Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №560/6222/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6222/25

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 19.05.2024 по 04.10.2024 року, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування та безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 19.05.2024 по 04.10.2024 року додаткову винагороду, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційна часу лікування та безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуваючи на військовій службі у ЗС України, отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях, та з 10.05.2024 року по 04.10.2025 рік проходив лікування у зв`язку-із отриманням поранення під час захистом Батьківщини. Це підтверджується довідкою про обставини травми військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2024 року №5326. Однак за період безперервного стаціонарного лікування позивачу не було виплачено додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року.

Позивач вважає вказану бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецького І.І. від 22.04.2025 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Блонського В.К. постановлено прийняти до свого провадження адміністративну справу №560/6222/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 09.03.2026 витребувано військової частини НОМЕР_1 докази нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 за період з 19.05.2024 по 04.10.2024 року, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування та перебування у відпустці після отримання тяжкого поранення.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що не знаходять свого підтвердження твердження позивача про те, що відповідач не здійснює нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в період часу з 19.05.2024 року по 04.10.2024 рік, у зв`язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Як вбачається з Розрахункової картки ОСОБА_1 за 2024 рік вих. №1763 від 05.05.2025 у серпні 2024 року позивачу було нараховано та виплачено суму за лікування по пораненню 38709,68грн за період з 20/05/2024 по 31/05/2024, 100000,00грн за період з 01/06/2024 по 30/06/2024, 12903,23грн за період з 01/07/2024 по 04/07/2024; у жовтні 2024 позивачу було нараховано та виплачено 100000,00грн за період з 01/07/2024 по 31/07/2024 (з урахуванням скорегованого періоду, за який виплата була здійснена в серпні 2024 -12903,23 грн (01/07/2024..04/07/2024), 83870,97грн за період з 01/08/2024 по 26/08/2024; у грудні 2024 позивачу було нараховано та виплачено 6451,61грн за період з 30/08/2024 по 31/08/2024, 100000,00 грн за період з 01/09/2024 по 30/09/2024 та 12903,23 грн за період з 01/10/2024 по 04/10/2024.

Вказане також підтверджується випискою по картці/рахунку від 26.02.2022 за період 01.03.2024 - 27.02.2025, доданою позивачем до матеріалів позовної заяви.

Таким чином, за позицією відповідача, всі виплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 були здійснені відповідачем в повному обсязі, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

19.05.2024 року під час виконання бойового розпорядження ОСОБА_1 отримав поранення, у зв`язку із чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК, у зв`язку із отриманим тяжким пораненням.

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) сержант ОСОБА_1 19 травня 2024 року близько 22:00 отримав поранення поблизу н.п. Синьківка Куп`янського району Харківської обл. у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7111 20.05.2024 року позивача було направлено на стаціонар, де він перебував до 28.05.2024 року.

29.05.2024 року позивача було поміщено до комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова», де позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 29.05.2024 до 11.06.2024 року.

З 11.06.2024 року по 04.07.2024 позивач надалі продовжив лікування та реабілітацію в закладі охорони здоров`я «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова».

04.07.2024 року відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2789 позивача було поміщено до закладу охорони здоров`я (ВЧ НОМЕР_2 ), де останній перебував на стаціонарному лікуванні та був виписаний 27.07.2024 року. (в цьому заключенні позивачу надано відпустку за станом здоров`я терміном на 30 к.д.

Після відпуски за станом здоров`я 30.08.2024 року позивач прибув на стаціонарне лікування до КПП №Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» ХОР, де перебував з 30.08.2024 року по 13.09.2024 року та з 13.09.2024 року - 04.10.2024 року. В цій виписці позивачу також було надано 30 к. відпустки за станом здоров`я.

Після цього позивач був направлений на ВЛК, та 20.11.2024 року ВЛК військової частини НОМЕР_3 прийняла рішення про те, що поранення, отримане позивачем було пов`язане із захистом Батьківщини, та позивача визнано придатним в частинах забезпечення.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача, за 2024 рік вих. №1763 від 05.05.2025 у серпні 2024 року позивачу було нараховано та виплачено суму за лікування по пораненню 38709,68грн за період з 20/05/2024 по 31/05/2024, 100000,00грн за період з 01/06/2024 по 30/06/2024, 12903,23грн за період з 01/07/2024 по 04/07/2024; у жовтні 2024 позивачу було нараховано та виплачено 100000,00грн за період з 01/07/2024 по 31/07/2024 (з урахуванням скорегованого періоду, за який виплата була здійснена в серпні 2024 -12903,23 грн (01/07/2024..04/07/2024), 83870,97грн за період з 01/08/2024 по 26/08/2024; у грудні 2024 позивачу було нараховано та виплачено 6451,61грн за період з 30/08/2024 по 31/08/2024, 100000,00 грн за період з 01/09/2024 по 30/09/2024 та 12903,23 грн за період з 01/10/2024 по 04/10/2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

На виконання частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно дост.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІз наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначенізакономпільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п.1ст.9 Закону України №2011-ХІІдержава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовженоУказами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та№757/2022 від 07.11.2022,№58/2023 від 06.02.2023, від01.05.2023 №254/2023.

На виконанняУказів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні`та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно допостанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманням 16.02.2023 вогнепального поранення .

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень, підлягає виплаті військовослужбовцям у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення між лікувальними закладами, а також за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

При цьому така винагорода виплачується пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні або у відповідній відпустці, на підставі наказів командування та за наявності належних підтверджуючих документів.

Судом встановлено, що позивач 19.05.2024 року отримав поранення під час виконання бойового завдання, що підтверджується довідкою про обставини травми військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2024 №5326. Після отримання поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у різних закладах охорони здоров`я, а також перебував у відпустці за станом здоров`я.

Разом з тим, досліджені судом матеріали справи, зокрема розрахункова картка позивача за 2024 рік вих. №1763 від 05.05.2025 та виписка по банківському рахунку позивача, свідчать про те, що відповідачем було здійснено нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі пропорційно періодам його перебування на стаціонарному лікуванні.

Зокрема, судом встановлено, що позивачу було нараховано та виплачено:

- 38709,68 грн за період з 20.05.2024 по 31.05.2024;

- 100000,00 грн за період з 01.06.2024 по 30.06.2024;

- 12903,23 грн за період з 01.07.2024 по 04.07.2024;

- 100000,00 грн за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 (з урахуванням попереднього коригування);

- 83870,97 грн за період з 01.08.2024 по 26.08.2024;

- 6451,61 грн за період з 30.08.2024 по 31.08.2024;

- 100000,00 грн за період з 01.09.2024 по 30.09.2024;

- 12903,23 грн за період з 01.10.2024 по 04.10.2024.

Наведені виплати відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки здійснені у розмірі до 100000 гривень на місяць пропорційно фактичній кількості днів перебування позивача на лікуванні.

Суд зазначає, що додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується не у фіксованому щомісячному розмірі незалежно від обставин, а саме пропорційно часу перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що прямо передбачено пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168.

Аналіз наданих відповідачем доказів свідчить про те, що нарахування та виплата додаткової винагороди позивачу здійснювались відповідно до фактичних періодів його лікування, що підтверджується документами бухгалтерського обліку та банківськими виписками.

При цьому позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем не було здійснено нарахування або виплату додаткової винагороди за будь-який із періодів перебування позивача на лікуванні, визначених у позовних вимогах.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається на позивача.

Однак позивач не довів наявності факту протиправної бездіяльності відповідача, а досліджені судом докази підтверджують, що військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені всі належні виплати відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, відповідачем порушено не було, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання її здійснити додаткові нарахування і виплати відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя В.К. Блонський