Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №459/3197/22 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3197/22

Провадження № 1-кп/459/188/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький об`єднане кримінальне провадження №12022141150000595, №12024142150000010 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Червоноград, Львівської області, українки, громадянки України, з середньо-технічною освітою, неодруженої, непрацюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 21.07.2005 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст.70, ст. 69 КК України до трьох років позбавлення волі;

- 12.12.2008 р. цим же судом за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

- 11.12.2012 р. цим же судом за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільненої від відбуття покарання з іспитовим строком два роки;

- 23.07.2013 р. цим же судом за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком один рік шість місяців;

- 25.12.2013 р. цим же судом за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців;

- 13.12.2016 р. вироком цього ж суду, що скасований вироком Львівського апеляційного суду від 28.05.2019 р. в частині звільнення від відбування покарання, відповідно до якого обвинувачена вважається такою, що засуджена за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі;

- 31.03.2017 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 395 КК України до одного місяця арешту;

- 04.07.2018 р. вироком Галицького районного суду міста Львова, зміненим ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.03.2019 р. у частині кваліфікації з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України до трьох років позбавлення волі;

- 07.04.2020 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ст.70 КК України до трьох років дев`яти місяців позбавлення волі, звільненої 11.02.2021 року у зв`язку із відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 28.09.2022 близько 01 години 30 хвилин, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 (із подальшими змінами), маючи корисливий мотив та умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи на площадці, поряд під?їзду №1, по вулиці Шептицького, будинок №3 у місті Червоноград, Львівської області, побачивши, що потерпілий ОСОБА_6 має наявні візуальні ознаки інвалідності, розуміючи, що останній є у безпорадному стані, та не чинитиме супротиву, діючи повторно, несподівано, знаходячись позаду потерпілого, схопила рукою з шиї потерпілого золотий ланцюжок, на якому був золотий кулон із зображенням «Богородиці», одночасно іншою рукою утримуючи руки потерпілого, який намагався припинити протиправні дії останньої, зірвала даний ланцюжок, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого, почала удушувати за шию ОСОБА_6 , поваливши його на землю та спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден на шиї. В результаті вказаних дій, відкрито заволоділа майном потерпілого ОСОБА_6 , а саме золотим ланцюжком, вагою 20,65 грама, довжиною 55 см, загальною вартістю 30 706 гривень 55 копійок, яким розпорядилась на власний розсуд, а золотий кулон із зображенням «Богородиці» випав під час зірвання ланцюжка з шиї потерпілого та 28.09.2022 був виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події.

Окрім цього, ОСОБА_4 12.01.2024 близько 00 години 58 хвилин, перебуваючи у приміщенні загального коридору п?ятого поверху по АДРЕСА_2 , вчинила конфлікт із ОСОБА_7 , під час якого діючи умисно, свідомо передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких для здоров?я останньої, умисно нанесла один удар долонею правої руки по лівій частині голови ОСОБА_7 , після чого, схопила правою рукою за волосся та повалила останню на підлогу, де схопила лівою рукою за шию та стала удушувати, після цього, нанесла декілька ударів ногами по тілу останньої, внаслідок чого спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді садна на правому ліктьовому суглобі, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України заперечила. Пояснила, що 28.09.2022, після півночі, вона зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_8 йшли до ОСОБА_9 . Виходячи від останньої, біля першого під`їзду того ж будинку зустріли двох незнайомих чоловіків, які сиділи на лавці та розпивали алкогольні напої. Один з них почав висловлюватися нецензурною лайкою в їх сторону, тому вона підійшла до нього. Розпочався конфлікт, який перейшов у шарпанину. Така тривала близько десяти хвилин. В подальшому приїхав наряд поліції. Той чоловік повідомив, що у нього пропав ланцюжок та звинуватили її у цьому, вважаючи, що вона його проковтнула. Після чого, повезли її у лікарню, зробили рентген, однак ланцюжка так і не виявили, оскільки вона його не зривала.

