Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №608/2263/25
Суддя: Запорожець Л. М.
Копія:
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" березня 2026 р. Справа № 608/2263/25
Номер провадження2/608/251/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
з участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області про звільнення успадкованого майна з – під арешту, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області про звільнення успадкованого майна з – під арешту. В позовній заяві вказала, що після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкувала земельну ділянку за кадастровим номером 6125587100:02:001:0756, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 11.03.2025 року в.о. державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори Максимович Л.В, зареєстрованим в реєстрі за №219. Водночас орган нотаріату наддав позивачу витяг з Державного реєстру речових прав за № 418258406 та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта за №418258359 від 17.03.2025, що вказує на обтяження зазначеної земельної ділянки згідно з постановою ВДВС Чортківського РУЮ № 488180190 від 28.01.2016, у зв`язку з арештом майна боржника ОСОБА_2 . Вказує, що обтяження у вигляді арешту майна, створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном та перешкоджає їй вчинити правочин на відчуження успадкованої земельної ділянки. Відтак, у неї виникла необхідність звернення до суду з позовом про звільнення успадкованого майна з –під арешту.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Волинець С. А. в судове засідання не з`явилися, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на думку суду.
Суд, враховуючи подані заяви, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Позивач ОСОБА_1 стверджується згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області від 21.12.1998.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 11.03.2025 року в.о. державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори Максимович Л.В, зареєстрованим в реєстрі за №219, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , успадкувала після смерті сина ОСОБА_2 , 1977 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку за кадастровим номером 6125587100:02:001:0756, площею 0,7500 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав за №418258406 від 17.03.2025 вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6125587100:02:001:0756 площею 0,75 га перебуває під арештом, оскільки має місце її обтяження за № 59040406 від 28.01.2026 року на підставі постанови №488180190 про арешт майна боржника ОСОБА_2 , виданої суб`єктом обтяження - Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління, реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, майно якої обтяжується – НОМЕР_2 , на все нерухоме майно.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта за №418258359 від 17.03.2025 вбачається про перенесення номеру запису обтяження 59040406, а саме:13031817 (спеціальний розділ).
29.08.2025 адвокат Волинець С.А. звернувся до суб`єкта обтяження - Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту (заборона) на земельну ділянку за кадастровим номером 6125587100:02:001:0756, зазначивши правильний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 як НОМЕР_3 , замість невірного номера в органу ДВС – «2822013032». Однак, згідно листа начальника Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Кравчук Г. за № 24160/289-24/1 від 05.09.2025 повідомлено, що перевіркою даних в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі – АВСП) – «спецпідрозділ» встановлено, що у відділі перебували на виконанні виконавчі провадження, де боржником виступав ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме:
- АСВП 48818090, щодо примусового виконання виконавчого листа від 02.09.2015 №608/798/15-ц, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Хрещатик" заборгованість в сумі 4638,74 грн.. Згідно п.10 ч.І ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція), 31.05.2016 виконавчий документ направлений за належністю до іншого відділу ДВС;
- АСВП 48818204, щодо примусового виконання виконавчого листа від 02.09.20015 №608/798/15-ц, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» 243,60 грн. судового збору. Згідно п.Ю ч.І ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція), 31.05.2016 виконавчий документ направлений за належністю до іншого відділу ДВС.
Оскільки виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2 є завершеними та передано для зберігання до архіву, однак відповідно до п.2 Розділу XI Правил ведення діловодства, архіву в органах державної виконавчої служби № 1829/5 від 07.06.2017 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, за закінченням терміну їх зберігання є знищеними. Тому відповідачу у справі є неможливим зняти арешт із спірної земельної ділянки, тобто є відмова органу ДВС у знятті заборони з відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ст.1282 ЦК України, зняття арешту з майна не порушить майнові інтереси ПАТ КБ «Хрещатик», оскільки існує відповідальність спадкоємця за боргами спадкодавця, але ПАТ КБ «Хрещатик» не стягувало існуючу заборгованість спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок часткової відповідальності спадкоємців в межах вартості спадкового майна.
Отже, позивач в іншій спосіб, крім зняття обтяжень в судовому порядку захистити своє порушене право на майно не може., що спонукало звернутися до суду з цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1ст. 316 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1ст. 328 ЦК України).
Нормою ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлено те, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999, який був чинний на момент накладення арештів, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя (ч. 1ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999).
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч. 4ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999).
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999).
Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені у ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016).
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Крім цього, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).
Враховуючи вищевикладене та надаючи оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, які знаходяться у справі, суд дійшов до висновку, що право позивача ОСОБА_1 порушено, оскільки така позбавлена можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися спадковим майном, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючисьст.ст.317, 319, 321,391, 572,575 ЦК України, ст.ст.54,60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12,13,19,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задоволити.
Звільнити з-під арешту земельну ділянку за кадастровим номером 6125587100:02:001:0756 площею 0,7500 га, цільове паризначення якої для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обтяження 59040406 та 13031817 (спеціальний розділ), накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської облсті від 28.01.2016 № 488180190 на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 – РНОКПП НОМЕР_4 , вірний – НОМЕР_3 , право власності якої належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.03.2025 року, зареєстрованого в реєстрі Чортківської державної нотаріальної контори за №219.
Виключити з Державного реєстру речових прав та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 59040406 та 13031817 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації - 28.01.2016 року 10:41:45, проведений Чортківським відділом державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 34652974.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2263/25.
Рішення набрало законної сили " " _________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " _________________ року.
Секретар:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua