Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №160/26101/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 160/26101/25

Номер провадження 2-а/213/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Смушков Андрій Павлович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

06.01.2026 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , які полягають у внесенні відомостей до військово-облікового документу Позивача «РЕЗЕРВ+», про «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКВОГО ОБЛІКУ» та «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК», та зобов`язати Відповідача видалити відомості із військово-облікового документу Позивача «РЕЗЕРВ+» про «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКВОГО ОБЛІКУ» та «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК».

Позов обґрунтовано обставинами:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки законним підґрунтям для внесення такої інформації до Реєстру є лише факт притягнення до адміністративної відповідальності, чого у його випадку не було. Позивач вважає, що внесення до Реєстру даних про нього призвело до порушення прав, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та зазначає, що відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук було наслідком технічної неточності, яка за результатами перевірки не підтвердилась. 17.09.2025 року відповідні записи в Реєстрі скасовано, підстави для розшуку виключено, а статус змінено на «не активний», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У зв`язку з добровільним усуненням спірних відомостей відповідач вважає, що станом на час розгляду справи відсутній предмет спору, а провадження підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

06.01.2026 позов надійшов до суду.

16.01.2026ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.01.2026 відповідач подав відзив на позов.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та його розшук, які відображались у військово-обліковому документі в застосунку «РЕЗЕРВ+», а також про зобов`язання виключити такі відомості.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 06.09.2025 року у застосунку «РЕЗЕРВ+» містилась інформація про «порушення правил військового обліку» та «вас розшукує ТЦК».

Після надходження позовної заяви відповідачем було проведено перевірку відомостей щодо позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, держателем якого є Міністерство оборони України, а розпорядником — Генеральний штаб Збройних Сил України.

За результатами перевірки встановлено, що в Реєстрі були відображені відомості про неприбуття позивача за повісткою від 25.02.2025 року, що стало підставою для відображення відповідного статусу в застосунку. Разом з тим зазначені обставини свого підтвердження не знайшли.

Судом встановлено, що 17.09.2025 року відповідачем внесено зміни до Реєстру, скасовано підстави для розшуку та порушення правил військового обліку, а відповідний статус змінено на «не активний», що підтверджується витягами з Реєстру та обліковою карткою, долученими до матеріалів справи.

Крім того, позивачем надано витяг з обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимостей від 12.09.2025 року, відповідно до якого відомості про перебування його в розшуку відсутні. Зазначений доказ оцінений судом у сукупності з іншими матеріалами справи відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, станом на час розгляду справи відомості про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук у Реєстрі відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

При вирішені спору суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин того, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Відповідачем не надано доказів того, що відносно позивача складався протокол про адміністративне правопорушення та у подальшому постанова про адміністративне стягнення не виносилась.

При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «РЕЗЕРВ+» (який є складовою Реєстру), відповідачем була відображена інформація про те, що позивачем «вчинено порушення правил військового обліку».

Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності. Як наслідок, відсутність такого факту як постанови про притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку". А тому, на переконання суду, дії відповідача з внесення чи відображення такої інформації є безпідставними та протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях Закону № 1951-VIII, який чітко визначає, які відомості можуть бути внесені до Реєстру.

Той факт, що після звернення позивача до суду відповідачем було внесено зміни до Реєстру та скасовано спірні записи, не впливає на правову оцінку дій відповідача станом на момент подання позову. Наявність у Реєстрі недостовірної інформації на час звернення до суду свідчить про допущене порушення прав позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічний принцип закріплений у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії відповідача з внесення або відображення у Реєстрі (зокрема через застосунок «РЕЗЕРВ+») інформації про порушення правил військового обліку за відсутності законних підстав є протиправними, оскільки вчинені без належного нормативного обґрунтування та з порушенням принципу законності. Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносилась, суд дійшов висновку, що дії відповідача з внесення або відображення у Реєстрі (зокрема, через застосунок «РЕЗЕРВ+») інформації про порушення правил військового обліку є протиправними, оскільки вони здійснені без належних правових підстав, що прямо суперечить принципам законності, обґрунтованості та пропорційності дій суб`єктів владних повноважень, закріплених у статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про розшук та порушення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 березня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3

Суддя О.М. Нестеренко