Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №140/11997/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/11997/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (далі – позивач, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA205140/2025/000240/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2025 №UA205140/2025/002253.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 25.08.2025 №25UA205140052703U4, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт, у вигляді порошку сірого кольору, який містить у своєму складі: сирий протеїн в перерахунку на суху речовину (білок)-80%, зольність-3% в сухій речовині, масова частка вологи 6.8-7.3%. Вага нетто-22000кг, упаковка в 22 біг-бегів по 1000 кг кожний. Призначений для годівлі тварин та застосовується в харчовій промисловості. Виробник: Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» PL.». До МД додані документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару.

Відповідач прийняв рішення від 26.08.2025 №UA205140/2025/000240/2 про коригування митної вартості товару, а також відмовив у митному оформленні товару згідно із карткою відмови від 26.08.2025 №UA205140/2025/002253. Вказаним рішенням митний орган здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, при цьому зазначає, що на підтвердження заявленої у МД від 25.08.2025 №25UA205140052703U4 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчували підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, та які підтверджували складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяли ідентифікувати оцінюваний товар та містили об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.68).

Відповідач у поданому відзиві (а.с.71-79) позовні вимоги ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» вважає безпідставними та вказує, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України 25.08.2025 для митного оформлення товару декларантом в інтересах ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» було подано МД від 25.08.2025 №25UA205140052703U4 на товар: «Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт, у вигляді порошку сірого кольору, який містить у своєму складі: сирий протеїн в перерахунку на суху речовину (білок) - 80 %, зольність - 3 % в сухій речовині, масова частка вологи - 6.8-7.3%. Вага нетто - 22000кг, упаковка в 22 біг-бегів по 1000 кг кожний призначений для годівлі тварин та застосовується в харчовій промисловості. Виробник: Przedsiebiorstwo Przemysiu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» PL. Торговельна марка - немає даних».

Разом з МД №25UA205140052703U4 подано перелік документів, визначених в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахуванням поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.03.2023 №63/EX/2023, укладеного ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» з Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» Польща. Відповідно умов договору та рахунка-фактури від 22.08.2025 № FX/B/TRZ/0002/08/25 передбачена 100% передоплата за товар. Наданий банківський платіжний документ від 11.08.2025 б/н не відповідає нормам Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, оскільки не містить відомостей про ID ключ виконавця надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операції за такою платіжною інструкцією;

- з огляду на умови поставки FСА Tгzemeszno (Польща) витрати на навантаження, вивантаження пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, повинен нести покупець. При цьому, вартість таких витрат не зазначена у графі 21 декларації митної вартості, що ймовірно свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості, які за правилами ч.10 ст.58 МКУ можуть бути складовими митної вартості;

- згідно довідки про транспортні витрати від 25.08.2025 б/н вартість перевезення по маршруту Trzemeszno (Польща) - м/п Ягодин становить 52000 грн, протяжність маршруту (за даними мережі інтернет maps DELLA) - 655 км; транспортні витрати в перерахунку становлять 79,38 грн/км (52000/655). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 13000 грн, відстань даного маршруту 136 км, що становить 95,58 грн/км (13000 /136). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України менша, в порівнянні з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг, через які здійснювалось перевезення товару;

- прайс-лист від 11.08.2024 відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які, із врахуванням спрацювання системи АСАУР, стали визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано додаткові документи: виписку по рахунку від 11.08.2025, лист заперечення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» від 26.08.2025 №26/08.

Листом б/н від 26.08.2025 декларант повідомив про подані документи та відсутність інших витребовуваних митницею документів.

Звертає увагу, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом також було встановлено, що раніше цим самим декларантом здійснювалось ввезення ідентичного товару згідно з контрактом від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 за ЕМД ЕU05140/2025/038813 від 20.06.2025, при цьому фактурна вартість такого товару становила 1,40 євро/кг.