У вчиненні інкримінованого обвинуваченій діяння за ч. 1 ст. 125 КК України в судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнала. Пояснила, що 12.01.2024 близько опівночі, за адресою її проживання по АДРЕСА_2 , у коридорі, виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_7 . Так, в той час вона повернулася додому з ОСОБА_8 , з яким у них була суперечка, в результаті якої вона його прогнала з дому. Вийшла ОСОБА_7 та в нецензурній формі почала робити їй зауваження. У відповідь вона її шарпнула, взяла за куртку та розпочалася бійка. В ході бійки впали, тримали за волосся одна одну, після чого їх розняли.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченою, її винність у вчиненому повністю підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в суді пояснив, що в ніч з 27 на 28 вересня 2022 року, близько першої години, він зі своїм знайомим сиділи на лавці біля дому. До них підійшла група людей з чотирьох осіб, серед яких була обвинувачена. Підійшовши до нього ззаду, вона повалила його на землю, вдаривши рукою по лиці, та зірвала ланцюжок з кулоном, а також вдарила його товариша. Він звертався до обвинуваченої, щоб та повернула ланцюжок, однак остання сказала, що його не брала. Пізніше, в траві на місці події він знайшов кулон. Орієнтовно через 15-20 хвилин приїхав патруль поліції, який викликала його дружина та затримали обвинувачену на місці.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_10 суду пояснив, що в день події була темна пора доби. ОСОБА_6 запропонував посидіти на лавці біля будинку. В той час, як вони сиділи відпочивали, ззаду нього підійшла дівчина, накинула йому на голову куртку та вдарила в обличчя, після чого він впав. Коли піднявся, то ОСОБА_6 лежав, допоміг йому також піднятися. Потім постукав у вікно будинку дружині останнього і пішов додому.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює лікарем-хірургом екстреної медичної допомоги. До його відділення поступила жінка, яка як йому відомо викрала прикраси та їх з`їла, проте, відмовилася від медичного втручання для виведення їх з організму.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що був присутній при відтворенні обставин події, яка відбулася 28 вересня 2022 року вночі. Потерпілий повідомив, як обвинувачена здійснила напад на нього, зірвала ланцюжок, а кулон впав в болото. На шиї потерпілого був слід від ланцюжка.

Свідок ОСОБА_13 , який є старшим інспектором відділу превенції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області суду пояснив, що 28.09.2022 з напарником приїхали на виклик де трапилась подія. Потерпілий повідомив, що ОСОБА_4 зірвала з його шиї золотий ланцюжок з кулоном, після чого кулон він знайшов, проте, провівши поверхневий огляд останньої, ланцюжка не знайшли. Видимих тілесних ушкоджень у потерпілого не було. Екіпаж поліції повіз обвинувачену в лікарню, було зроблено рентген та лікар повідомив, що у тілі ОСОБА_4 виявлено предмет, схожий на ланцюжок.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що у 2022 році вона з обвинуваченою та їх знайомим ОСОБА_8 у вечірній час доби йшли в аптеку. Проходили повз двох чоловіків, які сиділи на лавці біля під`їзду будинку №3, по вул. Шептицького та вживали спиртні напої. Один з них почав нецензурно висловлюватися на їх адресу, кричати та шарпатися, перебував у нетверезому стані. Другий незнайомець також почав шарпанину. Потім хтось здійснив виклик поліції.

