Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №308/1534/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1534/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарі судового засідання – ОСОБА_2 , у присутності: прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/215/26 (справа № 308/1534/26), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030000381 від 19.03.2025 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у період часу з 23.11.2023 по 09.12.2023, перебуваючи у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, однак на території проведення бойових дій, а саме поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області, знаючи вимоги законодавства України про те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, віднайшов (придбав) корпус ручної осколкової гранати РЕД-5 та засіб ініціювання вибуху, запал УЗРГМ-2 для ручних гранат, які у конструктивному поєднанні являються бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РЕД-5 та придатні для вибуху, та які у подальшому незаконно переніс із території проведення бойових дій, поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , та надалі незаконно зберігав при собі за місцем свого проживання та фактичного перебування за вищевказаною адресою, до моменту їх збуту ОСОБА_6 , тобто до 03.04.2025 року.

03.04.2025 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут бойових припасів за грошову винагороду, перебуваючи у гаражному приміщенні, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Минай, провулок Парковий, зустрівся з ОСОБА_6 , де проговорив з останнім умови збуту йому бойових припасів та отримав від нього заздалегідь обумовлену грошову винагороду у сумі однієї тисячі гривень, після чого, збув ОСОБА_6 - корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та засіб ініціювання вибуху, запал УЗРГМ-2 для ручних гранат, які у конструктивному поєднанні являються бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РГД-5 та придатні для вибуху.

Крім того, ОСОБА_4 , у період часу з 23.11.2023 по 09.12.2023, перебуваючи у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, однак на території проведення бойових дій, а саме поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області, знаючи вимоги законодавства України про те, що вибухові речовини відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, віднайшов (придбав), у невстановленому досудовим розслідуванням місці - предмет циліндричної форми з спресованої порошкоподібної речовини жовтого кольору, який є вибуховою речовиною - тротилом (2,4,6-тринітротолуол або «тротилова шашка 75г»); запалювальну трубку ЗТП-50; електродетонатори ЕДП у кількості трьох штук, та які у подальшому незаконно переніс із території проведення бойових дій, поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та надалі незаконно зберігав при собі за місцем свого проживання та фактичного перебування за вищевказаною адресою, до моменту їх збуту ОСОБА_6 , тобто до 06.05.2025.

06.05.2025 приблизно о 22 годині 20 хвилині, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вибухових речовин за грошову винагороду, перебуваючи поруч з торговим центром «Арена», що знаходиться по вулиці Легоцького, 66, в місті Ужгород, зустрівся з ОСОБА_6 , де проговорив з останнім умови збуту йому вибухової речовини - тротилу (2,4,6- тринітротолуол або «тротилової шашки 75г»); запалювальної трубки ЗТП-50; електродетонаторів ЕДП у кількості трьох штук, за що отримав від нього заздалегідь обумовлену грошову винагороду у сумі десяти тисяч гривень, після чого, пішов у невідомому напрямку.

Надалі, в той же день, ОСОБА_4 знову домовився з ОСОБА_6 про зустріч поблизу військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та приблизно о 23 годині 02 хвилині, знаходячись за вищевказаною адресою, збув ОСОБА_6 - предмет циліндричної форми з спресованої порошкоподібної речовини жовтого кольору, який є вибуховою речовиною - тротилом (2,4,6-тринітротолуол або «тротилова шашка 75г»); запалювальну трубку ЗТП-50; електродетонатори ЕДП у кількості трьох штук. При конструктивному поєднанні тротилова шашка 75г з запалювальною трубкою ЗТП-50, придатні для здійснення вибуху з утворенням вражаючих факторів для людей та навколишнього середовища. Електродетонатори ЕДП (три одиниці), придатні для здійснення вибуху з утворенням вражаючих факторів. При конструктивному поєднанні, запалювальна трубка ЗТП-50 та заряд вибухової речовини (тротилова шашка 75г) будуть являтись вибуховим пристроєм. Електродетонатори ЕДП є засобами ініціювання вибуху та відносяться до категорії боєприпасів.

Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є: незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення йому суті обвинувачення та положень ст. 63 Конституції України і ст. 18 КПК України, свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю за обставин зазначених у обвинувальному акті, погодився давати покази, пояснив суду все так як зазначено у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги те, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та долю речових доказів та допитом обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українець, з середньою спеціальною освітою, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким проживає фактично, не одружений, проте має батьків, рідного брата, тобто має міцні соціальні зв`язки, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією, де проходить службу у військовому званні «солдат», є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_3 ); має хронічне захворювання, проте є придатним до військової служби (виписний епікриз від 01.01.2024 року № 5565, довідка ВЛК від 29.04.2023 року № 1052); раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , які передбачені ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою повторно; вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання суд також враховує досудову доповідь Ужгородського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області від 09.03.2026 року згідно якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень та протиправну поведінку, оцінюється як високий; рівень небезпеки для суспільства середній; ризик шкоди життю і здоров`ю середній; ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній рівень, тому орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі, або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на нього обов`язків, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 3 ст. 76 КК України зокрема: виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Обираючи до обвинуваченого ОСОБА_4 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, наявність двох обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; наявність двох обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину особою повторно; вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, як характеризуючі дані суд приймає до уваги те, що він до мобілізації вів осілий спосіб життя, має зареєстроване місце проживання та міцні соціальні зв`язки, раніше взагалі не судимий; був мобілізований, незважаючи на хронічне захворювання проходить службу у військовому званні «солдат», є учасником бойових дій, а також враховує досудову доповідь, згідно якої виправлення цієї особи без позбавлення волі, або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб), суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 основного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України слід звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання терміном на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України слід також покласти на ОСОБА_4 обов`язок протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Як зазначено у ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відтак вважає за необхідне негайно звільнити його з-під варти в залі судового засідання.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати у загальному розмірі 33 872,20 грн. на проведення судових експертиз стягнути із обвинуваченого на користь Держави (згідно довідок про вартість: судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/107-25/5293-ВТХ від 25.04.2025, на суму 5 348 гривень 00 копійок; комплексної судово вибухово-технічної експертизи № КСЕ 19/107-25/6634-ВТХ від 03.06.2025 на суму 5 348 гривень 00 копійок; судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/107-25/6593-ВТХ від 26.05.2025, на суму 3565 гривень 60 копійок; судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/107-25/6594-ВТХ від 30.05.2025, на суму 3565 гривень 60 копійок; судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/107-25/6596-ВТХ від 27.05.2025 на суму 3 565 гривень 60 копійок; судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/107-25/15076-ВТХ від 29.12.2025, на суму 3565 гривень 60 копійок; судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/107-26/181-ВЗ від 14.01.2026, на суму 3565 гривень 60 копійок; судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/107-26/180-ВЗ від 16.01.2026, на суму 5348 гривень 40 копійок).

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов заявлено не було.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України. Арешти на майно не накладався.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 369, 370, 373, 374, 376, 377, 392, 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому основне покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання терміном на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

На підставі ч. 1 ст. 377 КПК України негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , на користь Держави 33 872,20 грн. (Тридцять три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 20 копійок) судових витрат на проведення судових експертиз.

Речові докази:

-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти за протоколом від 03.04.2025 року, - конфіскувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

В апеляційному порядку може бути оскаржений вирок, який був ухвалений судом першої інстанції і не набрав законної сили. Апеляційну скаргу мають право подати особи, зазначені у ст. 393 КПК України.

Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції до Закарпатського апеляційного суду, - через суд, який ухвалив судове рішення, тобто через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана: на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя ОСОБА_1