Натомість у межах спірного митного оформлення декларантом заявлено митну вартість 1,10 євро/кг, тобто на 0,30 євро/кг нижче (зниження більш як на 21%), без подання будь-яких документів, що підтверджують зміну комерційних умов, надання знижок, акцій, зміну постачальника чи характеристик товару.

Таке зниження ціни не може вважатися незначним коливанням ринкової вартості, а свідчить про істотну зміну ціни без документального підтвердження її причин.

Декларантом не надано доказів, які б підтверджували об`єктивні економічні фактори такого зменшення.

Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Митну вартість товарів визначено за вартістю ідентичних товарів з застосуванням методу визначення митної вартості згідно положень статі 59 Митного кодексу України, а саме: товар на рівні - 1,449 Євро/кг за ЕМД №UА205140/2025/038813 від 20.06.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт... Виробник: Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z о.о.» PL» з урахуванням обсягу ввезеної партії, умов поставки FCA Tгzemeszno та зовнішньоекономічного договору (контракту) №63/ЕХ/2023, стороною якого є виробник товару.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статі 55 МК України, про що свідчить митна декларація №25UA205140053126U0 від 26.08.2025.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.120-125) позивач не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Суд встановив, що 07.03.2023 між фірмою Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» (Республіка Польща), як продавець, та ТОВ «АБМ-ТРЕЙД», як покупець, було укладено рамковий договір купівлі-продажу (контракт) №63/ЕХ/2023 (а.с.42-47), відповідно до пункту 2.1. якого предметом даного договору є регулювання взаємних прав та обов`язків сторін у зв`язку з планами співпраці у сфері закупівлі товару покупцем у продавця. Продаж товарів продавцем покупцю буде відбуватися на підставі окремих замовлень, поданих покупцем у порядку, визначеному договором (п.2.3 цього Контракту).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Контракту оплата вартості за продукти має бути здійснена до того, як покупець забере продукти, хіба що покупець отримав від продавця згоду на відтермінування платежу (торгівельний кредит). Детальні умови оплати (дата оплати, правила, валюта) за товари будуть зазначені продавцем у підтвердженні замовлення, зразок якого додається у Додатку 2 до договору. Валюта контракту євро.

Згідно із замовленням від 07.08.2025 до договору від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 сторонами узгоджено поставку картопляного протеїну в мішках біг-бег 1000 кг кількості 22 тонни за ціною 1100 Євро/т на загальну суму 24200 Євро. Сторони також погодили умови оплати: 100% передоплата товару. Тут же обумовлено умови поставки – FCА Tгzemeszno (Інкотермс) (а.с.33).

На виконання умов контракту та замовлення від 07.08.2025 до контракту позивач здійснив оплату на загальну суму 24200,00 Євро, що підтверджується банківський платіжним документом (swift) від 11.08.2025 (дата валютування 11.08.2025) (а.с.27).

25.08.2025 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: «Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт, у вигляді порошку сірого кольору, який містить у своєму складі: сирий протеїн в перерахунку на суху речовину (білок) - 80%, зольність-3 % в сухій речовині, масова частка вологи-6.8-7.3%. Вага нетто-22000кг, упаковка в 22 біг-бегів по 1000 кг кожний, призначений для годівлі тварин та застосовується в харчовій промисловості. Виробник: Przedsiebiorstwo Przemysiu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» PL. Торговельна марка - немає даних», подано відповідачу МД №25UA205140052703U4, згідно з якою відповідно до графи 42 ціна товару становить 24200 євро, а згідно граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 1211422,00 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України (а.с.37).

