Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №357/14600/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14600/25

3/357/86/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

який притягується до адміністративного стягнення ч. 1 ст. 122-2, ст.124, ч. 1ст. 130 КУпАП,

за участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Тилика Т.М.,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 вбачається, що 29.08.2025 р. о 16 годин 21 хвилин за адресою: Київська область, м. Біла Церква по вул. Льва Толстого, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога на що водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

29.08.2025 р. о 16 годин 21 хвилин за адресою: Київська область, м. Біла Церква по вул.. Льва Толстого, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу працівників поліції про зупину, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

15.09.2025 р. о 19 год. 16 хв. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Іванівка, по трасі Т1033 перехрестя вул. Центральна та вул. Миру 47, особа ОСОБА_1 керував транспортним засобом, Toyuta Proace Citi, державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не реагував на її зміни, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та наближаючись до перехрестя не рівнозначних доріг не надав переваги в русі транспортному засобу Volkswagеn Golf, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив 16.11, п. 2.3.б, п. 1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що вину за ст. 124 КУпАП визнає у повному обсязі, щиро кається у скоєному, а вину за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП КУпАП та не визнає, оскільки він не не керував транспортним засобом.

В судовому засіданні захисник Тилик Т.М. суду заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст.122-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Захисник суду пояснив, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих (достовірних) доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Додані до протоколу відеозаписи не містять запису подій, які відповідно до діючих норм, можуть бути підставою для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , він взагалі разом з дружиною роботодавця знаходився у вже припаркованому автомобілі (факту зупинки не було). Зауважив, що відеозаписи додані до матеріалів справи містять докази того, що працівники поліції свідомо поставили собі за мету скласти відповідний протокол, без належних та допустимих доказів, а саме: не зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керує відповідним траспортним засобом. Акцентував увагу суду на тому, що відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. У відповідності до п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. У відповідності до п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Проходження водієм огляду на стан сп`яніння за своєю суттю є частиною (етапом) провадження справи про вчинення адміністративного правопорушення, порядок проведення якого чітко визначений законодавством. У зв`язку з цим, в разі застосування поліцейськими відеозапису, вказаний етап провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен бути зафіксованим даним відеозаписом. Крім того, просив приєднати до матеріалів справи рішення, Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2026 (справа № 357/14736/25) на постанову серії ЕНА № 5602306 від 29.08.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 10) яке скасовано, справу закрито. Просив провадження за ст. 124 КУпАП закрити за ст. 38 КУпАП за закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи та відеозапис, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За епізодами, які мали місце 15.09.2025 о 19 год 16 хв.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог п. 2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху, Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Так, статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є наявність причино-наслідкового зв`язку між діями особи у вигляді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 , в порушенні п. 2.3.б, п. 16.11, п. 1.5 ПДР України встановлена матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №478105 від 09.10.2025, листом ГУ НП в Київській області, дослідивши схему місця ДТП від 15.09.2025 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.09.2025, фото таблицями, чеком Alcotest Drager відповідно до яких ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», заявою ОСОБА_2 посвідченнями водія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статей 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника суддя приходить висновку, що в даному випадку доказано ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суддя, вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим завдано матеріальні збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд беручи до уваги клопотання заисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Тилика А.В. щодо закриття провадження у справі відповідно, яке підлягає закриттю у разі закінчення строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ст. 38 ч. 2 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Таким чином, враховуючи положення ч.8 ст. 38 КУпАП, станом на день розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Водночас, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального підходу, нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Водночас, стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній частині постанови.

Таким чином, із врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що провадження в справі відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП слід закрити на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

За епізодом, який мав місце 29.08.2025 о 16 год 21 хв.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, оскільки це призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частина 2 якої гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Як вбачається з протоколу серій ЕПР1№437899 о 16 угодин 21 хвилин за адресою: Київська область, м. Біла Церква по вул. Льва Толстого, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне правопорушення серій ЕПР1№437899; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; копію листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» М. Ільченка від 07.08.2025 № 03-05/2898; копію листа Т.в.о.директора КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» від 28.07.2025 № 777; копію листа головного лікаря КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_4 від 25.07.2025 №375; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5602306 від 29.08.2025; диск з відеоматеріалами.

З переглянутого відеозаписів, які додано до матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений 29.08.2025 о 16 год. 21 хв., а відеозапис починається з 17 год 51 хв. тобто є фрагментарними, що не в повному обсязі відображають окремі дії та події, або ж взагалі не фіксують весь перебіг подій, відтак вони не можуть бути прийнятими до уваги як такі, що дозволяють зробити однозначний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, тому суд позбавлений можливості спростувати позицію сторони захисту.

Суддя зазначає, що огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

За епізодом, який мав місце 29.08.2025 о 16 год 21 хв.

Згідно п. 2.4. Правил дорожнього руху України На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Як вбачається з протоколу ЕПР №437840 від 29.08.2025, о 16 годин 21 хвилин за адресою: Київська область, м. Біла Церква по вул. Льва Толстого, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу працівників поліції про зупину, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звукового сигналу. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 , в порушенні ПДР України встановлена матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: ЕПР №437840 від 29.08.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; копію листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» М. Ільченка від 07.08.2025 № 03-05/2898; копію листа Т.в.о.директора КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» від 28.07.2025 № 777; копію листа головного лікаря КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_4 від 25.07.2025 №375; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5602306 від 29.08.2025; диск з відеоматеріалами, з якого вбачається Clip. 9 працівники поліції переслідують транспортний засіб Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 та з якого вибігає водій та тікає з місця події.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статей 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши відеозапис, суддя приходить висновку, що в даному випадку доказано ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суддя, вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим завдано матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 38 ч. 2 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Таким чином, враховуючи положення ч.8 ст. 38 КУпАП, станом на день розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Водночас, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального підходу, нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Водночас, стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній частині постанови.

Таким чином, із врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Тому, суд приходить до висновку, що відсутні підстави закриття провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушеня за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Тилика Т.М. у діях ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, а з наявних у матеріалах справи доказів вбачається провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає до закриття на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що провадження в справі відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно дост. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку із закінченням строків, передбаченихст. 38 КУпАП, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 38, 40-1, 221, 276, 283, 284, 294 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст.122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС