Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №140/15466/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15466/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білинське» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Білинське» (далі – СТОВ «Білинське», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2025 №027497070706 форми «ПН», №0274960706 форми В4», №0274960706 форми «Р».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі акту перевірки від 22.08.2025 №23345/07-06/3736822 нараховано позивачу грошові зобов`язання за наступними податковими повідомленнями рішеннями:

від 17.09.2025 №0274970706 форма «ПН» на суму 3040,00 грн за платежем податок на додану вартість - штраф за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ;

від 17.09.2025 №0274960706 форма «В4» на суму 5 197,00 грн завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року;

від 17.09.2025 №0274960706 форма «Р» на суму 1 313 935 грн, т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 051 148,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 262 787,00 грн за платежем податок на додану вартість.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями СТОВ «Білинське» звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України (далі – ДПС України).

Рішенням ДПС України №34217/6/99-00-06-01-03-06 від 27.11.2025 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.09.2025 №027497070706, №0274960706, №0274960706 - без змін.

Позивач не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішенням.

В частині донарахування грошового зобов`язання на суму 5 197,00 грн, що призвело до зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року (податкове повідомлення-рішення від 17.09.2025 №0274960706 форма «B4»), позивач зазначає наступне.

В акті від 22.08.2025 №23345/07-06/3736822 встановлено завищення амортизаційних відрахувань на автомобіль Toyota Highlander на загальну суму 25 984,48 грн, що призвело до заниження балансової вартості такого автомобіля.

Так, відповідачем проведено розрахунок амортизації та встановлено, що місячні амортизаційні нарахування становлять 30 692,58 грн. ((балансова вартість 2 285 550,00 грн - ліквідаційна вартість 444 000,00 грн)/5 років/12 місяців).

Перевіркою встановлено, що автомобіль введено в експлуатацію 01.06.2024 та знято з обліку 23.06.2025 - строк експлуатації 12 місяців.

Балансова вартість 2 285 550,00 грн (первинна вартість 2 219 776,67 грн + модернізація 65 778,33 грн). Ліквідаційна вартість 444000,00 грн. Амортизаційні відрахування за місяць повинні становити 30 692,58 грн.

В обґрунтування такого завищення акт перевірки посилається на НП(С)БО 121.

Однак, позивач вказує, що Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» застосовується виключно суб`єктами державного сектору (далі - суб`єкти державного сектору), і не може встановлювати порядок нарахування амортизації для приватного сектору.

Крім того, позивач зазначає, що амортизація не є базою оподаткування податком на додану вартість. Разом з тим, акт перевірки не містить суми балансової вартості, яка на думку відповідача повинна бути базою для нарахування податку на додану вартість.

Акт перевірки містить відхилення в сумі амортизації, а не у визначені балансової вартості основних засобів.

Також позивач звертає увагу, що акт перевірки не містить жодних посилань на первинні документи, які стосуються порядку нарахування амортизації, визначення ліквідаційної та балансової вартості основних засобів.

В спростування висновків податкового органу про не нарахування податкових зобов`язань та не складання та не реєстрацію податкових накладних при списання вартості інших основних засобів, внаслідок чого не було задекларовано до сплати на суму 1 051 148 грн та штрафу 3 040,00 грн (податкові повідомлення - рішення від 17.09.2025 №0274970706 форма «ПН» на суму 3 040,00 грн та від 17.09.2025 №0274960706 форма «Р» на суму 1 313 935 грн), позивач зазначає таке.

В акті перевірки зазначається, що в січні 2025 року відбулась ліквідація /списання інших основних засобів - вартість яких обліковувалась на 109 рахунку «Інші основні засоби» ДТ 109 КТ42 на загальну суму 5 255 740,00 грн, однак СТОВ «Білинське» не було нараховано податкові зобов`язання та не складено податкові накладні при списанні вартості таких основних засобів, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 051 148,00 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 (далі - Інструкція №291), за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю.

Отже, кореспонденція рахунків НОМЕР_1 42 свідчать про надходження основних засобів, а не їх ліквідація.

Натомість відповідно до Інструкції №291, за кредитом рахунку 10 відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

На рахунку 109 «Основні засоби» за датою 31.12.2024 було відображено збільшення основних засобів ДТ 1091 КТ 425 на суму 5 255 740,00 грн, при цьому аналітика зазначеного рахунку не містила розшифровки, які саме основні засоби надійшли на товариство.

З метою виправлення помилкового запису за грудень 2024 року, в січні 2025 було здійснено виправлення помилки методом сторно (зворотній запис), а саме ДТ 109 KТ425 зі знаком мінус «-» 5 255 740,00 грн.

До матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку від 06.03.2025, в якій зазначено, що проведено коригування бухгалтерської проводки минулих періодів в облікових регістрах методом «сторно».

Однак, під час перевірки сторно (виправлення помилки) ДТ 109 КТ в сумі «-» 5255 740,00 грн (тобто значення зі знаком «мінус») в січні 2025 року, було інтерпретовано як позитивне значення зі знаком «+» 5 255 740,00 грн.

Отже, операція зі знаком «-» (знаком «мінус») є сторно (виправлення помилок) та є не списанням основних засобів, а виправленням помилок. Жодних інших операцій, крім наведених, рахунок не містить.

Позивач звертає увагу, що зазначаючи про ліквідацію основних засобів, акт перевірки не містить посилань на жодні первинні документи щодо того, які основні засоби ліквідуються, та на розпорядчі документи підприємства, щодо підтвердження факту такої ліквідації.

Таким чином, в порушення Інструкції №291, пункту 4.6 Наказу Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», ГУ ДПС у Волинській області було помилково зазначено про порушення пункту 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та безпідставно донараховано податкових зобов`язань з податку на додану вартість до сплати на суму 1 051 148 грн та штрафу за не реєстрацію податкової накладної на суму 3040,00 грн.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.54).

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 та від 22.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.60, 106).

У відзиві на позовну заяву (а.с.64-68) представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що з 07.08.2025 по 13.08.2025 представниками ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 30.07.2025 №2630-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ «Білинське» за період діяльності з 01.01.2025 по 07.08.2025 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з 01.01.2025 по 07.08.2025 дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з 01.01.2025 по 07.08.2025 правильності обчислення повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, із врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України. Термін перевірки було продовжено на 2 робочих дня з 14.08.2025 по 15.08.2025 на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 24.03.2025 №2722-п.

З наказом та направленнями на перевірку від 30.07.2025 №4121 та №4120 ознайомлено під підпис голову комісії з припинення СТОВ «Білинське», з відома якого проведено перевірку.

За результатами проведення перевірки складено акт від 22.08.2025 №23345/07-06/3736822. Вказаний акт 28.08.2024 надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручений позивачу.

На підставі порушень, встановлених актом перевірки, посадовими особами ГУ ДПСУ Волинській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.09.2025 №0274960706 форма «B4» на суму 5 197,00 грн завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року;

від 17.09.2025 №0274960706 форма «P» на суму 1 313 935 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 051 148,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 262 787,00 грн за платежем податок на додану вартість;

від 17.09.2025 №0274970706 форма «ПН» на суму 3 040,00 грн за платежем податок на додану вартість - штраф за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ.

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення №0274960706 форма «В4» від 17.09.2025 та висновків щодо завищення амортизаційних відрахувань на об`єктах основних засобів, зокрема «Автомобіль Toyota Highlander», в сумі 25 984,48 грн, представник відповідача зазначає наступне.

B ході проведення перевірки встановлено списання залишкової вартості необоротних активів (Автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , №кузова НОМЕР_3 ) за червень 2025 на загальну суму 1 891 259,54 грн.

В бухгалтерському обліку операція проведена наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 97 - КТ105 - залишкова вартість необоротних активів при списанні.

Відповідно до договору №240528-3/ФЛ-Ю-А-Г фінансового лізингу від 28.05.2024, укладеного між кредитором ТОВ «Бест Лізинг» та боржником СТОВ «Білинське», передано кредитором для боржника автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_3 . Загальна вартість транспортного засобу становить 2 663 732,00 грн, в тому числі ПДВ 443 955,33 грн.

Відповідно до договору №250623-32/1 про передання прав та обов`язків від 23.06.2025, що витікає з умов договору 3240528-3/ФЛ-Ю-А-Г фінансового лізингу від 28.05.2024, новий боржник ТОВ «Національна аграрна компанія» приймає на себе борги первісного боржника СТОВ «Білинське» за договором фінансового лізингу. Первісними боржником передано новому боржнику ТОВ «Національна аграрна компанія» Автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Перевіркою встановлено наступні дані:

Первісна вартість автомобіля - 2 663 732,0 грн, в тому числі ПДВ 443 955,33 грн..

Балансова вартість автомобіля - 2 663 732 - 443 955,33 (ПДВ) = 2 285 555 грн., вказане відображено в оборотах рахунку 105.

Ліквідаційна вартість - 444 000,0 грн.

СТОВ «Білинське» нарахування амортизації здійснюється методом прямолінійного списання, що підтверджується наказом «Про облікову політику СТОВ «Білинське» від 05.36.2025 №2/1. Цей метод передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об`єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об`єкта основних засобів.

Строк корисного використання транспортних засобів - 5 років (12*5 = 60 місяців) Автомобіль Tovota Highlander введено в експлуатацію в червні 2024 року, знято - в червні 2025 року.

Вартість, яка амортизується розраховується - 2 285 555 грн - 444 000 грн = 1 841 555 грн. Амортизація - 1 841 555/60 місяців = 30 692,58 грн.

Так як вказаний автомобіль використовувався позивачем 12 місяців, амортизаційні витрати за цей період (за липень 2024 року по червень 2025 року) становлять – 30 692,58*12= 368 310,96 грн.

Залишкова вартість автомобіля на червень 2025 = 2 285 555 грн. - 368 310,96 грн. = 1 917 244,04 грн (за цю ж суму вказаний автомобіль мав би бути реалізованим).

Проте, СТОВ «Білинське» реалізувало цей автомобіль за сумою 1 891 259,54 грн, тобто нижче від його залишкової вартості.

Отже, перевіркою було виявлено, що за даними платника амортизація за 12 місяців становить 394 295,46 грн, а за даними перевірки амортизація за 12 місяців становить 368 310,96 грн.

Визначення амортизаційних витрат вплинуло на визначення залишкової вартості автомобіля, так за даними платника залишкова вартість на червень 2025 року становить 1 891 259,54 грн, тоді як за даними перевірки залишкова вартість на червень 2025 року становить 1 917 244,04 грн.

Отже, проведеною перевіркою виявлено реалізацію автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_5 нижче залишкової вартості на суму 25 984,48 грн, за рахунок невірного розрахунку суми амортизаційних відрахувань.

Оскільки, автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_6 , кузова НОМЕР_3 був реалізований нижче залишкової вартості то на вказану суму розбіжності - 25 984,48 грн позивачем не нараховано та не сплачено податок на додану вартість - у сумі 5197 грн.

Отже, перевіркою встановлено що СТОВ «Білинське», на порушення підпункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, пункту 194.1 статті 194, пункту 201.4 статті 201 ПК України, не нарахувало податкові зобов`язання по податку на додану вартість, чим занизило податкове зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 5197 грн, в т.ч. за червень 2025 року в сумі 5197 грн.

Стосовно висновків про заниження податкового зобов`язання в сумі - 1 051 148,00 грн. за 1 півріччя 2025 року, у зв`язку із чим було винесено податкове повідомлення – рішення №0274960706 форма «Р» від 17.09.2025, представник відповідача зазначає наступне.

Перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2025 30.06.2025 встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму на загальну суму 1 051 148,00 грн, з них за січень 2025 року - 1 051 148,00 грн.

Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що в січні 2025 року відбулося ліквідація/списання інших основних засобів - вартість яких обліковувалась на 109 рахунку «Інші основні засоби» на загальну суму 5 255 740,00 грн, вказане підтверджується даними рах. 109.

Згідно з даними оборотів рахунку 109 за 1 півріччя 2025 року початкове сальдо Дт по оборотах за становить 5 255 740,00, в той час як кінцеве сальдо Дт - 0. Тобто станом на початок 2025 року сума вартості інших основних засобів становить - 5 255 740,00, а на кінець півріччя ці основні засоби відсутні, що свідчить про їх списання.

Жодних підтверджуючих документів щодо здійсненої операції платником надано не було, що підтверджується актом про ненадання документів СТОВ «Білинське» від 15.08.2025.

Враховуючи вищевикладене, основні засоби з дати їх списання/ліквідації, не можуть використовуватися в господарській діяльності підприємства для отримання доходу.

Для перевірки не надано жодних документів, щодо обставин непереборної сили, які привели до ліквідації інших основних засобів.

Таким чином, СТОВ «Білинське» зобов`язане було нарахувати податкові зобов`язання відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України на дату встановлення факту списання (ліквідація) основних засобів, виходячи з бази оподаткування, визначеною пунктом 189.9 статті 189 ПК України.

Разом з тим, позивачем не нараховано податкові зобов`язання, не складено та не зареєстровано податкові накладні при списанні вартості інших основних засобів, при списанні об`єктів інших основних засобів, які обліковувалися на рахунку 109 «Основні засоби» бухгалтерського обліку, в наслідок чого такі суми не були задекларовані до сплати підприємством.

