Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №754/9962/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/48/26

Справа №754/9962/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за участі заявника - ОСОБА_1

представника заявника Сердюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство Оборони України, ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2025 року до Деснянського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з заявою про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. До участі в справі в якості заінтересованої особи було залучено - Міністерство Оборони України (м. Київ, пр.. Повітряних Сил, 6), ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Вимоги заяви мотивує тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2020 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Шлюб з померлим вони не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби.

За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм квартири: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів.

15.02.2025 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини в районі н.п. Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.

Метою звернення до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є отримання та реалізація прав передбачених Законом України « Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Зазначений закон передбачає що - Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Тобто заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є отримання та реалізація зазначених прав.

Адвокатський запити був надісланий наступним громадянам: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .. Консолідуючи та узагальнюючи інформацію отриману від опитаних свідків, можна дійти наступних висновків-

У 2019 році між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 розпочалися романтичні стосунки. Одразу після спільного святкування Нового року вони почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Вони мешкали разом з сином заявника - ОСОБА_14 , у них часто мешкав син ОСОБА_7 - ОСОБА_3 . За час спільного проживання однією родиною вони вели спільне домогосподарство, купляли меблі та побутову техніку, робили ремонт квартири, спільно проводили закупівлі, харчувалися, відпочивали та проводили дозвілля. У родини був спільний бюджет, коли заявниця втратила роботу ОСОБА_7 повністю утримував її та її сина від першого шлюбу. Вони разом проводили сімейні свята, спілкувалися з родичами один одного. На початку повномасштабного вторгнення, а саме 24 лютого 2022 року вони разом з дітьми та родичами, заявника виїхали до її батьків у село Житомирській області. Де спільно мешкали більше 4х місяців. Після повернення до міста Київ, вони продовжили проживати однією родиною. У жовтні 2024 року ОСОБА_7 було мобілізовано до лав збройних сил. Заявник неодноразово відвідувала його підчас проходження БЗВП. Невдовзі він отримав поранення та потрапив до шпиталю у місті Запоріжжя, куди заявник одразу ж виїхала, та всіляко підтримувала чоловіка, під час лікування. За деякий час він продовжив лікування у місті Київ де його навідувала ОСОБА_1 разом з дітьми. Відпустку ОСОБА_7 також проводив спільно з родиною, а саме з нею та дітьми.

Посилаючись на викладені обставини справи, заявник просить суд:

Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 який зник безвісти15.02.2025, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.

Викликати у судове засідання на розгляд справи свідків: ОСОБА_12 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , та ОСОБА_13 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року відкрито провадження в справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження, призначено справу до судового розгляду.

24 серпня 2025 року представник заявника адвокат Сердюк О.О., через електронну пошту звернулась до суду з заявою про участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року заяву представника заявника - адвоката Сердюка Олександра Олександровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство Оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.

08 вересня 2025 року представник заявника адвокат Сердюк О.О., через електронну пошту звернулась до суду з заявою про участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року забезпечено участь представника заявника - адвоката Сердюка Олександра Олександровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство Оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та системи ВКЗ.

Заявник та її представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Міністерство Оборони України у судове засідання не з`явились, хоча був належним чином повідомлений про місце та час судового розгляду.

Заінтересовані особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про місце та час судового розгляду.

Під час судового засідання були допистані свідки з боку заявника.

Так свідок ОСОБА_13 суду розповіла, що ОСОБА_1 знає з 2008 року, є кумами. ОСОБА_1 з ОСОБА_7 зустрілись 2019 року і вона тоді познайомилась з ним особисто. Жити ОСОБА_1 з ОСОБА_7 почали з 2020 року, виховували двох синів, разом провидили відпустки. Знає, що ОСОБА_7 утримував ОСОБА_1 коли вона втратила роботу. Коли ОСОБА_7 було мобілізовано, ОСОБА_1 готувала його до мобілізації та їздила до нього в госпіталь після поранення.

Свідок - ОСОБА_12 суду розповів, що ОСОБА_1 є його рідною сестрою. ОСОБА_1 з ОСОБА_7 зустрічалися з 2019 року, жити почали трохи пізніше, бюджеть знає зі слів ОСОБА_1 у них був спільний. У ОСОБА_7 є син ОСОБА_3 , який часто приїзжав до ОСОБА_1 . ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 раз на тиждень приїздили до нього в гості, разом вони їздили відпочивати в « Десну ». Також зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення всі вони жили в селі Озери, Житомирської області в тому числі з ними також був і ОСОБА_7 зі своїм сином.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши та оцінивши докази у справі, вважає, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, згідно зі сповіщенням сім`ї про зниклого безвісти ОСОБА_6 було сповіщено, що солдат ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісті під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини в районі н.п. Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.

Окрім цього в судовому засіданні було досліджено адвокатські запити, які були адресовані ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з яких вбачається, що «У 2019 році між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 розпочалися романтичні стосунки. Одразу після спільного святкування Нового року вони почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Вони мешкали разом з сином заявника - ОСОБА_14 , у них часто мешкав син ОСОБА_7 - ОСОБА_3 . За час спільного проживання однією родиною вони вели спільне домогосподарство, купляли меблі та побутову техніку, робили ремонт квартири, спільно проводили закупівлі, харчувалися, відпочивали та проводили дозвілля. У родини був спільний бюджет, коли заявниця втратила роботу ОСОБА_7 повністю утримував її та її сина від першого шлюбу. Вони разом проводили сімейні свята, спілкувалися з родичами один одного. На початку повномасштабного вторгнення, а саме 24 лютого 2022 року вони разом з дітьми та родичами, заявника виїхали до її батьків у село Житомирській області. Де спільно мешкали більше 4х місяців. Після повернення до міста Київ, вони продовжили проживати однією родиною. У жовтні 2024 року ОСОБА_7 було мобілізовано до лав збройних сил. Заявник неодноразово відвідувала його підчас проходження БЗВП. Невдовзі він отримав поранення та потрапив до шпиталю у місті Запоріжжя, куди заявник одразу ж виїхала, та всіляко підтримувала чоловіка, під час лікування. За деякий час він продовжив лікування у місті Київ де його навідувала ОСОБА_1 разом з дітьми. Відпустку ОСОБА_7 також проводив спільно з родиною, а саме з нею та дітьми.».

Згідно із ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення чинного законодавства.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Надані заявником докази є належними та допустимими, з точки зору закону, її проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 , наявності спільного побуту, спільних друзів, спільного відпочинку, ведення спільного господарства.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів4показаннями свідків.

За змістом ст.ст.77- 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Як встановлено при розгляді справи, підставою звернення ОСОБА_1 до суду є необхідність у встановленні факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 , який зник безвісти, для отримання виплати членам сім`ї зниклого безвісти, пільг та реалізації прав, передбачених ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки факт спільного проживання вказаних осіб знайшов своє підтвердження та був доведений належними доказами, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 76-79, 81, 247, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, ст.ст. 1, 3,4, 21, 27, 36 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство Оборони України, ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який зник безвісти 15 лютого 2025 року, однією сім`єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляція на рішення може бути подана, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: І.А. Галась