Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №285/552/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/552/26

провадження № 3/0285/455/26

11 березня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., за участі секретаря Сарницької Ю. В., захисника Шепети Р. Л. розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ:

До Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Вказаним адміністративним матеріалам присвоєно номера справ 285/552/26 та 285/555/26

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вище наведене, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи, стосуються різних епізодів вчиненого діяння та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження присвоївши 285/552/26

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 24.01.2026 о 19 год 10 хв керуючи автомобілем ВАЗ 21105 д/з НОМЕР_1 по вул. Залізнична, м. Звягель не врахувавши дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості не впоравшись з керуванням, в наслідок чого в`їхав в паркан, потерпілих при ДТП не має.

ОСОБА_1 20.01.2026 о 19 год 20 хв по вул. Залізничній, 23 м. Звягель керуючи автомобілем ВАЗ 2105 скоїв ДТП у вигляді наїзду на перешкоду металевого паркану, після чого залишив місце ДТП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шепета Р. Л. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не скоював ДТП та не залишав його місце.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.

Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.

Суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП є водій транспортного засобу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з ч. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В матеріалах справи знаходиться копія схеми ДТП, на вказана схема не є належним доказом правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в ній зазначено тількинапрямок руху автомобіля ВАЗ 21073 та № будинку на вулиці Залізнична.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо металевого паркану, а саме, місце його знаходження, хто є його власником та які пошкодження.

Що стосується пояснення ОСОБА_3 вказане покази не є належними доказом правомірності притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, оскільки не підтверджене іншими доказами, які вказували б на винуватість останнього, а тому таке пояснення не можуть бути беззаперечними доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Будь-яких інших доказів на підтверджена факту вчинення адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП не є належно доведеним відповідними доказами в справі, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи № 285/552/26 та 285/555/26 присвоївши № 285/552/26.

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови .

Суддя М.Г. Сусловець