Враховуючи вищезазначене, в порушення пункту 189.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на загальну суму 1 051 148 грн. (20% від 5 255 740 грн.).

Щодо посилання позивача на виправлення помилкового запису, представник відповідача зауважує, що відповідна бухгалтерська довідка під час перевірки не надавалась.

Представник відповідача наголошує, що саме платником було здійснено списання основних засобів на суму 5 255 740 грн., в той час як контролюючий орган здійснює перевірку правомірності такого списання, тобто саме платник був повинен надати необхідні первинні документи щодо вказаної операції та підтвердити правомірність її здійснення.

Однак, надані до позову документи вони не спростовують виявлених контролюючим органом порушень, оскільки оборотно-сальдова відомість по рахунку 109 за грудень 2024 року, карта рахунку 425 за січень 2016 року - грудень 2024 року не стосуються періоду, що охоплювався ГУ ДПС у Волинські області при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Білинське».

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення №0274970706 форма «ПН» від 17.09.2025 представник відповідача зазначає, що перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних за січень 2025 року (списання основних засобів).

Так, перевіркою реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/ або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних порушень встановлено СТОВ «Білинське» на порушення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з врахуванням вимог пункту 52.1 статті 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України на загальну суму податку на додану вартість на суму 1 051 148 грн, з них за січень 2025 року - 1 051 148 грн.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги та зазначив, що відповідно до оборотів рахунку 105 за 1 півріччя 2025 року (даних позивача), а також даних акту перевірки первісна вартість, яка амортизується становить 2 285 555,00 грн.

Однак, під час розрахунку залишкової вартості в акті перевірки та в відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Волинській області було безпідставно зменшено вартість, що амортизується на ліквідаційну вартість 444000,00 грн.

Отже, саме безпідставне зменшення балансової вартості автомобіля на суму ліквідаційної вартості ГУ ДПС у Волинській області призвело до донарахування ПДВ на суму 5 197,00 грн.

Також позивач повторно наголошує, що до матеріалів справи долучено картку рахунку 109, за якою в грудні 2024 року було збільшено вартість основних засобі ДТ 109 на суму 5 255 740,00 грн. Зазначений запис був помилковим, який виправлений зворотнім записом в періоді виявлення в січні 2025 року ДТ 109 КТ 42 (-) (мінус) 5 255 740,00 грн.

Таким чином, дані бухгалтерського обліку свідчать про виправлення помилки, а не про списання (ліквідації) основних засобів на суму 5 255 740,00 грн в січні 2025 року.

Отже, виправлення помилки не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, а посилання на факт списання основних засобів ГУ ДПС у Волинській області не підтверджений жодними доказами (а.с.91-93).

Представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, в яких повідомляє, що СТОВ «Білинське» 22.01.2025 подало фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2024, у якій позивач вказав, що вартість «Основних засобів» (рядок 1011) на початок звітного року - 01.01.2024, становить 19 370.9 тис. грн., а на кінець звітного періоду - 31.12.2024, 21 778,1 тис. грн., тобто приріст вартості основних засобів за 2024 рік - 2 407.2 тис. грн.

У первісній вартості основних засобів відображаються всі засоби підприємства по 10-рахунку, тобто 103, 104, 105, 106, 109 рахунки та враховується 11 рахунок.

Отже, посилання СТОВ «Білинське» на те, що помилково було збільшено вартість основних засобів в грудні на 5 255 740,00 грн. є хибним, оскільки у фінансовій звітності поданій до ГУ ДПС у Волинській області не прослідковується вказане збільшення.

До того ж, згідно з фінансовою звітністю малого підприємства станом на 22.12.2025 вартість «Основних засобів» (рядок 1011) на початок звітного року - 01.01.2025, становить 21 778,1 тис. грн., а на кінець звітного періоду - 22.12.2025 - 13 249,1 тис. грн., тобто наявне зменшення вартості основних засобів на суму 8 529 тис. грн. Відтак підтверджується факт того, що позивачем було здійснено списання вартості основних засобів у 2025 році.

Також представник відповідача звертає увагу, що бухгалтерська довідка долучена

позивачем до суду складена 06.03.2025.

Однак, позивач зазначав у позові та у відповіді на відзив, що помилку було виявлено у січні, відтак бухгалтерська довідка мала б бути також складеною у січні - місяці, у якому таку помилку виявлено.

Крім того, законодавство вимагає і зазначення причин допущення такої помилки, проте долучена СТОВ «Білинське» довідка жодних посилань на причини не містить. Тобто, складена позивачем бухгалтерська довідка не відповідає поставленим до неї законодавчим вимогам, відтак не спростовує встановлених контролюючим органом порушень.

В спростування доводів позивача про те, що саме безпідставне зменшення балансової вартості автомобіля на суму ліквідаційної вартості ГУ ДПС у Волинській області, призвело до донарахування ПДВ на суму 5 197,00 грн, представник відповідача вказує, що в дійсності донарахування ПДВ на суму 5 197,00 грн пов`язане із завищенням позивачем амортизаційних витрат.

Оскільки, сума амортизаційних витрат, визначених позивачем, становить 394 295,46 грн, а за даними перевірки мала становити 368 310, 96 грн. - встановлена розбіжність на суму 25 984,48 грн. На вказану суму позивачем не було нараховано та сплачено ПДВ у розмірі 20%, відтак вказане донарахування було здійснено контролюючим органом - 20% від 25 948,49 грн. = 5 197,00 грн (а.с.99-101).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 30.07.2025 №2630-п (а.с.78) та направлень на перевірку від 30.07.2025 №4120 та №4121 (а.с.80-81) ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ «Білинське» за період діяльності з 01.01.2025 по 07.08.2025 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з 01.01.2025 по 07.08.2025 дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з 01.01.2025 по 07.08.2025 правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, із врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України.

Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області від 12.08.2025 №2722-п термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Білинське» було продовжено на 2 робочих дні (а.с.79).

За результатами перевірки складно акт про результати позапланової виїзної перевірки від 22.08.2025 №23345/07-06/3736822 (а.с. 8-21), яким встановлено наступні порушення:

- завищено суму від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за червень 2025 року (р.21) в сумі 5197 грн;

- пункту 189.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму 1 051 148 грн, в т.ч. за січень 2025 в сумі 1 051 148 грн;

- пункту 201.1., 201.10 статті 201 ПК України не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які підлягають складанню відповідно до пункту 198.5. статті 198 ПК України на загальну суму 1 051 148 грн, в тому числі за січень 2025 року - 1 051 148 грн.

Вказаний акт перевірки позивач отримав 28.08.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.75).

На підставі акту перевірки від 22.08.2025 №23345/07-06/3736822 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення:

від 17.09.2025 №0274960706 форми «В4», згідно із яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) (податкового) періоду на суму 5197,00 грн (а.с.27);

від 17.09.2025 №0274960706 форми «Р», згідно із яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 313 935,00 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням – 1 051 148,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 262 787,00 грн (а.с.28);

від 17.09.2025 №027497070706 форми «ПН», згідно із яким застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 3040,00 грн (а.с.29).

Вищезазначені податкові повідомлення – рішення позивач отримав 20.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.76).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги від 01.10.2024 №99 (а.с.30-32).

Рішенням ДПС України від 27.11.2025 №34217/6/99-00-06-01-03-06 скаргу СТОВ «Білинське» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.09.2025 №0274960706 (форми Р), №027497070706 (форми ПН), №0274960706 (форми В4) - без змін (а.с.33-36).

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із підпунктом 78.1.7 пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Нормами пункту 78.4. статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ «Білинське» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 30.07.2025 №2630-п на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПК України, з врахуванням підпункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв`язку з можливими ризиками несплати податків (наявність основних засобів, доходу працівників, рахунків у банках та ін.) та внесенням запису до ЄДР щодо припинення юридичної особи (а.с.78).

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 17.09.2025 №0274960706 форми В4», суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Нормами пункту 187.1. сттті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із пунктом 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Підпунктом «а» пункту 193.1. статті 193 ПК України визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування, зокрема в розмірі 20 відсотків.

Відповідно до пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Як вбачається із акту перевірки в період з 01.01.2025 по 07.08.2025 СТОВ «Білинське» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 встановлено їх заниження на суму 5197,00 грн.

Так, в ході проведення перевірки встановлено списання залишкової вартості необоротних активів (Автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_4 , №кузова НОМЕР_3 ) за червень 2025 року на загальну суму 1 891 259,54 грн.

В бухгалтерському обліку операція проведена наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 97 - КТ105 - залишкова вартість необоротних активів при списанні.

Даний автомобіль СТОВ «Білинське» введено в експлуатацію 01.06.2024, та знято з обліку 23.06.2025.