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що взимку 2024 року, пізно ввечері, близько 12 години, в загальному коридорі будинку, де вона проживала, зробила зауваження обвинуваченій, щоб та не курила, після чого виник конфлікт, який перейшов у шарпанину. ОСОБА_4 схопила її за волосся, вони впали, та наносила удари ногами по тілу та руками по голові, що тривало близько 10-15 хвилин. На галас у коридорі вийшла її матір. Співмешканець обвинуваченої забрав її. Потім приїхала поліція та швидка медична допомога.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що в січні 2024 року, серед ночі почула крики у загальному коридорі будинку, обвинувачена проганяла свого співмешканця. Була також потерпіла ОСОБА_7 . Почали говорити, зробили зауваження обвинуваченій. Остання одразу вдарила по голові потерпілу, схопила її за волосся та вони впали в кут коридору. ОСОБА_7 дала їй телефон, щоб викликати поліцію, проте потім вона сама здійснила виклик. Співмешканець ОСОБА_4 виламав вхідні двері та забирав обвинувачену.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що є сусідкою обвинуваченої, потерпіла її дочка. 12.01.2024 обвинувачена проганяла свого співмешканця. Вони зробили їй зауваження. Розпочався конфлікт. Обвинувачена вдарила по голові потерпілу, потім схопила за волосся та й вони впали. Далі почала завдавати удари колінами по тулубу. Дочка стала кричати. Вона почала відтягувати її. Почала кричати ОСОБА_4 . Її співмешканець виламав двері, відтягнув її та став тримати. Викликали патруль поліції та швидку медичну допомогу. Дочку забрали в лікарню.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.09.2022 року за № 12022141150000595 Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області внесено відомості до єдиного реєстру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (а.с. 52, т. 2).

Із рапортів старшого інспектора-чергового СМ ЧЧ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 28.09.2022 ОСОБА_16 встановлено, що 28.09.2022 о 01:27 год. надійшло повідомлення зі служби «102», ОСОБА_17 повідомила, що за адресою: м. Червоноград, вул. Шептицького, 3, біля першого під`їзду, її чоловіка збили з ніг і зірвали з його шиї золотий ланцюжок. Того ж дня, о 09:00 год. надійшло ще одне повідомлення зі служби «102», представник лікарні повідомив, що чоловік самостійно звернувся в лікарню, якому тієї ночі невідома жінка зірвала ланцюжок з шиї та вдарила його по голові пляшкою, після чого втекла (а.с. 55-56, 57, т.2).

28.09.2022 ОСОБА_6 звернувся із заявою в Червоноградський РВП ГУНП у Львівській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності невідомої йому жінки, яка 28.09.2022, застосовуючи до нього фізичну силу, відкрито, зірвала з його шиї золотий ланцюжок (а.с. 58, т.2).

З протоколу огляду місця події від 28.09.2022, фототаблиці до нього та відеозапису встановлено, що оглядом місця події являється прибудинкова територія поруч з під`їздом №1, будинку АДРЕСА_3 . На відстані близько 3 метрів від будинку знаходиться дерев`яна лавка, на якій 28.09.2022 сиділи потерпілий зі своїм знайомим. До них підійшла невідома жінка, обійшла ззаду та зірвала золотий ланцюжок, спричинивши йому фізичний біль і тілесні ушкодження. В ході шарпанини, невідома жінка повалила потерпілого на землю, поруч з лавкою і почала бити його, після чого, перевірила вміст кишень його одягу. Забравши ланцюжок, жінка покинула місце події, зайшовши за будинок. На відстані близько 1,5 метра праворуч від лавки виявлено золотий кулон. Зі слів потерпілого, він належить йому, та до моменту вчинення грабежу знаходився на ланцюжку (а.с. 59-65).

Із постанов про визнання предметів речовими доказами від 28.09.2022, 29.09.2022, 19.01.2024 встановлено, що золотий кулон із зображенням «Діви Марії та Ісуса», цифровий носій комп`ютерний диск DVD-R з об`ємом пам`яті 4,7 GB, дві паперові бірки від золотого ланцюжка, жіночу курточку чорного кольору із шкірзамінника, жіночу куртку сірого кольору із капюшоном на якому зображено ведмедика та вушка, довідку від 28.09.2022, видану лікарем ОСОБА_18 щодо ОСОБА_4 , відеозаписи, що записані на компакт-диск DVD-R із технічних приладів відеофіксації, здійсненої працівниками поліції під час виїзду на місце події 12.01.2024 – визнано речовими доказами (а.с. 66, 87, 93, 133, 137 т. 2, а.с. 102, т.4). Відповідно до копій ухвал слідчого судді від 29.09.2022, 03.10.2022 на вказані речові докази накладено арешт (а.с. 70-71, 134 т.2).

З протоколу огляду речей (документів) від 28.09.2022 та фототаблиці до нього вбачається, що кулон «Богородиці» овальної форми, шириною 3,2 см., довжиною 2,5 см., жовтого (золотого) кольору, виготовлений з твердого матеріалу, на кулоні зображено ОСОБА_19 з Ісусом. Під час огляду, потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що саме цей кулон був у нього на ланцюжку на шиї, який 28.09.2022 невідома особа зірвала (а.с. 67-69, т.2).

З протоколу огляду речей (документів) від 28.09.2022 вбачається, що було проведено огляд відеозаписів з камер спостереження, що знаходяться поруч із під`їздом №1, будинку №3, що по вул. Шептицького в м. Червоноград, якими було зафіксовано обставини події, яка відбувалася 28.09.2022, зокрема, зафіксовано двох осіб чоловічої статі, які сидячи на лавці розпивають алкогольні напої. В полі зору відеокамери з`являється троє осіб: двоє жіночої статі, одна особа чоловічої статі. Особа жіночої статі підходить до одного з чоловіків, які сиділи на лавці та намагається зірвати з нього ланцюжок, даний громадянин опирається, внаслідок чого падає на землю та з метою самозахисту відштовхує останню. Через деякий час знову з`являється та ж жінка, у них виникає конфлікт, в ході якого чоловік падає на землю, а остання намагається забрати в нього телефон, який той тримав у руці. Жінку відтягнули. В подальшому той чоловік зникає з поля зору відеокамер (а.с. 89-91, т.2).

З протоколу огляду речового доказу від 28.09.2022 та фототаблиці до нього вбачається, що було проведено огляд двох товарних чеків про купівлю золотого ланцюжка (а.с. 95-97, т.2).

З довідки від 29.09.2022, виданої ФОП ОСОБА_20 встановлено, що вартість золотого ланцюжка, вагою 20,65 г, станом на 28.09.2022 становить 30706 грн (а.с. 99, т.2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.09.2022, фототаблиці та відеозапису до нього встановлено, що потерпілий відтворив обставини події, які відбувалися 28.09.2022, а саме, повідомив, що він зі своїм знайомим сиділи на лавці, коли до них підійшли невідомі дві жінки та чоловік. Одна з них підійшла до нього ззаду та зірвала з шиї ланцюжок, після чого впала з ним на землю, наносячи тілесні ушкодження. Потім вона нанесла удар ногою по обличчю його знайомого, після чого, вони пішли з місця події (а.с. 73-79, т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2022 встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 у присутності двох понятих впізнав особу ОСОБА_4 за фотознімками під №4 (а.с. 80-82, т. 2).

З висновку експерта №095/2022 від 28.09.2022 встановлено, що у ОСОБА_6 , 1983 р.н., були виявлені тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден на шиї, які могли утворитися 28 вересня 2022 року від дії тупих твердих предметів і відносяться до легкого тілесного ушкодження. Яких-небудь інших тілесних ушкоджень при експертизі гр. ОСОБА_6 виявлено не було (а.с. 83, т.2).

Із довідки №4255 від 27.10.2022 та додатку до неї, виданої КП «ЦМЛ ЧМР» вбачається, що ОСОБА_6 28.09.2022 о 08:45 год. поступав в приймальне відділення, скерований на амбулаторний прийом (а.с. 84-85, т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2022 встановлено, що свідок ОСОБА_17 у присутності двох понятих впізнала особу ОСОБА_4 за фотознімками під №1 (а.с. 100-102, т. 2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.09.2022, фототаблиці та відеозапису до нього встановлено, що свідок ОСОБА_17 вказала про обставини події, які відбувалися 28.09.2022, а саме, близько 1 години ночі вона почула на вулиці дивні звуки, глянувши у вікно помітила, як біля її під`їзду на лавці сидить її чоловік ОСОБА_6 з товаришем, невідома жінка зриває з шиї її чоловіка ланцюжок та падає з ним на землю. В подальшому дана жінка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_6 та його товаришу. Після цього, ОСОБА_17 здійснила виклик на лінію «102» та повідомила про даний факт (а.с. 103-108, т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2022 встановлено, що свідок ОСОБА_10 у присутності двох понятих впізнав особу ОСОБА_4 за фотознімками під №1 (а.с. 117-119, т. 2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.09.2022, фототаблиці та відеозапису до нього встановлено, що свідок ОСОБА_10 відтворив обставини події, які відбувалися 28.09.2022, а саме, повідомив, що цього дня, близько 1 години, він із ОСОБА_6 сиділи на лавці. До них підійшли двоє невідомих осіб, чоловік та жінка. Остання, повернувшись ззаду до ОСОБА_6 зірвала ланцюжок з його шиї та впала з ним на землю. В подальшому, між нею та ОСОБА_10 виник конфлікт та шарпанина, вона нанесла удар ногою йому в обличчя, після чого, пішла з невідомим чоловіком (а.с. 120-125, т.2).

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.09.2022 встановлено, що ОСОБА_4 було затримано 28.09.2022 о 12:20 год. Підстави затримання: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (а.с. 126-130, т. 2).

Із довідки №4676 від 22.11.2022 та копії рентгену черевної порожнини ОСОБА_4 , виданої КП «ЦМЛ ЧМР» вбачається, що ОСОБА_4 була доставлена поліцією в приймальне відділення 28.09.2022 з діагнозом: стороннє тіло шлунково-кишкового тракту та госпіталізована в хірургічне відділення №1 (а.с. 151-152, т.2).

З протоколу огляду речей (документів) від 22.11.2022 встановлено, що здійснювався огляд документа – копії рентгену, проведеного ОСОБА_4 28.09.2022, на якому в районі тазу спостерігається невідомий металевий предмет, скручений у клубок, схожий на металевий ланцюг (а.с. 153, т.2).

З рапорта інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 28.09.2022 встановлено, що 28.09.2022 о 01:30 год. на лінію «102» надійшов виклик, ОСОБА_17 повідомила про те, що поблизу під`їзду №1, по вул. Шептицького, 3, у м. Червонограді, невідомі особи побили її чоловіка ОСОБА_6 , який є особою з 2 групою інвалідності та зірвали з його шиї ланцюжок. У приймальному відділенні Червоноградської міської лікарні, ОСОБА_4 було проведено рентген-діагностику та у шлунку останньої виявлено стороннє тіло (металевий ланцюжок), що також підтверджується довідкою лікаря ОСОБА_21 від 28.09.2022 (а.с. 135-136, т.2).

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.01.2024 встановлено, що ОСОБА_7 просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , яка 12.01.2024 близько 01:00 год., в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , нанесла їй тілесні ушкодження, а саме декілька ударів руками в область шиї та обличчя (а.с. 68-69, т.4).

З висновку експерта №008/2024 від 16.01.2024 встановлено, що у ОСОБА_7 лікарями «Червоноградської центральної міської лікарні» 12 січня 2024 року було встановлено діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій м?яких тканин голови. Забій м?яких тканин шиї. 3ТТГК. Забій грудної клітки праворуч. Забій правої половини грудної клітки.» Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої було виявлено садно на правому ліктьовому суглобі, які утворились від дії тупого предмета, чи при падінні на такий, могли виникнути внаслідок нанесення ударів рук та ніг 12 січня 2024 року та відноситься до легкого ступеня тяжкості. Діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій м?яких тканин голови. Забій м?яких тканин шиї. ЗТТГК. Забій грудної клітки праворуч. Забій правої половини грудної клітки.» при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятий, оскільки не підтверджений об?єктивними даними згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» (а.с. 70-71, т.4).

З протоколу огляду місця події від 15.01.2024, фототаблиці до нього та відеозапису встановлено, що оглядом місця події являється загальний коридор на п`ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 , а саме, поблизу санвузла та кімнат №500, 501, 502. Потерпіла ОСОБА_7 вказала, що 12.01.2024 між нею та ОСОБА_4 виник конфлікт у коридорі між санвузлом та кімнатою №500. Пізніше, ОСОБА_4 почала наносити на вказаному місці їй тілесні ушкодження, в ході чого, вони впали на підлогу поблизу кімнат 501, 502, та остання почала наносити їй удари по тілу (а.с. 72-75, т.4).

З протоколів проведення слідчих експериментів від 15.01.2024, фототаблиць та відеозаписів до них встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 та свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 розповіли про подію, що відбулась 12.01.2024, відтворили її обставини, а також відтворили механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілій (а.с.76-82, 83-90, 91-98 т.4).

З протоколу огляду відеозапису від 19.01.2024 та додатку до нього встановлено, що здійснювався огляд відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, дата яких 12.01.2024. На першому відеозаписі зображені обвинувачена та потерпіла, остання розповідає про конфлікт, який виник між ними, в ході якого ОСОБА_4 спричинила їй тілесні ушкодження. На другому відеозаписі зображені потерпіла, обвинувачена та свідки: ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , які повідомили обставини події. В подальшому, між потерпілою та обвинуваченою триває словесний конфлікт, який припиняє працівник поліції (а.с. 100-101, т.4).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченої у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Вина обвинуваченої у тому, що вона вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, в умовах воєнного стану, із застосуванням насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого.

Ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, вина обвинуваченої полягає в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

Такі дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Пояснення свідка ОСОБА_8 про те, що у результаті шарпанини між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ланцюжок потерпілого впав на землю, який той підняв і передав жінці, яка виглядала з вікна будинку, суд оцінює критично, так як останній є співмешканцем обвинуваченої та до уваги прийняти не може, оскільки такі, на думку суду, надані ним з метою уникнення обвинуваченою відповідальності. Крім того, вони об`єктивно спростовуються показами потерпілого, протоколами слідчих експериментів за участю ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_6 , які вказали, що обвинувачена зірвала ланцюжок, а також рапортом інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_23 від 28.09.2022, довідкою приймального відділення КП «ЦМЛ Червоноградської міської ради», листом КП «ЦМЛ Червоноградської міської ради» від 05.10.2022 №3959 та записом лікаря приймального відділення від 28.09.2022 з яких встановлено, що при проведенні медичного огляду у лікарні, викрадений ланцюжок було виявлено у шлунку обвинуваченої.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просить визнати недопустимими доказами рапорт інспектора ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_23 від 28.09.2022 (а.с. 135, т.2), довідку приймального відділення КП «ЦМЛ Червоноградської міської ради» (а.с. 136, т.2), постанову про визнання речовим доказом вищевказаної довідки (а.с. 137, т.2), лист КП «ЦМЛ Червоноградської міської ради» від 05.10.2022 №3959 та запис лікаря приймального відділення від 28.09.2022 (а.с. 131-132, т.2) посилаючись на те, що перечислені документи були видані в результаті проведеного примусового медичного огляду ОСОБА_4 , яку затримано з істотним порушенням вимог КПК України, так як відповідний протокол складено вже після такого затримання та здійснені слідчі дії проводились не в рамках кримінального провадження, відомості про яке було внесено в ЄРДР згодом.

Суд жодним чином не применшує важливості протоколу затримання для фіксації підстав, обставин і процедури затримання, забезпечення права особи на свободу і запобігання зловживанням, яким може сприяти незареєстроване затримання. Своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією забезпечення права на свободу, гарантованого статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відсутність протоколу затримання або неточні відомості, внесені у такий протокол, є порушенням права на свободу, оскільки своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією від порушення інших прав особи.

Однак, у даному випадку питання полягає у тому, чи є сам по собі факт пізнішого складання протоколу затримання, достатньою підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих у ході медичного огляду фактично затриманої особи.

Суд вважає, що для оцінки допустимості доказів, отриманих під час фактичного затримання особи, зокрема медичних довідок, виданих працівниками лікарні, слід виходити з того, чи було саме затримання законним у значенні статті 208 КПК, а саме чи існували обставини, які давали підстави для затримання.

Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК, є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Так, у даному випадку ОСОБА_17 , яка є очевидцем злочину, здійснила виклик на лінію «102» та повідомила, як невідомі особи побили її чоловіка та шляхом ривка заволоділи золотим ланцюжком, який належав останньому. Після чого, працівники поліції прибули на місце події та затримали особу, підозрювану у вчиненні злочину, безпосередньо після вчинення такого.

Закон не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована. В даній ситуації, таке затримання і давало підстави для проведення подальшого медичного огляду з метою, зокрема, віднайдення предмету злочину.

Затримавши ОСОБА_4 , у лікарні було проведено рентген-діагностику, в результаті якої у шлунково-кишковому тракті обвинуваченої було виявлено стороннє тіло (металевий ланцюжок).

Насамперед суд констатує наявність у матеріалах кримінального провадження протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.09.2022.

За його змістом ОСОБА_4 було повідомлено підстави затримання, роз`яснено її права, повідомлено ОСОБА_8 про її затримання, який, як встановлено раніше, є її колишнім чоловіком, проінформовано й про те, що про затримання буде повідомлено регіональний центр правової допомоги у Львівській області.

Факт складання самого протоколу затримання власне після такого затримання, не є порушенням КПК та не спростовує викладених у протоколі обставин, до якого у ОСОБА_4 скарг та зауважень не було. Також протокол без зауважень було підписано захисником та отримано копію такого, про що свідчить підпис останньої.

Отже, складення протоколу затримання підозрюваної особи після проведення її медичного огляду не є порушенням вимог КПК та не зумовлює недопустимості цієї слідчої дії.

Крім того, на противагу доводам захисника слід зазначити, що частина 1 статті 214 КПК надає повноваження вносити відомості про правопорушення до ЄРДР лише слідчому, прокурору і дізнавачу. Таким чином, уповноважена службова особа, яка затримала підозрювану відповідно до статті 208 КПК і яка не є слідчим, прокурором або дізнавачем, не може внести відомості до ЄРДР. Це можливо лише після того, як відомості про правопорушення стануть відомі особам, яким надано таке право.

Виходячи з наведеного, наявність чи відсутність у ЄРДР на час затримання та особистого медичного огляду ОСОБА_4 відомостей про правопорушення, у зв`язку з яким відбулося затримання, не може вважатися умовою його законності.

Таким чином, суд вважає, що в обставинах цієї справи здійснення затримання і особистого медичного огляду обвинуваченої до внесення в ЄРДР відомостей про правопорушення, про яке стало відомо в результаті її затримання і після проведеного такого огляду, так як було встановлено в шлунково-кишковому тракті обвинуваченої стороннє тіло (металевий ланцюжок), не суперечить вимогам кримінального процесуального закону в цьому аспекті.

Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих в результаті проведеного медичного огляду затриманої обвинуваченої з істотним порушенням вимог КПК України та здійснених поза межами кримінального провадження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченої, її вік, яка не працює, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, скарг від сусідів за місцем проживання не надходило, раніше судима.

Згідно із ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу та в межах санкції ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Положенням ч.5 ст.74 КК України встановлено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.

Оскільки на даний момент сплили строки, передбачені ст.49 КК України, за вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, обвинувачена підлягає звільненню від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вирішуючи вимоги за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 30706,55 грн, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої, вчинених 28.09.2022, потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди на суму 30706,55 грн, яку слід стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого. Отже, цивільний позов підлягає задоволенню.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн;

за ч. 4 ст.186 КК України - у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України за даним вироком на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 28.09.2022 по 01.11.2023 включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили та фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцю ОСОБА_24 у розмірі 53680,00 грн, внесену ним в інтересах ОСОБА_4 відповідно до ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 19.09.2023 на розрахунковий рахунок територіального управління ДСА України в Львівській області.

Цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 30706,55 грн матеріальної шкоди.

Арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді від 29.09.2022, 03.10.2022 – скасувати.

Після вступу вироку в законну силу, речові докази по справі, що є письмовими документами та цифровими дисками, відповідно до ст.100 КПК України – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: золотий кулон із зображенням «Діви Марії та Ісуса», дві паперові бірки від золотого ланцюжка, дві жіночі курточки чорного та сірого кольорів – повернути законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1