Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №947/45113/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №947/45113/25

Провадження№2/522/4677/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Одеси 09.12.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 24.10.2013 року, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №2067, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачкою мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сторони протягом останніх трьох років проживають окремо, сумісного господарства не ведуть, спілкуються виключно з питань, пов`язаних з дитиною. Між сторонами досягнуто угоду щодо проживання сина з матір`ю, розміру та порядку здійснення батьком витрат на його повноцінне утримання. У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.12.2025 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

08.01.2026 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 09.01.2026 року.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 02.03.2026 року.

02.03.2026 року ОСОБА_2 надала до суду відзив, в якому зазначила, що повністю згодна з позовом, просила задовольнити, строк на примирення просила не надавати, вказавши, що протягом останніх трьох років вони як подружжя не проживають разом, шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, а спілкування між ними відбувається виключно з питань, пов`язаних з дитиною. Вважає подальше спільне життя та збереження шлюбу недоцільним та неможливим.

У зв`язку із знаходженням судді Домусчі Л.В. у відрядженні, розгляд справи призначений на 02.03.2026 року відкладено на 10.03.2026 року.

У судове засідання призначене на 10.03.2026 року сторони не з`явилися, 02.03.2026 року надали заяву, в якій зазначили, що з травня 2022 року проживають окремо, спорів щодо майна та місця проживання дитини не мають, справу просили розглянути за їх відсутністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 12.03.2026 року.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.10.2013 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №2067, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Від спільного шлюбу у сторін є малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №4266 (а.с.9 зв.)

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони з травня 2022 року проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Відповідачка згодна з позовними вимогами про розірвання шлюбу, про що є відповідна заява.

Таким чином, примирення між позивачем та відповідачкою неможливе, спорів про поділ майна та місце проживання сина між сторонами на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Питання щодо визначення місця проживання дитини судом не вирішується, оскільки не є предметом спору та відповідна вимога як позовна позивачем не заявлялася. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст.223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24.10.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис №2067, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 – розірвати.

Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 12.03.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.