До митної декларації від 25.08.2025 №25UA205140052703U4 додано: рамковий договір купівлі-продажу від 07.03.2023 №63/EX/2023 (а.с.42-52), замовлення товару від 07.08.2025 (додаток 2) до рамкового договору купівлі-продажу №63/EX/2023 від 07.03.2023 (а.с.33), проформу інвойс від 07.08.2025 №ZAX/B/TRZ/0001/08/25 (а.с.41), комерційний інвойс від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 (а.с.36), банківський платіжний документ у формі swift від 11.08.2025 №250811/002909894 (а.с.27), договір-заявку на перевезення вантажів від 19.08.2025 № 19/08-А (а.с.24), довідку про транспортні витрати б/н від 25.08.2025 (а.с.23), рахунок на оплату від 25.08.2025 №Р-01211 (а.с.25), автотранспортна накладна від 22.08.2025 №000001 (а.с.116), сертифікат з перевезення (походження товару) від 12.08.2025 (а.с.112зворот-113), прайс лист виробника товару від 11.08.2025 (а.с.40), сертифікат від 22.08.2025 (а.с.117), специфікацію від 22.08.2025, митну декларацію країни відправлення від 22.08.2025 №25PL391010007IKAB1 (а.с.112).

25.08.2025 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ, що стосуються оцінюваного товару; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.87).

26.08.2025 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000240/2 (а.с.53) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002253 (а.с.34), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

- поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.03.2023 №63/EX/2023, укладеного ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» з Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z o.o.» Польща. Відповідно умов договору та рахунка-фактури від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 передбачена 100% передоплата за товар. Наданий банківський платіжний документ від 11.08.2025 б/н не відповідає нормам Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, оскільки не містить відомостей про ID ключ виконавця надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операції за такою платіжною інструкцією;

- з огляду на умови поставки FСА Tгzemeszno (Польща) витрати на навантаження, вивантаження пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, повинен нести покупець. При цьому, вартість таких витрат не зазначена у графі 21 декларації митної вартості, що ймовірно свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості, які за правилами ч.10 ст.58 МК України можуть бути складовими митної вартості;

- згідно довідки про транспортні витрати від 25.08.2025 б/н вартість перевезення по маршруту Trzemeszno (Польща) - м/п Ягодин становлять 52000 грн, протяжність маршруту (за даними мережі інтернет maps DELLA) - 655 км; транспортні витрати в перерахунку становлять 79,38 грн/км (52000/655). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 13000 грн, відстань даного маршруту 136 км, що становить 95,58 грн/км (13000/136). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України менша, в порівнянні з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг, через які здійснювалось перевезення товару;

- прайс-лист від 11.08.2024 відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано: виписку по рахунку від 11.08.2025, лист заперечення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» від 26.08.2025 №26/08.

Листом б/н від 26.08.2025 декларант повідомив про подані документи та відсутність інших витребовуваних митницею документів.

Ввезення ідентичного товару здійснено імпортером згідно контракту від 07.03.2023 №°63/ЕХ/2023 за ЕМД від 20.06.2025 №UА205140/2025/038813, де фактурна вартість становила 1,40 Євро/кг. Вартість оцінюваного товару заявлена згідно інвойсу - 1,10 Євро/кг, зниження ціни товару документально не доведено.

Також, декларантом не спростовано розбіжності щодо вартості транспортних витрат, відповідно зауважень зазначених вище.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митну вартість визначено за вартістю ідентичних товарів методом з застосуванням методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 Митного кодексу України, а саме: товар на рівні - 1,449 Євро/кг за ЕМД від 20.06.2025 №UА205140/2025/038813. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт... Виробник: Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego «TRZEMESZNO Sp. z о.о.» PL» з урахуванням обсягу ввезеної партії, умов поставки FCA Tгzemeszno та зовнішньоекономічного договору (контракту) №63/ЕХ/2023, стороною якого є виробник товару.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 26.08.2025 №25UA205140053126U0 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 та замовленням від 07.08.2025 до вказаного контракту визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.33, 42-52).

Згідно із замовленням від 07.08.2025 до договору від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 сторонами узгоджено поставку картопляного протеїну в мішках біг-бег 1000 кг кількості 22 тонни за ціною 1100 Євро/т на загальну суму 24200 Євро. Сторони також погодили умови оплати: 100% передоплата товару. Тут же обумовлено умови поставки – FCА Tгzemeszno (Інкотермс) (а.с.33).

Банківським платіжним документом (swift) від 11.08.2025 (дата валютування 11.08.2025) (а.с.27) підтверджується факт проведення попередньої оплати за картопляний протеїн на суму 24200,00 Євро.