Первісна вартість автомобіля становить 2663732,0 грн з ПДВ

Ліквідаційна вартість становить 444000,0 грн

Амортизаційні відрахування за місяць становлять 30692,58 грн.

Проте, СТОВ «Білинське» по вищезазначеному об`єкту нараховано амортизацію у сумі - 394295,46 грн.

Відтак, проведеною перевіркою встановлено завищення амортизаційних відрахувань на об`єктах основних засобів «Автомобіль Toyota Highlander», в сумі 25984,48 грн., за рахунок невірного розрахунку суми амортизаційних відрахувань.

З огляду на вказане, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, пункту 194.1 статті 194, пункту 201.4 статті 201 ПК України, не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість чим занизив податкове зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 5197 грн, в т.ч. червень 2025 року в сумі 5197 грн.

У свою чергу, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено його завищення на суму 5197 грн, внаслідок заниження податкових зобов`язань в р.9 Декларації.

Відтак, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення на 5197 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації.

Надаючи оцінку таким доводам податкового органу суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до підпункту 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 ПК України залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається, як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПК України.

Згідно із підпунктом 138.3.1. пункту 138.3 статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Нормами підпункту 138.3.3. пункту 138.3 статті 138 ПК України визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) для транспортних засобів - 5 років

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Національним положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 №92 (далі - П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Норми П(С)БО 7 «Основні засоби» застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (пункт 2 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Пунктом 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачено, що терміни, що наведені в Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

знос основних засобів - сума амортизації об`єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Відповідно до пункту 22 П(С)БО 7 «Основні засоби» об`єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Згідно із пунктом 23 П(С)БО 7 «Основні засоби» нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Нормами підпункту 1 пункту 26 П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням, зокрема такого прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів.

Відповідно до пункту 28 П(С)БО 7 «Основні засоби» метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об`єкта основних засобів переглядається на кінець звітного року у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Згідно із пунктом 29 нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

Як вбачається із пункту 5.1 наказу СТОВ «Білинське» про облікову політику від 05.03.2025 №2/1 позивачем визначено, що основні засоби відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Сума, що підлягає амортизації, є вартістю об`єкта основних засобів за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість являє собою оціночну суму, яку Товариство могло б отримати в даний момент від вибуття об`єкта основних засобів, за вирахуванням розрахункових витрат на вибуття в кінці терміну його корисного використання. Амортизація розраховується прямолінійним методом протягом строку корисного використання, який складає для транспортних засобів 5 років (а.с.39-43).

Оскільки нарахування амортизації здійснюється СТОВ «Білинське» методом прямолінійного списання, відтак з урахуванням норм пункту 29 П(С)БО 7 «Основні засоби» місячна сума амортизації мала визначатися діленням річної суми амортизації на 12.

Судом встановлено, що автомобіль Toyota Highlander введено в експлуатацію на підставі наказу СТОВ «Білинське» від 01.06.2024 №5 «Про введення в експлуатацію основного засобу» (а.с.38).

23.06.2025 між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитор), СТОВ «Білинське» (первісний боржник та ТОВ «Національна аграрна компанія» (новий боржник) укладено договір №250623-32/1 про передання прав та обов`язків, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, що витікає з умов договору №240528-3/ФЛ-ТО-А-Г фінансового лізингу від 28.05.2024, укладеного між кредитором і первісним боржником, а новий боржник приймає на себе зазначені борги Первісного боржника за Договором фінансового лізингу (а.с.74).

Згідно із актом прийому передачі майна від 23.06.2025 (а.с.72) на виконання умов договору №250623-32/1 від 23.06.2025 про переведення прав та обов`язків за договором №240528-3/ФЛ-О-А-Г фінансового лізингу від 28.05.2024 укладеного між кредитором, первісним боржником та новим боржником, первісний боржник передав предмет лізингу, а саме загальний легковий універсал гібридний ктз Toyota Highlander Hybrid, 2023 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_7 , а новий боржник прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки відповідачем було проведено розрахунок амортизації по об`єктно, а саме: «Автомобіль Toyota Highlander», балансова вартість якого становить – 2 285 555,00 грн, залишкова вартість – 444 000 грн (місячні амортизаційні відрахування становлять - 30692,58 грн. (балансова вартість основного засобу / на 12 місяців (5 років)).

Так, визначений у пункту 5.1 наказу СТОВ «Білинське» про облікову політику від 05.03.2025 №2/1 строк амортизації транспортних засобів становить 5 років (12 місяців х 5 років = 60 місяців).

Як вбачається зі змісту позовної заяви балансова вартість автомобіля 2 285 550,00 грн складалася із первинної вартості 2 219 776,67 грн та модернізації 65 778,33 грн.

З урахуванням норм пункту 5.1 наказу СТОВ «Білинське» про облікову політику від 05.03.2025 №2/1 сумою, що підлягала амортизації була вартість автомобіля за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль Toyota Highlander введено в експлуатацію в червні 2024 року, знято - в червні 2025 року.

З урахуванням строку використання позивачем автомобіля ліквідаційна вартість становила 2 219 776,67 грн/ 60 місяців х 12 місяців = 440 000 грн.

Вартість, яка амортизується розраховується наступним чином: 2 285 555 грн – 444 000 грн = 1 841 555 грн.

Відповідно, сума амортизації за місяць становить 1 841 555/60 місяців = 30 692,58 грн.

Так як вказаний автомобіль використовувався позивачем 12 місяців, то амортизаційні витрати за відповідний період (з липня 2024 по червень 2025) становлять – 30 692,58 х 12 = 368 310,96 грн.

Відповідно залишкова вартість автомобіля на червень 2025 року = 2 285 555 грн - 368 310,96 грн = 1 917 244,04 грн.

З огляду на вищезазначене, на думку суду, визначена відповідачем сума амортизації у сумі 368 310,96 грн відповідає прямолінійному методу нарахування амортизації, який передбачено у наказі СТОВ «Білинське» про облікову політику та строків його нарахування.

Натомість як вбачається із обороту рахунку 105 за 1 півріччя 2025 року (а.с.82) СТОВ «Білинське» по вищезазначеному об`єкту нараховано амортизацію у сумі 394 295,46 грн.

Отже, за даними платника амортизація за 12 місяців становить 394 295,46 грн, тоді як за даними перевірки амортизація за 12 місяців становить 368 310,96 грн.

Визначення амортизаційних витрат вплинуло на визначення залишкової вартості автомобіля, так за даними платника залишкова вартість на червень 2025 року становить 1 891 259,54 грн, тоді як за даними перевірки залишкова вартість на червень 2025 року становить 1 917 244,04 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що у позовній заяві позивач не вказує у чому полягає помилковість зробленого відповідачем розрахунку амортизаційних відрахувань по об`єкту «Автомобіль Toyota Highlander», а також не навів власного розрахунку та не пояснив в який спосіб ним здійснювалось нарахування та розрахунок амортизації вказаного транспортного засобу в сумі 394 295,46 грн.

При цьому, суд зауважує, що пунктом 188.1 статті 188 ПК України прямо установлено, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Матеріалами справи підтверджується, що СТОВ «Білинське» реалізувало автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_3 за сумою 1 891 259,54 грн, тобто нижче від його залишкової вартості (1 917 244,04 грн).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 5197 грн (1 917 244,04 грн - 1 891 259,54 грн = 25 948,49 грн х 20%), а відтак підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 17.09.2025 №0274960706 форми «В4» відсутні.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 17.09.2025 №0274960706 форми «Р» та №027497070706 форми «ПН», суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 189.9. статті 189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно із пунктом 198.5. статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Нормами пункту 201.1. статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 120-1.1. пункту 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

Як вбачається із акту перевіркою встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у ряд. 4 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму 1 051 148,00 грн, з них за січень 2025 року - 1 051 148,00 грн.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що в січні 2025 року відбуло ліквідація/списання інших основних засобів - вартість яких обліковувалась на 109 рахунку «Інші основні засоби» на загальну суму 5 255 740,00 грн.

З огляду на вказане, на думку податкового органу, СТОВ «Білинське» зобов`язане було нарахувати податкові зобов`язання відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України на дату встановлення факту списання (ліквідація) основних засобів, виходячи з бази оподаткування, визначеною пунктом 189.9 статті 189 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, згідно із висновками акту перевірки, в порушення пункту 189.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на загальну суму 1 051 148 грн, з них за січень 2025 року - 1 051 148 грн.

Окрім того, перевіркою реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних порушень встановлено СТОВ «Білинське» на порушення пункту 201.1. статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з врахуванням вимог п. 52-1 статті 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК на податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України на загальну суму податку на додану вартість на суму 1 051 148 грн, з них за січень 2025 року - 1 051 148 грн.

В спростування таких висновків податкового органу позивач вказує, що з метою виправлення помилкового запису за грудень 2024 року, в січні 2025 було здійснено виправлення помилки методом сторно (зворотній запис), а саме ДТ 109 KТ425 зі знаком мінус «-» 5 255 740,00 грн.

