Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №686/31975/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31975/25

Провадження № 3/686/263/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Місінкевич А.Л., за участю секретаря Цвігун О.В., прокурора Загроцької Л.І., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , , адвоката Задачіна О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утримані двоє неповнолітніх дітей, працюючий на посаді старшого інспектора відіду безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницький області, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася, не судимий,

за частиною 4 статті 172-6 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницький області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, будучі відповідно до підпункту «3» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобіганні корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог підпунктів 3,8 частини 1 статі 46 Закону України «Про запобігання корупції» під час подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік, подав завідомо недостовірні відомості на загальну суму 969 528 грн. 45 коп., що становить 320,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за наступних обставин.

12.03.2024 року ОСОБА_1 перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницький області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подав щорічну декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік в якій вказав наступні дані:

1. У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби», декларації ОСОБА_1 не зазначив відомості про транспортний засіб марки AIDI моделі Q5, 2018 року випуску, VІN – код: НОМЕР_1 , вартістю 960000 грн., який від 06.11.2023 року належить на праві власності члену сім`ї (батьку) та йому – на праві користування;

2. У розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомості про кошти розмішені на банківських рахунках станом на 31.12.2023, а саме: АТ КП ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) у розмірі 9,40 грн. на АТ «Державний Ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) у розмірі 9519 грн. 05 коп.

ОСОБА_1 вину не визнав, письмово повідомив, що відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, а на момент розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення сплили і у зв`язку із цим просив провадження у справі закрити.

Захисник також просив закрити провадження по справі оскільки відповідно ст. 38 КУпАП на момент розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення, прокурор заперечувала у закритті провадження по справі, оскільки на момент судового розгляду не сплили строки передбачені ст. 38 КУпАП, так як протокол про адміністративне правопорушення складено 15.09.2025 року і з цього моменту слід вважати початок перебігу строку притягнення до відповідальності, просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності та накласти стягнення у вигляді штрафу.

Суддя дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, що притягується до відповідальності та особу, яка склала відповідний протокол, приходить до наступного.

Так, згідно наказу начальника ДПП НП України від 18.09.2023р. № 128 о/с старшого лейтенанта поліції Лишень В.М. призначено на посаду старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницький області Департаменту патрульної поліції Національно поліції України. Відповідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну полцію» службу в поліції визнано державною службою особливого характеру, а ч.1 ст. 61 цього Закону на поліцейських поширюється обмеження визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п. 1. пп. «а», «в»-«»г», п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону зобов`язанні щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазнаються відомості про: п.3 – цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;

П. 8. - наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

Згідно 3 п. 7 розділу ІV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві України 13 листопада 2023р. за N 1965/41021 р. у розділі 6 «Ціне рухоме майно – транспортні засоби» декларації зазначаються відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми. що належать суб`єкту декларування та/або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебувають у володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до примітки до ст.172-6 КУпАП, відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024р.» станом на 12.03.2024р. (на дату подання декларації) становить 3028 грн.

13.08.2025р. за вх. № 30829-205 до Хмельницького управління ДВБ НП України із Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов обґрунтований висновок від 07.08.2025р. супровідним листом від 08.08.2025р. за № 405-01/67811-25, щодо вчинення старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницький області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Зі змісту висновку встановлено, що під час подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023р. ОСОБА_1 зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 969 528,45 грн., що становить 320,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації

За результатами даного висновку 15.09.2025 року складено протокол № 82-25 про адміністративне правопорушення позязане із корупцією відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, в якому зазначено, що початком обчислення строків вчинення адміністративного правопорушення слід вважати 07.08.2025р. – дату складання уповноваженого органом (НАЗК) обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, датою вчинення адміністративного правопорушення є дата подання декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави – 12.03.2024р.

Обставин викладені в протоколі підтверджуються висновком від 07.08.2025р. Національного агентства з питань запобігання корупції, яким вказано що за результатами повної перевірки декларації за 2023р. поданої ОСОБА_1 , старшим інспектором ввідну безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Хмельницький області, встановлено, що у діях суб`єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. До даного висновку надано копії матеріалів повної перевірки, які складаються із запиту НАЗК від 05.05.2025 року про надання інформації щодо ОСОБА_1 , відповідь на запит НАЗК від 19.05.2025р. щодо запитуємої інформації на 17 акр., яких міститься накази по особовому складу, присяга працівника поліції. ознайомлення ОСОБА_1 із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», довідками про доходи, послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб. уповноважених на виконання функцій держави», що вчинені ОСОБА_1 у період з 01.01.2024р. – 31.07.2025р., письмові пояснення ОСОБА_1 дані НАЗК з приводу поданих декларацій, інформація пр. особу, поліс добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, заява про реєстрацію ТЗ від 07.11.2023р.. договір купівлі–продажу ТЗ від 06.11.2023р., реєстраційна картка ТЗ, декларація ОСОБА_1 за 2023р.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Адміністративні правопорушення, передбачене ч. 4 ст.172-6КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими з моменту подання завідомо недостовірних відомостей у декларації уповноваженої на виконанн функцій держдави.

Згідно ч. 4 ст. 38 КУПАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

В ході судового розгляду було встановлено, що правоохоронний орган, який склав протокол про притягнення особи до відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП виявив факт правопорушення 07.08.2025, оскільки на адресу органу був направлені відповідний обґрунтований висновок НАЗК, за результатами, якого було складено протокол про адміністративне правопорушенн від 15.09.2025р., який підтвердив даний факт та зафіксував його.

Станом на момент розгляду справи строк визначений ч. 4 ст. 38 КУпАП накладення адміністративного стягнення закінчився. Доводи прокурора, що виявлення правопорушення відбулось 15.09.2025 року шляхом складання відповідного протоколу суд вважає не обгрунтованним, оскільки дії ОСОБА_1 щодо поданої декларації за 2023 рік і змісту декларації пройшли повну перевірку НАЗК в період з 21.04.2025р. по 31.07.2025 за результатами, якої складено обгрунований висновок в якому чітко зазначено про наявність ознак правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУАП, який в подальшому направлений із відповідними зібраними доказами на обґрунтування виявленого факту, а згодом уповноважена особа зафіксувала виявлене правопорушення.

На сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.

У подальшому 07.11.2017 року Науково-консультативною радою при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийнято Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Зроблено висновок, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Верховним судом зазначено, що логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопрушення

ВП ВС в Постанові від 02 лютого 2023 року у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) розглянула питання тлумачення змісту ч. 2 ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності). ВП ВС зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.

Так зазначила, що друге речення ч.2 ст.49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч. 2 ст.49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2) як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

На дкумку ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

З урахуванням вищезазначеного на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду (Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), про необхідність суду визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв`язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини особи у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Отже, відповідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Керуючись статтями 38, 172-6, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 4 статті 172-6 КУпАП закрити в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.Л. Місінкевич