Суд: Царичанський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №196/33/26
Суддя: Костюков Д. Г.
Справа № 196/33/26
№ провадження 3/196/41/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., секретаря Грищенко А.Ю., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Бойка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
? ? ? за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП,-
? ? ? ? ? ? ?
В С Т А Н О В И В:
03 січня 2026 року о 19.30год., гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру у відношенні своєї дружини гр. ОСОБА_3 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
Також, відповідно до протоколу від 04.01.2026 серії ВАД №871967, 04 січня 2026 року о 10 год. 00 хв., гр. ОСОБА_2 , в АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис серії АА №580314 від 03.01.2026р., а саме на 8 діб заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи, в судове засідання не з`явився.
Захисник Бойко Ю.О. в судовому засіданні прохав закрити провадженні у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень, посилаючись на наступне. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №871966 не зазначено які наслідки викликали дії ОСОБА_4 , що є обов`язковою умовою. Також не має підтвердження того, що потерпілій була завдана будь-яка шкода. Свідки в протоколах не зазначені, хоча такі були. У протоколах та у заборонному приписі відсутні підписи ОСОБА_4 та поліцейськими на підтвердження того, що ОСОБА_4 відмовився від підпису, будь-яких відеодоказів не надано. Крім того, у протоколі, складеному за ч.2 ст.173-8 КУпАП, є виправлення щодо дати вчинення, що є недопустимим. Також, у поліцейського, яким винесений терміновий заборонний припис, не має повноважень, а надані посадові інструкції не містять дати, тобто невідомо коли поліцейські були повідомлені про їх посадові обов`язки. Наголосив, що сам ОСОБА_4 не знав про винесення йому припису.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з чоловіком ОСОБА_2 вони проживають в АДРЕСА_1 , в будинку, який належить її матері, яка є інвалідом. 03.01.2026 зранку чоловік поїхав з дому, оскільки вони посварилися, так як він постійно вчиняє щодо неї психологічне насильство, вчиняє сварки та ображає її, забороняє їй користуватися телефоном, не пускає одну в туалет, постійно контролює її та командує, що їй робити та що їй говорити. Десь о 19.30 ОСОБА_4 приїхав додому в стані алкогольного сп`яніння та привіз торт з шампанським. Він зайшов на кухню, сів та почав пити шампанське. Коли вона відмовилися з ним пити шампанське, він розлютився, почав лаятись на неї нецензурною лайкою та вилив на неї бокал шампанського. Він підскочив до неї та хотів вдарити, однак діти почали кричати та він вибіг на вулицю. Вона пішла у кімнату до дітей та матері. Через деякий час ОСОБА_4 знов зайшов до будинку та почав хапати свого сина і казати, що він забере його з собою та вони будуть жити разом. Дитина злякалася та почала плакати, після чого вона стала намагатись повернути дитину. Коли всі діти почали плакати, він пішов на кухню та почав мити посуд, а потім схопив ніж і сказав, що зараз себе поріже і скаже, що це вона зробила та сам порізав ножем свою куртку. Після цього вона злякалася ще сильніше і разом з матір`ю викликали поліцію. Поліцейські приїхали, склали протокол, винесли Конозюку заборону спілкуватись з нею, після чого поїхали. ОСОБА_4 спочатку вийшов з будинку та кудись пішов, а через деякий час повернувся, став ходити під вікнами, стукатись та просився зайти. Вона боялася його впускати, однак діти почали проситися за нього, оскільки це вже була ніч та на вулиці було дуже холодно. Вона впустила його щоб заспокоїти дітей, однак ОСОБА_4 , як тільки зайшов до будинку, почав до них лізти, лаятись на неї та ображати її матір, після чого вона зразу ж знов викликала поліцію, які одразу ж приїхали і знову склали на нього протокол.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.
За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими та проаналізованими доказами по справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №871966 від 03.01.2026;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.01.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- поясненнями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні;
- копією термінового заборонного припису серії АА №580314 від 03.01.2026
- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03.01.2026р.
Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, докази у справі є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Доводи сторони захисту про відсутність у протоколі вказівки про завдання діями ОСОБА_2 будь-якої шкоди потерпілій, не спростовують висновків суду щодо наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки факт вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої доведений в судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні, та які узгоджуються з її поясненнями, які були відібрані поліцейськими при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджені та перевірені судом докази поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд керується вимогами ст.33 КУпАП та враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, зокрема, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, має на піклуванні неповнолітню дитину, вчинив правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поміж тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №871967 від 04.01.2026, ОСОБА_2 інкримінується порушення термінового заборонного припису серії АА №580324 від 03.01.2026р.
Разом з тим, в даному протоколі про адміністративне правопорушення мається виправлення щодо дати вчинення правопорушення, яке не застережено підписом посадової особи та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За приписами п.7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №871967 від 04.01.2026 не відповідає вищевказаним вимогам чинного законодавства, що є безумовним порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виключає можливість використання даного протоколу у якості доказу.
Суд зауважує, що невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття його у справі як допустимого доказу, що тягне за собою неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі такого документу.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність у судовому засіданні вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 2, 40-1, 173-2 ч.1, 173-8 ч.2, 247, 280, 283, 284, 294, 303 ч.1 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_5 ? ? ? ? ?? ? ? ?
Оригінал: reyestr.court.gov.ua