Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №177/259/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/259/26

Провадження № 1-кп/177/138/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025041720001269 від 09.12.2025, з угодою про визнання винуватості, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не має на утриманні дітей та інших осіб, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 а, зареєстрований АДРЕСА_2

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 08.12.2025 в період часу з 08:20 до 17:30 годин, перебував в селі Красівське, Криворізького району, Дніпропетровської області, достовірно знаючи, що його знайомі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають у будинку АДРЕСА_3 в зазначеному селі, перебувають на роботі, в останнього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел та єдину мету, спрямовані на таємне викрадення чужого майна і звернення його на власну користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди власнику майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, впевнившись, в тому, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами), пройшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , за допомогою знайденої на території домоволодіння металевої арматури, зламав навісний замок вхідних дверей та проник в середину будинку, звідки таємно викрав : телевізор марки «Hilton», модель «24SH1», діагональ 24 дюйми, серійний номер «24SH1-07250162,W-25022», в корпусі чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи №140 від 22.01.2026 складає 4273 гривень 28 копійок; мобільний телефон марки «Хіаоmi», модель: «Redmi 9A» (M2006C3LG), ІМЕІ : НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи №140 від 22.01.2026 складає 2720 гривень 25 копійок; павербанк марки «Energizer», модель «UE10015», об`ємом на 10 000 mAh, в корпусі чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи №140 від 22.01.2026 складає 575 гривень 70 копійок; ноутбук марки «Asus «Chromebook»», модель «CR1100CK- GJ0323», в корпусі сірого кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи №140 від 22.01.2026 встановити не видається за можливе.

Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_3 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 7 569 гривень 23 копійок (сім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 23 копійки ).

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло вчиненого в умовах воєнного стану.

У даному кримінальному провадженні між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , за попередньої письмової згоди потерпілої ОСОБА_7 наданої прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 23.01.2026 укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.

Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вказаних діяннях та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони угоди погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Обвинуваченому, захиснику, прокурору судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а саме призначення йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 наполягала на затверджені угоди про визнання винуватості, підтвердила факт укладення угоди в її присутності, відповідності угоди інтересам обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_7 підтвердила надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, надавши суду відповідну заяву.

Прокурор підтримав та просив затвердити угоду про визнання винуватості, що підписана між сторонами добровільно 23.01.2026. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло вчиненого в умовах воєнного стану, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, та враховує пом`якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, покарання є обґрунтованим, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також суд приймає до уваги те, що покарання визначено сторонами з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_3 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди від 23.01.2026 про визнання винуватості між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури і обвинуваченим та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Беручи до уваги, обставини кримінальних правопорушень, їх тяжкість, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне встановити випробувальний строк тривалістю один рік.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертизи.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 січня 2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025041720001269 від 09.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави, пов`язані з проведенням судової експертизи зброї СЕ-19/104-25/48377-ТР від 18.12.2025, витрати на яку становлять 4457 гривень та судової експертизи СЕ-19/104-25/48378-ТР від 22.12.2025, витрати на яку становлять 7131,20 гривень.

Речові докази два навісних замки, що зберігаються в камері речових доказів ВП 1 Криворізького РУПГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

телевізор марки «Hilton», модель «24SH1», серійний номер «24SH1-07250162,W-25022», мобільний телефон марки «Хіаоmi», модель: «Redmi 9A» (M2006C3LG), ІМЕІ : НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; павербанк марки «Energizer», модель «UE10015», об`ємом на 10 000 mAh, ноутбук марки «Asus «Chromebook»», модель «CR1100CK- GJ0323», передані під розписку потерпілій ОСОБА_7 - залишити законному володільцю ОСОБА_7 .

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1