Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №444/803/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/803/26

Провадження № 2-а/444/20/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Гнідець В.В.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

26 лютого 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує наступне. 19.02.2026 року о 15:48 год. старшим лейтенантом поліції Дацко Андрієм Богдановичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6691001, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення п.14.6.г Правил дорожнього руху України. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Фактично дорожня ситуація була наступною: вона здійснювала рух вулицею Єрошенка, рухаючись в сторону вулиці Шевченка, попереду неї рухався вантажний автомобіль, який їхав з малою швидкістю, орієнтовно 20 км/год та завчасно увімкнув правий покажчик повороту, знижуючи швидкість для здійснення зупинки. А за хвилину даний транспортний засіб зупинився. Вважає, що дана зупинка транспортного засобу була через певні несправності автомобіля, що свідчило про подальшу тривалу зупинку. Іншого варіанту об`їзду даного транспортного засобу не було, крім цього даний маневр об`їзду вчинили і інші учасники дорожнього руху в тому числі і працівники поліції, які згодом склали оскаржувану постанову. Вважає, що оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості, вважаю, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, не зафіксовано та не підтверджено допустимими й належними доказами. Із оскаржуваної постанови вбачається, що графа 7 постанови: «до постанови додаються ...» старшим лейтенантом поліції Дацко А.Б. не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Просила скасувати постанову серія ЕНА №6691001 від 19.02.2026 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що інспектор поліції Дацко А.Б., маючи законні підстави вважати Позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснив розгляд справи, ознайомив зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив позивачу її права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №6691001 від 19.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначив, що як вбачається із долученого до відзиву на позовну заяву відеодоказу з нагрудної камери інспектора поліції, який виніс оскаржувану постанову, наведені Позивачем твердження не відповідають дійсності, адже вантажний автомобіль КАМАЗ н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду транспортного засобу під керуванням Позивача, перебував у русі та завчасно ввімкнув покажчик правого повороту з метою здійснення маневру повороту, а не зупинки, тим більше тривалої (протягом всього розгляду справи вантажний автомобіль КАМАЗ н.з. НОМЕР_1 , який би здійснив вимушену зупинку через технічну несправність не спостерігається). Позивач нехтуючи правилами дорожнього руху, як і власною безпекою, здійснила обгін на підйомі на ділянці дороги, де видимість була обмеженою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що вона об`їжджала нерухомий транспортний засіб в момент його зупинки, однак при зупинці поліцейськими розгубилася і сказала про обгін рухомого автомобіля.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, причин неявки не повідомив, однак у відзиві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 19.02.2026 року о 15:48 год. старшим лейтенантом поліції Дацко Андрієм Богдановичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6691001, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення п.14.6.г Правил дорожнього руху України, що підтверджується копією даної постанови. Відповідно до даної постанови позивачу ставиться в вину те, що вона здійснила обгін на підйомі з обмеженою оглядовістю.

Окрім цього, представником відповідача суду надано відеозапис зупинки позивача працівниками поліції, на якому зафіксовано сам момент зупинки та процес розгляду справи, однак не зафіксовано моменту можливого порушення позивачем правил дорожнього руху. Також з даного відеозапису не вбачається можливим однозначно та достовірно встановити чи місцем можливого правопорушення є саме кінець підйому дороги.

Також представником поліції додано до матеріалів фотографію дороги з дорожніми знаками, однак така зроблена без прив`язки до місцевості.

Пунктом п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України встановлено, що обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Позивач в позовній заяві, мотивуючи неправомірність оскаржуваної постанови, посилається на те, що фактично дорожня ситуація була наступною: вона здійснювала рух вулицею Єрошенка, рухаючись в сторону вулиці Шевченка, попереду неї рухався вантажний автомобіль, який їхав з малою швидкістю, орієнтовно 20 км/год та завчасно увімкнув правий покажчик повороту, знижуючи швидкість для здійснення зупинки. А за хвилину даний транспортний засіб зупинився. Вважає, що дана зупинка транспортного засобу була через певні несправності автомобіля, що свідчило про подальшу тривалу зупинку. Іншого варіанту об`їзду даного транспортного засобу не було, крім цього даний маневр об`їзду вчинили і інші учасники дорожнього руху в тому числі і працівники поліції, які згодом склали оскаржувану постанову.

Разом з тим, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, подав відзив на позов та заперечив проти незаконності винесеної постанови, однак всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, чи спростовували б твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто відповідачем не доведено поза розумним сумнівом обставин можливого правопорушення, а саме того, що позивачем було здійснено саме обгін транспортного засобу, який здійснював рух, а не об`їзд нерухомої перешкоди, того, що дана подія відбулася у кінці підйому дороги, чи того, що на даній ділянці дороги є обмежена оглядовість чи недостатня видимість.

Відсутність належних та допустимих доказів правопорушення не дає можливості прийти до однозначного висновку про те, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху України.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.

За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні не діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувану постанову потрібно визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Оскаржувана постанова така, що прийнята не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексуадміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6691001 від 19.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту судового рішення 13 березня 2026 року.

Головуючий Оприск З. Л.