Відповідно до інвойсу від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 вартість товару становить 24200,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну (а.с.36).

Ціна товару в інвойсі від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 (24200,00 євро) (а.с.36) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 25.08.2025 №25UA205140052703U4 (графа 22) (а.с.37).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 25.08.2025 №25UA205140052703U4 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 (24200,00 євро). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що відповідно до умов договору та рахунка-фактури від 22.08.2025 №FX/B/TRZ/0002/08/25 передбачена 100% передоплата за товар. Наданий банківський платіжний документ від 11.08.2025 б/н не відповідає нормам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, оскільки не містить відомостей про ID ключ виконавця надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операції за такою платіжною інструкцією.

Відповідно до приписів частин другої шостої статті 40 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-IX (далі – Закон №1591-IX) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом. Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

Частиною другою статті 47 Закону №1591-IX встановлено, що у разі зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування надавач платіжних послуг платника зобов`язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача протягом операційного дня в зазначену дату валютування. До настання дати валютування сума платіжної операції обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника.

За приписами частини першої статті 48 Закону №1591-IX надавачі платіжних послуг зобов`язані забезпечити виконання платіжної операції в повній сумі, зазначеній у платіжній інструкції, якщо інше не визначено цим Законом або договором між надавачем платіжної послуги та користувачем.

Наданий позивачем митному органу та суду банківський платіжний документ (swift) від 11.08.2025 (дата валютування 11.08.2025) (а.с.27) містить відтиск печатки банку, у ній наявна вся необхідна інформація для здійснення перерахунку коштів, в тому числі є покликання на дату та номер контракту від 07.03.2023 №63/EX/2023 та проформу інвойс від 07.08.2025 №ZAX/B/TRZ/0001/08/25.

Також суд враховує, що позивачем до своїх заперечень від 26.08.2025 №26/08 (а.с.28-31) було додано виписку по рахунку в АТ «КРЕДОБАНК» станом на 11.08.2025 (а.с.26), про що зазначено у спірному рішенні.

Волинською митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що з огляду на умови поставки FСА Tгzemeszno (Польща) витрати на навантаження, вивантаження пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, повинен нести покупець. При цьому, вартість таких витрат не зазначена у графі 21 декларації митної вартості, що ймовірно свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до замовлення від 07.08.2025 до договору від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 (а.с.33) поставка товару здійснюється на умовах FCА Tгzemeszno (Польща) відповідно до Інкотермс 2020.

За умовами поставки FCA (Free Carrier)/Франко-перевізник (згідно з правилами Інкотермс) продавець зобов`язаний доставити товар до місця приймання його перевізником, визначеного умовами договору. Оплата експортних мит покладається на постачальника.

Відповідно до умов поставки (FCA) продавець зобов`язується передати покупцеві вантаж, який пройшов митне очищення, у визначене місце поставки. Момент переходу ризиків та витрат від продавця до покупця залежить від обраного місця поставки. До цього моменту продавець несе повну відповідальність за товар та зобов`язаний сплатити всі витрати, пов`язані з його доставкою, включаючи експортні платежі. Забезпечення відповідного маркування, пакування та оформлення супровідних документів також покладається на продавця.

За умовами FCA продавець передає митно очищений товар перевізнику, зазначеному покупцем, у погодженому місці. Вибір цього місця визначає розподіл обов`язків щодо навантаження та розвантаження товару. Якщо поставка здійснюється з території продавця (наприклад, зі складу), обов`язок з навантаження товару покладається на продавця. Якщо ж передача здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за навантаження товару на транспортний засіб покупця, але зобов`язаний за власний рахунок доставити товар до визначеної точки поставки.

Як вже зазначалося судом, відповідно до замовлення від 07.08.2025 до договору від 07.03.2023 №63/ЕХ/2023 (а.с.33) поставка товару здійснюється на умовах FCА Tгzemeszno (Польща) відповідно до Інкотермс 2020, тобто за місцем продавця. Оскільки відвантаження товару відбувалося зі складського приміщення продавця, витрати за навантажувальні роботи покладаються на нього. Таким чином, відповідні витрати включені до фактурної вартості товару та не становлять окрему складову митної вартості.

Розвантажувальні роботи проводяться на митній території України, що унеможливлює віднесення таких витрат до митної вартості товару.

Також в рішенні Волинської митниці від 26.08.2025 №UA205140/2025/000240/2 зазначено, що згідно довідки про транспортні витрати від 25.08.2025 б/н вартість перевезення по маршруту Trzemeszno (Польща) - м/п Ягодин становлять 52000 грн, протяжність маршруту (за даними мережі інтернет maps DELLA) - 655 км; транспортні витрати в перерахунку становлять 79,38 грн/км (52000/655). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин - Луцьк становить 13000 грн, відстань даного маршруту 136 км, що становить 95,58 грн/км (13000/136). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України менша, в порівнянні з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг, через які здійснювалось перевезення товару.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 52000,00 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару було подано договір-заявку перевезення вантажів від 19.08.2025 №19/08-А, укладену між позивачем та перевізником ТОВ «Експрес логістика Україна» (а.с.24), рахунок на оплату від 25.08.2025 №Р-01211 (а.с.25), довідку про транспортні витрати від 25.08.2025 (а.с.23), зі змісту якої слідує, що згідно заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні вартість транспортних витрат згідно маршруту: Trzemeszno (Польща) – п/п Дорогуськ-Ягодин становить – 52000,00 грн, п/п Дорогуськ-Ягодин – смт.Локачі (Волинська область, Україна) – 13000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.

Отже, довідкою про транспортні витрати від 25.08.2025 (а.с.23) підтверджено, що згідно договору-заявки перевезення вантажів від 19.08.2025 №19/08-А витрати по перевезенню вантажу по маршруту м Trzemeszno (Польща) – п/п Дорогуськ-Ягодин становлять 52000,00 грн. Вказану суму транспортних витрат декларант позивача включив до митної вартості. Тобто, позивачем включено наведену суму витрат за транспортування товару до митного кордону України, що відповідає вимогам пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.

Верховний Суд у постановах від 15.10.2024 у справі №520/6058/24, від 31.05 2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Отже, перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.

У свою чергу, висновки відповідача в оскаржуваному рішенні щодо заниження витрат на транспортування товару є лише суб`єктивними припущеннями митного органу. Суд звертає увагу, що у довідці про транспортні витрати саме перевізником, як надавачем послуг, визначено їх вартість з розподілом до митного кордону та по території України. Позивач не може володіти інформацією, які саме чинники вплинули на визначення перевізником вартості послуг перевезення у такий спосіб. Поряд з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що роблячи висновки про заниження понесених позивачем витрат на транспортне перевезення, відповідачем враховувались такі фактори, що впливають на вартість послуг перевезення, як вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі тощо. Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім. При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення.

Суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, відтак, такі зауваження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що визначена перевізником вартість перевезення до кордону України є домовленою та узгодженою сторонами, таким чином відсутні підстави вважати, що така була занижена.

Також однією із підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувало те, що прайс-лист від 11.08.2024 відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

З цього приводу суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Суд зауважує, що наданий до митного оформлення прайс-лист (а.с.40) оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Вказаний прайс-лист оформлений для широкого кола осіб, адже не містить конкретного адресата, а ціна за одиницю (за 1000 кілограм) становить 1100 євро. Такий документ скріплений печаткою та підписом посадової особи компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.

При цьому, суд зауважує, що до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.

З урахуванням наведеного, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд зазначає, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 26.08.2025 №UA205140/2025/000240/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2025 №UA205140/2025/002253 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 17.10.2025 №16098 (а.с.15).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA205140/2025/000240/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2025 №UA205140/2025/002253.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (45500, Волинська область, Володимирський район, селище міського типу Локачі, вулиця Шевченка, 43А, ЄДРПОУ 35580267);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій