819/1726/16, в якій Суд сформував висновки щодо необхідності врахування до вислуги років стажу державної служби, набутого до переходу на військову службу.

Позивач вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що згідно з пунктом "и" частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується час роботи у державних органах лише у разі переходу на військову службу в органи і військові формування, оскільки служба в БЕБ не є військовою службою, а тому вказана норма до позивача не застосовується.

У свою чергу, відповідач подав відповідь на відзив, в якій, з-поміж іншого наголосив, що позивач безпідставно посилається на правові висновки адміністративних судів апеляційної інстанції, адже згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, повинні враховуватися, зокрема судами, які викладені у постановах Верховного Суду.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 прийнята на службу та призначена на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Управління оперативно-технічних заходів Територіального управління БЕБ у м. Києві, 26.06.2024 (наказ Територіального управління БЕБ у м. Києві від 25.06.2024 № 48-к/ДСК).

Наказом БЕБ від 26.06.2024 № 231-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - лейтенант Бюро економічної безпеки України.

Наказом Територіального управління БЕБ у м. Києві від 27.06.2024 № 52-к/ДСК з 27.06.2024 переведена на посаду старшого інспектора відділу Управління персоналу Територіального управління БЕБ у м. Києві.

Наказом Територіального управління БЕБ у м. Києві від 29.06.2024 №75-к/ДСК з 01.07.2024 призначена на посаду керівника Управління Територіального управління БЕБ у м. Києві у порядку просування по службі, як переможець конкурсу на вищу посаду.

Згідно з витягом з Висновку Комісії з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років Територіального управління БЕБ у м. Києві від 01.07.2024 № 417/10-ДСК-24 ОСОБА_1 було зараховано до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років такі періоди:

- з 01.10.2015 по 29.10.2018 - 03 р. 00 м. 28. д.- служба в податковій міліції

- з 26.06.2024 по 01.07.2024 - 00 р. 00 м. 05. д.- служба в Бюро економічній безпеки України.

Наказом Територіального управління БЕБ у м. Києві від 01.07.2024 №134-к/ДСК встановлено стаж служби для виплати надбавки за вислугу років станом на 01 липня 2024 року лейтенанту Бюро економічної безпеки України ОСОБА_1 , керівнику - 03 роки 01 місяць 03 дні.

Підстава: висновки комісії Територіального управління БЕБ у м. Києві з обчислення стажу для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно не враховано час роботи позивача на державній службі, що складає 08 років 00 місяців 05 днів, звернулася з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір у цій справі, зазначив, що оскільки позивач проходить службу у Бюро економічної безпеки України, то відповідач протиправно не зарахував час його роботи за спірні періоди в державних органах до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років у Бюро економічної безпеки України.

При цьому, суд першої інстанції, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, вийшов за межі позовних вимог та обрав спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до вислуги років час роботи в державних органах та зобов`язав відповідача зарахувати позивачу до вислуги років час роботи в державних органах.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-IX від 28.01.2021 держава забезпечує соціальний захист працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII (далі - Закон N 2262-XII) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з2 статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Згідно з абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Відповідно до пункту 34 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1333 (далі - Положення №1333), для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховується служба, визначена в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 969), у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).

Пунктом 24 Положення № 1333 передбачено, що лейтенанти Бюро економічної безпеки віднесені до середнього начальницького складу. А як уже було встановлено судом вище, позивачу з 26.06.2024 було присвоєно спеціальне звання лейтенант Бюро економічної безпеки (наказ Бюро економічної безпеки України від 26.06.2024 №231-к/ДСК-ДП).

Відповідно до п. 2 Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 19 квітня 2022 року №70 (далі - Інструкція №70) визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ здійснюється комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років.

Згідно з пунктом 5 Інструкції періоди служби для виплати надбавки за вислугу років обчислюються відповідно до законодавства: особам, які мають спеціальні звання БЕБ, та проходять службу у центральному апараті, заступникам керівників територіальних управлінь БЕБ,- центральною комісією; особам, які мають спеціальні звання БЕБ, які проходять службу у територіальних управліннях БЕБ,- комісіями територіальних управлінь.

Для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховуються періоди служби, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (пункт 6 Інструкції).

Пунктом 10 Інструкції особам, які мають спеціальні звання БЕБ, яким у встановленому законодавством порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби, доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання ними документів, що підтверджують їх період служби (роботи). До документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, належить трудова книжка (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон №2262-XII, Постанова №393, Інструкція №70, а також Положення №1333 передбачають обов`язковість врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України.

Із записів трудової книжки позивача, довідки ОК- 5, сформованих індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб вбачається, що позивач працював на державній службі в державних органах, а саме:

1. В органах Державної податкової служби України на посадах (00 р. 07 м. 14 дн.):

12.11.2012 по 28.11.2012 - головний спеціаліст відділу персоналу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ДПС;

29.11.2012 по 19.12.2012 - головний спеціаліст загального сектору відділу адміністративно-господарського забезпечення Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ДПС;

20.12.2012 по 26.06.2013 - головний спеціаліст відділу персоналу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ДПС.

2. В органах Міністерства доходів і зборів України на посадах (01 р. 05 м. 21 дн.):

27.06.2013 по 18.12.2014 - головний спеціаліст відділу персоналу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

3. В органах Державної фіскальної служби України на посадах (03 р. 11 м. 12 дн.):

19.12.2014 по 30.09.2015 - головний спеціаліст відділу персоналу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області;

30.10.2018 по 31.03.2019 - головний державний інспектор сектору проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Запорізькій області;

01.04.2019 по 01.04.2020 - завідувач сектору проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Запорізькій області;

02.04.2020 по 20.05.2020 - завідувач сектору кадрового забезпечення Головного управління ДФС у Запорізькій області;

21.05.2020 по 30.03.2020 - начальник відділу кадрового забезпечення Головного управління ДФС у Запорізькій області;

31.03.2020 по 31.12.2021 - начальник відділу роботи з персоналом Головного управління ДФС у Запорізькій області.

4. В органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посадах (00 р. 05 м. 06 дн.):

06.07.2022 по 12.12.2022 - головний спеціаліст відділу управління персоналом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

5. В органах Бюро економічної безпеки України на посадах державної служби (01 р. 06 м. 12 дн.):

13.12.2022 по 06.02.2023 - головний спеціаліст відділу проходження державної служби Департаменту персоналу Бюро економічної безпеки України;

07.02.2023 по 24.04.2023 - керівник відділу персоналу Територіального управління персоналу БЕБ у Львівській області;

25.04.2023 по 25.06.2024 - керівник управління персоналу Територіального управління БЕБ у м. Києві.

Також матеріали справи свідчать, що 12 листопада 2012 року позивач прийняла присягу державного службовця (згідно запису №4 трудової книжки).

Проте, згідно з витягом з послужного списку, виданого кадровою службою БЕБ, а також згідно з витягом з наказу від 01.07.2024 №134-к/ДСК про встановлення стажу служби, до періоду проходження позивачем служби в БЕБ відповідачем не враховано вказаний вище час роботи на державній службі на зазначених посадах.

Апелянт вказує, що при винесенні висновку Територіальна комісія БЕБ врахувала вимоги та документи, передбачені п. 10 Інструкції для обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років. Стверджує, що обчислення позивачу стажу служби для виплати надбавки за вислугу років відбувалося відповідно до Інструкції та спеціального законодавства в порушеній сфері, зокрема, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ від 29.11.2022 № 1333 «Про затвердження Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України», Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 19 квітня 2022 року № 70, Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»».

Отже, на думку відповідача, позивачу правомірно зараховано виключно періоди служби, які не відносяться до посад державної служби, зважаючи на відмінність понять несення служби в правоохоронному органі чи інших органах, в яких присвоюються спеціальні звання, враховуючи особливість несення такої служби (загроза життю та здоров`ю, несення служби у нічну пору доби та інше) від служби на посадах державної служби.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що пункт 10 Інструкції до документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ відносить трудову книжку (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).

Крім того, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З огляду на викладене, суд першої інстанції достовірно встановив, що позивач належними документами підтвердив період роботи на державній службі:

з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України;

з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України;

з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України;

з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів.

Відповідно до пункту 5 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021р. № 1068 (далі Постанова № 1068), особам, які мають спеціальні звання БЕБ, виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до п`яти років 25 відсотків, більше п`яти років -30 відсотків, більше 10 років -35 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років - 45 відсотків, більше 25 років - 50 відсотків посадового окладу.

Отже, неправильне визначення відповідачем календарної вислуги років призводить до порушення прав позивача на перерахунок вислуги років.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що перелік посад офіцерського і начальницького складу, на яких, у разі переходу на службу до Бюро економічної безпеки України, до вислуги років зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин в БЕБ не затверджено.

Верховний Суд, під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років, зокрема в постановах від 18.11.2019 у справі N 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі N 813/904/15, від 04.10.2018 у справі N 819/1695/16, від 16.06.2022 у справі №819/1726/16, дійшов висновку про те, що для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

Якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, у цьому випадку це надання для співробітників БЕБ певних гарантій, а саме: права на зарахування до стажу служби часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до БЕБ на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліком посад за правилами, встановленими абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 та пунктом "и" частини першої статті 17 Закону № 2262, то держава, у цьому випадку в особі БЕБ, безпідставно відступає від гарантованих особі прав та правомірних сподівань щодо зарахування стажу служби в державних органах до вислуги років.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач проходить службу у Бюро економічної безпеки України, то відповідач протиправно не зарахував час його роботи за спірні періоди в державних органах до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років у Бюро економічної безпеки України.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про вихід за межі позовних вимог, з метою обрання ефективного способу захисту позивача шляхом:

визнання протиправною бездіяльності Територіального управління БЕБ у м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України, з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ;

зобов`язання Територіального управління БЕБ у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах - з 12.11.2012 по 26.06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 27.06.2013 по 18.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 19.12.2014 по 30.09.2015 та з 30.10.2018 по 31.12.2021 в органах Державної фіскальної служби України, з 06.07.2022 по 12.12.2022 в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 13.12.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 08 років 00 місяців 05 днів, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у редакції, визначеної судом першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна