Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №367/519/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/519/26

Провадження №3/367/291/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участю захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, Денисюк О.І., потерпілого ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 269 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 КУпАП, –

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ЕПР1 № 551332 від 26.12.2025) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення захисника Денисюк О.І., потерпілого ОСОБА_1 , суддею установлено таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551332 від 26.12.2025, 26.12.2025 близько 11:30 за адресою: місто Ірпінь, вулиця Шевченка, 7, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки Мітсубіші, номерний знак НОМЕР_2 , у результаті чого сталась ДТП та автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_2 допустив порушення пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб». Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.

27.01.2026 до суду від захисника Денисюк О.І. надійшли пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551332 від 26.12.2025, де зазначено, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551332 від 26.12.2025 обставини відповідають дійсності. У поясненнях вказано, що під час зіткнення автомобілів, водій авто Mitsubishi з номерним знаком НОМЕР_2 був відсутній на місці події. ОСОБА_2 , намагаючись врегулювати ситуацію, що склалась, без залучення відповідних підрозділів поліції, оскільки обставини дозволяли спільно скласти повідомлення про пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дочекався водія/власника транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 та запропонував скласти відповідне повідомлення про ДТП, визнаючи при цьому свою вину. Подія, яка відбулась 26.12.2025, мала усі наявні підстави для складення спільного повідомлення про ДТП, оскільки настання контактної ДТП відбулось за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, шкода була заподіяна лише майну у вигляді пошкодження транспортного засобу, не було заподіяно шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, у водіїв були відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, була досягнута згода таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Захисник звернула увагу, що незважаючи на наявність наведених вище підстав для складення спільного повідомлення про ДТП, водій автомобіля Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 після розмови з представником страхової компанії, де було застраховане його авто, відмовився від зазначеної пропозиції, мотивуючи це тим, що процедура отримання коштів на ремонт авто займе близько двох місяців, та повідомив, що він не може так довго чекати, а хоче відремонтувати автомобіль одразу. Після чого, водій автомобіля Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 мав розмови із працівниками станцій технічного обслуговування, які назвали орієнтовну вартість ремонту, та яка на переконання ОСОБА_2 була значно завищеною, враховуючи незначні механічні пошкодження, які отримав транспортний засіб, номерний знак НОМЕР_2 . Не досягнувши згоди стосовно вартості пошкоджень, ОСОБА_1 викликав на місце події працівників патрульної поліції, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи захисник просить суд врахувати особу порушника та обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІ групи, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни. Крім того, ОСОБА_2 визнає свою вину, не бажав вчинити зазначене правопорушення, мав намір добровільно відшкодувати завдані збитки, раніше не притягувався до відповідальності за статтею 124 КУпАП. Захисник Прокопенка В.О. просить на підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, закрити провадження у справі № 367/519/26.

У судовому засіданні 03.03.2026 захисник Денисюк О.І. підтвердила, що ДТП дійсно відбулась, ОСОБА_2 хотів добровільно відшкодувати збитки та скласти європротокол, під час спілкування з власником автомобіля, якому було завдано шкоду, згоди досягнуто не було, крім того потерпілий вказав вартість ремонту, яка на думку ОСОБА_2 була завищеною, у зв`язку з цим було викликано поліцію та складено протокол про адміністративне правопорушення. Захисник зазначила, що ОСОБА_2 свою вину визнає, вчинив правопорушення з власної необережності, проте подія ДТП є малозначною, шкода завдана незначна, тому просить суд визнати зазначену справу малозначною та звільнити ОСОБА_2 від сплати штрафу. Також просить суд врахувати обставини, що пом`якшують відповідальність – ОСОБА_2 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю, обмежитись усним зауваженням та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні 03.03.2026 зазначив, що залишив свій автомобіль у місті Ірпінь біля відділу РАЦС, в певний момент побачив як навколо його автомобіля ходять незнайомі йому люди, вийшов дізнатися, що відбувається. Коли підійшов, побачив на своєму авто записку з номером телефону і він зрозумів, що його автомобіль пошкоджено, а інший учасник ДТП хоче домовитись про добровільне відшкодування шкоди за пошкодження. ОСОБА_1 звернувся до СТО для оцінки вартості ремонту, йому зазначили орієнтовну суму – 14000 грн, ОСОБА_2 відмовився відшкодовувати зазначену суму, тому ОСОБА_1 викликав поліцію. Зауважив, що суму, яку пропонував винуватець ДТП була явно занижена, зневажливо з ним спілкувався, тому він викликав працівників поліції. На разі страховою компанією вже відшкодовано йому вартість ремонту у розмірі майже 14000 грн. Зазначив, що ДТП дійсно була малозначною, однак поведінка винуватця та його знайомих, які в той час були навколо нього свідчила про те, що вони не зацікавлені у мирному врегулюванні, зневажливо з ним спілкувалися, внаслідок ДТП він не мав змоги поїхати до рідних на свята, підшукував місце для проведення ремонтних робіт.

Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, не є обов`язковою, тому приходжу до висновку, що можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за участю захисника особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, адвоката Денисюк О.І.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У примітці до статті зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом досліджено документи, надані органами національної поліції, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 551332 від 26.12.2025, схему місця ДТП, складену 26.12.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.12.2025, копію посвідчення водія ОСОБА_2 , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz GLC 250 з номерним знаком НОМЕР_1 .

Також, судом досліджено документи, надані стороною захисту, зокрема, копію документа про перевірку чинності полісу внутрішнього страхування автомобіля Mercedes-Benz GLC 250 з номерним знаком НОМЕР_1 станом на 26.12.2025, копію документа про перевірку чинності полісу внутрішнього страхування автомобіля Mitsubishi Outlander з номерним знаком НОМЕР_2 , копію посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , згідно з яким пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, фотоматеріали пошкоджень автомобіля Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2 .

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, заслухавши позицію сторони захисту та потерпілого, враховуючи те, що складення водіями повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без залучення працівників поліції є правом, а не обов`язком водіїв, суддя дійшла висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Щодо клопотання про закриття провадження у зв`язку з його малозначністю судом ураховується таке.

Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не визначає поняття малозначності адміністративного правопорушення, його ознак чи критеріїв його визначення судом для застосовування статті 22 цього Кодексу. У кожному конкретному випадку суд самостійно визначає можливість визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним, враховуючи всі обставини, що підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом також ураховується, що малозначним може бути діяння, яке формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, однак не становить значної суспільної небезпеки, не заподіює істотної шкоди державним/громадським інтересам чи громадянам.

З огляду на указане, суд не може погодитися із стороною захисту, що діяння ОСОБА_2 є малозначним. Так, судом установлено, що ним порушено Правила дорожнього руху, внаслідок дій ОСОБА_2 , як учасника дорожнього руху та кермувальника джерела підвищеної небезпеки, пошкоджено інший транспортний засіб, який навіть не рухався, потерпілому завдано майнову шкоду і хоча ним відшкодування її заявлено не було, однак події пов`язані з пошкодженням транспортного засобу, викликом поліцейських, оформленням дорожньо-транспортної пригоди, а також проведення ремонтних робіт у будь-якому разі завдає шкоду, певний дискомфорт та збій у звичному способі життя людини. Крім того, у суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 вживав заходів щодо відшкодування завданих збитків, а потерпілий повідомив, що виплати для ремонту автомобіля він отримав він страхової компанії.

Водночас законодавцем визначено певний механізм та процедуру спрощеного оформлення саме незначних ДТП, тобто це певна процедура, яка не вимагає залучення працівників органів внутрішніх справ та оформлення дорожньо-транспортної події, а також прискорює відшкодування матеріальних витрат, пов`язаних з пошкодженням транспортних засобів.

Судом з`ясовано, що підстави для не можливості складення «європротоколу» в учасників події були відсутні, однак таким правом вони не скористалися.

При цьому, стаття 23 КУпАП визначає мету адміністративного стягнення. Адміністративне стягнення є певною мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом ураховується статус наявний у ОСОБА_2 , однак указане не звільняє його від обов`язку дотримуватися правил дорожнього руху.

Враховуючи все вище зазначене, заслухавши думку учасників, аналізуючи обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та її наслідки суд уважає, що таке правопорушення як дорожньо-транспортна пригода саме по собі не може визнаватися малозначним, оскільки у будь-якому випадку наявні наслідки, а законодавцем передбачено альтернативний спосіб самостійного врегулювання оформлення події без залучення представників органів державної влади, а тому підстав для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у звЙ`язку з малозначністю діяння суд не убачає.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що зазначене правопорушення не можна визнати малозначним, а для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни. Відтак ОСОБА_2 є звільненим від сплати судового збору.

Керуючись пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу у порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд