Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №594/340/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/340/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м.Борщів

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Чортківського РУП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 о 11.00 год. ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурної лайки, приниженні, погроз вигнати з будинку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, що у відповідності до вимог ст.268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №746846 від 12.02.2026 та рапортами помічника чергового та поліцейського відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського РУП в Тернопільській області від 04.02.2026 та від 09.02.2026, а також доданими до протоколу письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04.02.2026, в яких вона підтвердила обставини вчинення правопорушення, викладені у протоколі, пояснила, що внаслідок дій у неї погіршилося самопочуття, а тому звернулася в поліцію.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У відповідності до п.3) ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за цією статтею КУпАП та, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховую, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим не вбачаю за необхідне направляти ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Враховуючи що ОСОБА_1 згідно посвідчення № НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, приходжу до висновку, що його від сплати судового збору слід звільнити.

Керуючись ст.ст.9,33,40-1,252,280, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_1 даної постанови, а в разі оскарження цієї постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (680 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г.І.Зушман