Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №459/19/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/19/26 Провадження № 3/459/4/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від відділення №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

У С Т А Н О В И В :

20.12.2025 о 20:14:00 год у м. Шептицькому по вул. Степана Бандери водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія у закладі охорони здоров`я, а саме у КП «Центральна міська лікарня» Шептицької міської ради, стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком № 88 від 20.12.2025, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ушаков О. О. подав до суду клопотання, в якому просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник зазначив, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції було допущено ряд істотних порушень вимог законодавства. Зокрема, у протоколі вказано, що відеофіксація здійснювалася нагрудною боді-камерою №1655, однак у матеріалах справи цей відеозапис відсутній. Натомість долучено інші відеозаписи, які не зазначені у протоколі, зокрема з іншої боді-камери та відеореєстратора, що, на думку сторони захисту, робить такі докази неналежними та недопустимими. Також захисник стверджує, що зупинка електросамоката, яким керував ОСОБА_1 , була здійснена без законних підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». З відеозапису видно, що поліцейські не повідомили причину зупинки та одразу почали вимагати пройти огляд на стан сп`яніння, не зафіксувавши жодних ознак такого стану. Окрім цього, під час складання протоколу працівники поліції не роз`яснили особі її права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Також викликає сумніви процедура використання технічних засобів перевірки на стан сп`яніння та законність застосування алкотестера. Захисник також зазначає, що медичний огляд проводився у медичному закладі, який не входить до переліку закладів, уповноважених проводити такі огляди, а сам висновок підписаний декількома лікарями, повноваження яких не підтверджені. Крім того, виявлено невідповідності у часі проведення тестування, документах щодо сертифікації приладу та реєстрації огляду. На думку захисника, сукупність цих порушень свідчить про недотримання встановленої процедури збирання доказів та ставить під сумнів їх достовірність. З огляду на відсутність фактичних та правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, захисник просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2026 проти складеного щодо нього протоколу заперечив та просив провадження у даній справі закрити. Суду повідомив, що дійсно у вказаний час та у вказаному місці керував самокатом, оскільки забирав дружину з місця праці, проте заперечував факт керування самокатом у стані алкогольного сп`яніння.

Захисник просив провадження у даній справі закрити, посилаючись на підстави, викладені у своїх письмових запереченнях.

12.03.2026 правопорушник та його захисник у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи. Разом із тим, захисник подав до суду клопотання про розгляд справи у їхній відсутності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р.).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справи про адміністративне правопорушення:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546362 від 20.12.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних замсобів, у якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився,

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КП «Центральна міська лікарня» Шептицької міської ради з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.12.2025, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з місця події від 20.12.2025, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 електросамокатом, факт його проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, де зафіксований позитивний результат. На відео зафіксовано, що поліцейські неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 порядок проходження огляду та наслідки відмови від нього відповідно до вимог ст. 130 КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Щодо клопотання адвоката про закриття провадження у даній справі суд вважає, що таке не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Твердження захисника про безпідставність зупинення транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», серед іншого, передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Разом із тим, причина зупинки транспортного засобу не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що матеріали справи не містять повного безперервного відеозапису, а лише фрагменти з нагрудних камер працівників поліції, оскільки на відеозаписах зафіксований факт керування порушником транспортним засобом, факт проведення освідування у лікарні. Спростовуючи доводи захисника про небезперервність відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, судом враховується, що безперервність відеозапису залежить від технічної спроможності самої бодікамери, її ресурс не є безмежним враховуючи час несення служби працівниками поліції, а саме дванадцятигодинне або добове чергування. Відеозапис наданий суду повністю відображає відповідну процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Одночасно, доводи захисника про те, що у протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб фіксації жодним чином не спростовують фактичних обставин справи щодо керування порушником транспортним засобом у стані алкогольного сп`ягніння.

Щодо недолучення до протоколу доказів того, що КП «Центральна міська лікарня» Шептицької міської ради» входить до переліку медичних закладів, яким надано право проводити огляд на стан сп`яніння, на що вказує захисник, суд звертає увагу, що відповідний медичний заклад фактично включений до переліку закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити огляд водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проте в переліку вказане його найменування до зміни назви міста Червонограда на місто Шептицький. Тому наведені доводи захисника не можуть бути підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами чи для закриття провадження у справі.

Твердження захисника про проведення освідування неуповноваженою особою - лікарем закладу охорони здоров`я, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, ніяким чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та автоматично не визначають результати огляду, проведеного у медичному закладі, недійсними. Пунктом 14 Порядку 1103 установлено, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Проте висновок медичного огляду від 20.12.2025 ОСОБА_1 не оскаржував, дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював, а тому суд не має підстав ставити під сумнів достовірність указаного висновку як доказу.

Щодо посилання адвоката на можливу похибку під час вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі суд зазначає наступне. Як убачається із відеозапису, під час повторного тестування порушника у медичному закладі на пристрої Алкофор вбачалась тенденція до зменшення концентрації алкоголю у видихуваному повітрі у зв`язку із проходженням певної кількості часу, що є підставою вважати, що порушник перебував у стані алкогольного сп`яніння і концентрація алкоголю в крові з часом зменшилася. Відтак, такі доводи захисника є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Щодо зауваження захисника щодо розбіжностей в часі на відеозаписах під час тестування, часу реєстрації у журналі огляду, то суд вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки незначні невідповідності, які наявні у матеріалах справи не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 та його захисника щодо неналежності медичного огляду, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи та сукупністю зібраних доказів.

Інші доводи захисника суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вини порушника. Такий висновок суд робить виходячи із закріпленої Конституцією України норми про те, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Також суд при ухваленні постанови враховує наступне.

Пунктом 1.10 розділу першого ПДР України встановлено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; при цьому, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до чч1,2,5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися ПДР України.

При цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

За наведених обставин приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і його вина встановлена повністю.

Накладаючи стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, а тому суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665,60грн.

Керуючись ст. ст. 33, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот щістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя: М. В. Мельникович