На підтвердження позивач надав суду бухгалтерську довідку від 06.03.2025, в якій зазначено, що для фактичного відображення активів товариства СТОВ Білинське в бухгалтерському обліку, провести коригування бухгалтерської проводки минулих періодів в облікових регістрах методом «сторно» 01.01.2025 (а.с.37).

Надаючи оцінку вказаним доводам сторін суд зазначає таке.

Судом встановлено, що в січні 2025 року відбулося ліквідація/списання інших основних засобів - вартість яких обліковувалась на 109 рахунку «Інші основні засоби» на загальну суму 5 255 740,00 грн, що підтверджується оборотом рахунку 109 за 1 півріччя 2025 року (а.с.83).

Так, згідно з даними оборотів рахунку 109 за 1 півріччя 2025 року початкове сальдо Дт по оборотах за становить 5 255 740,00 грн, в той час як кінцеве сальдо Дт - 0.

Тобто станом на початок 2025 року сума вартості інших основних засобів становить - 5 255 740,00 грн, а на кінець півріччя ці основні засоби відсутні, що, на думку суду, свідчить про їх списання.

При цьому доводи позивача, що те, що під час перевірки надавалася бухгалтерська довідка від 06.03.2025 спростовується змістом акту про ненадання документів до перевірки СТОВ «Білинське» від 15.08.2025 №4666/07-06/3736822, із якого вбачається, що до перевірки позивачем не було надано пояснення та підтверджуючі документи щодо формування показників проведених по Дт бух.рах. 109 «Інші основні засоби» з Кт бух.рах. 42 «Додатковий капітал» на суму 5 255 740,00 грн (а.с.73).

Також при вирішенні позовних вимог в цій частині суд враховує норми Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі – Положення №88), главою 4 якого визначено порядок виправлення помилок у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до пункту 4.6 Положення №88 помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а виправлення (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

При цьому, згідно із пунктом 4.11. Положення №88 виправлення вносяться до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки.

Однак, в порушення вказаних норм в бухгалтерській довідці від 06.03.2025 не наведені причини помилки та посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку.

Окрім того, суд зауважує, що у заявах по суті спору позивач повідомляв, що виправлення помилки методом сторно (зворотній запис) було здійснено в січні 2025 року, однак вказана довідка складена в березні 2025 року, тобто не в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки.

Також суд зауважує, що доводи позивача про те, що збільшення вартості основних засобів в грудні 2024 року на суму 5 255 740,00 грн було відображено помилково суперечить поданій ним фінансовій звітності.

Так, як вбачається із фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2024 (а.с.102) вартість «Основних засобів» (рядок 1011) позивача на початок звітного року становила 19 370.9 тис. грн, а на кінець звітного періоду - 21 778,1 тис. грн, тобто приріст вартості основних засобів за 2024 рік - 2 407.2 тис. грн.

Згідно з фінансовою звітністю малого підприємства станом на 22.12.2025 (а.с.103) вартість «Основних засобів» (рядок 1011) на початок звітного року становила 21 778,1 тис. грн, а на кінець звітного періоду - 13 249,1 тис. грн, тобто наявне зменшення вартості основних засобів на суму 8 529 тис. грн.

Відтак вказані дані фінансової звітності позивача, на думку суду, підтверджують той факт, що позивачем було здійснено списання вартості основних засобів у 2025 році.

Враховуючи вищевикладене, основні засоби з дати їх списання/ліквідації, не можуть використовуватися в господарській діяльності підприємства для отримання доходу.

Таким чином, суд доходить висновку, СТОВ «Білинське» зобов`язане було нарахувати податкові зобов`язання відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України на дату встановлення факту списання (ліквідація) основних засобів, виходячи з бази оподаткування, визначеною пунктом 189.9 статті 189 ПК України.

Разом з тим, як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (а.с.85), при списанні вартості основних засобів позивачем не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ, а відтак підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 17.09.2025 №0274960706 форми «Р» відсутні.

З урахування зазначеного, суд доходить висновку, що штрафні санкції в сумі 3040,00 грн згідно із податковим повідомленням-рішення від 17.09.2025 №0274970706 форма «ПН» також були застосовані до позивача обґрунтовано, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідача відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білинське» (45042, Волинська область, Ковельський район, село Білин, вулиця Ковельська, будинок 1К, код ЄДРПОУ 03736822) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк