Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №283/36/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/36/26

провадження №3/283/122/2026

П О С Т А Н О В А

13 березня 2026 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко Володимир Вікторович, розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 558299 від 03.01.2026, 03 січня 2026 року близько 19 год 03 хв ОСОБА_1 на автодорозі в напрямку Українка – Малин, 1.8 км до м. Малин, керуючи транспортним засобом марки «Kia» моделі «Ceed», державний номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Renault» моделі «Mеgane», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався на зустріч. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що перед початком руху, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів, пояснив що 03.01.2026 близько 19 годин, керував транспортним засобом «KIA CEED», державний номер НОМЕР_2 , та здійснював рух у межах своєї смуги руху автомобільною дорогою з напрямку населеного пункту с. Українка Коростенського району Житомирської області у напрямку населеного пункту м. Малин Коростенського району Житомирської області. Швидкість рух транспортного засобу була безпечна, відповідала дорожній обстановці та погодним умовам, з урахуванням стану проїзної частини та видимості, не перевищувала дозволених обмежень. Близько за 1,8 км до м. Малина Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Mеgane, який рухався у зустрічному напрямку. У момент дорожньо-транспортної пригоди жодних маневрів, зокрема обгону, випередження, перестроювания або виїзду на смугу зустрічного руху, не здійснював, рухався прямолінійно у межах своєї смуги руху. У результаті зазначеної події транспортний засіб ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, а саме — пошкодження зовнішнього дзеркала заднього виду з боку водія, що сталося внаслідок контактного зіткнення зовнішніх дзеркал обох транспортних засобів. Також зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди проїзна частина була розчищена від снігового покрову, однак дорожню розмітку на ній не було видно, що ускладнювало візуальне визначення меж смуг руху. На підставі викладеного, своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки вважає, що його дії відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, а причинно-наслідковий зв`язок між його діями та настанням дорожньо-транспортної пригоди відсутній, тому просить закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

ОСОБА_1 з приводу допиту свідка ОСОБА_2 , просив суд не брати до уваги його покази, адже вважає його зацікавленою особою, тому що він є власником пошкодженого автомобіля «Renault» моделі «Mеgane», яким керувала потерпіла ОСОБА_3 .

10.03.2026 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. В якому зазначив, під час судового розгляду встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 . Зокрема, працівник поліції Гончаренко О.О., який складав протокол стосовно ОСОБА_1 в судовому засіданні, пояснив, що точне місце зіткнення транспортних засобів встановити неможливо. Крім того, у схемі дорожньо-транспортної пригоди зазначено дві різні точки зіткнення відповідно до пояснень сторін. Об`єктивні докази (відео фіксація, технічна фіксація тощо), які б дозволили встановити механізм ДТП та порушення правил дорожнього руху – відсутні. За таких обставин неможливо встановити, який саме водій порушив правила дорожнього руху та чи існує причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та настанням дорожньо-транспортної пригоди, зважаючи на викладене, просить суд закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З приводу досліджених в судовому засіданні доказів потерпілої сторони: фото та відео з місця ДТП, вважає що вони не є належними доказами та не заслуговують на увагу суду, адже теж суперечать показам потерпілої сторони. На фото видно, що автомобілі стояли правіше до узбіччя дороги, а не на самій проїзній частині дороги, як стверджувала потерпіла. В чергове просив суд, закрити провадження по справі, на підставі відсутності належних доказів його вини.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні, пояснила, що 03.01.2026 близько 19 годин керувала автомобілем марки «Renault» моделі «Mеgane», державний номерний знак НОМЕР_3 в напрямку с-ща Гранітне Житомирської області, перед поворотом на право, максимально знизила швидкість, прижалась правіше та раптом відчула удар з лівого боку автомобіля, через пару хвилин позаду під`їхав та зупинився автомобіль. Підійшов ОСОБА_1 запитав чи з нею все добре та чи не потрібна медична допомога. Вона зателефонувала власнику автомобіля ОСОБА_2 та повідомила про подію. Дочекавшись приїзду власника автомобіля, викликали працівників поліції. Після зіткнення потерпіла не змінювала положення автомобіля, виявила що в результаті ДТП з водійського боку було пошкоджено дзеркало заднього виду та розбито вікно, уламки скла були всередині автомобіля та зовні. Дочекавшись приїзду поліції, почали проводити заміри від одного узбіччя до іншого, та відібрали пояснення обох сторін. Інші транспортні засоби продовжували рух по зустрічній смузі.

Представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат Яременко Д.В. в судовому засіданні заперечив стосовно наданих пояснень ОСОБА_1 , адже вважає, покази особи яка притягається до адміністративної відповідальності неправдивими та вказує на чіткі порушення водієм правил дорожнього руху, а саме виїзд на зустрічну смугу руху. В судовому засіданні заявив клопотання про долучення доказів та просив в судовому засіданні дослідити їх. З метою встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03.01.2026 та встановлення механізму її настання, бажають надати до суду фото та відео матеріали зібрані потерпілою з місця ДТП, одразу після її настання, фото на яких зафіксовані пошкоджені транспортні засоби, стан дорожнього покриття, які на думку захисту потерпілої сторони мають спростувати неправдиві покази особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника потерпілої адвоката Яременка Д.В. пояснив, що після телефонного дзвінка ОСОБА_3 , яка повідомила, що трапилась дорожньо-транспортна пригода, прибув на місце ДТП хвилин за 15. Побачив, що стоїть машина, на якій їхала потерпіла було розбите вікно з боку водія та дзеркало заднього виду теж з боку водія, машина ОСОБА_1 стояла позаду. Поговоривши з іншим учасником ДТП, викликали поліцію. Поки очікували приїзду поліції, рух інших транспортних засобів продовжувався по зустрічній смузі. На місці зіткнення були виявлені уламки скла та пластика, приблизно метрів за 50 від автомобілів. Розмітки не було видно, адже на узбіччі дороги з обох боків та в центрі дороги був насип снігу. Свідок допомагав працівникам поліції проводити заміри, коли проводили замір ширини дороги, доводилось відкопувати сніг з країв дороги. Пояснив, що на схемі ДТП позначено два місця зіткнення, тому що ОСОБА_1 був не згоден з визначеним першим місцем зіткнення.

Поліцейський СРПП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області сержант поліції ОСОБА_4 допитаний під час судового засідання, який складав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що на момент вчинення ДТП вони присутні не були. Коли вони прибули на місце ДТП, оцінили ситуацію, відібрали пояснення в учасників ДТП та склали схему місця ДТП. І оскільки в місці ДТП не було камер, то вони не могли подивитись, що в дійсності відбулося, а тому, враховуючи виключно пояснення обох учасників, які посилались на те, що кожен рухався в межах своєї смуги руху, дорога була погано розчищена, роз`їжджено було лише три колії, не чотири, по одній з кожного боку і одна посередині. Усі заміри фіксувалися в присутності обох учасників ДТП. Під номером 3 на схемі ДТП, де був осип скла, було визначено місце зіткнення, за поясненнями потерпілої сторони. Другий кружечок з хрестиком, нижче кружечку під номером 3, було зазначено з урахуванням пояснень ОСОБА_1 , теж як місце зіткнення. Схема складалась приблизно, про це на місці учасникам пояснювалось, адже встановити механізм ДТП не представилось можливим. Так як інші транспортні засоби продовжували рух по ділянці дороги, де можливо були розміщені уламки внаслідок ДТП та осип скла, що унеможливило точно встановити місце зіткнення транспортних засобів. Зі слів поліцейського, за умови дотримання дистанції обома учасниками ДТП, можна було уникнути зіткнення, з урахуванням стану дорожнього покриття.

Дослідивши подані до суду матеріали, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд звертає увагу, що постановою Малинського районного суду Житомирської області по справі № 283/36/26 від 04 лютого 2026 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 558299 від 03.01.2026 разом з додатками було повернуто на доопрацювання у ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, адже в судовому засіданні не представилось можливим встановити протиріччя та розбіжності показів між особою яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілою стороною ОСОБА_3 .

На виконання даної постанови, 13.02.2026 повторно надійшли матеріали протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 558299 від 03.01.2026 разом з додатками. Працівниками поліції долучено до матеріалів рапорт поліцейського СРПП ВП №1 Коростенського РУП Гончаренка Олександра від 12.02.2026, згідно з яким вказано, що при складанні схеми місця ДТП, було встановлено, що гальмівні шляхи відсутні, оскільки транспортні засоби не гальмували. Також уламки транспортних засобів були пошкоджені іншими учасниками дорожнього руху, що унеможливлювало їх внесення до схеми місця ДТП, який в силу вимог ст. 251 КУпАП не є та не може бути належним доказом.

Необхідно зазначити, що рапорт працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Рапорт є внутрішнім документом, складеним працівником поліції та сам по собі не є незалежним об`єктивним доказом вчинення особою правопорушення. Вказана позиція відповідає усталеній судовій практиці.

Рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом учинення адміністративного правопорушення, - такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року в рамках справи № 524/5741/16-а, адміністративне провадження N К/9901/33786/18).

Відтак стаття 251 КУпАП чітко визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Всупереч вище викладеного, матеріали справи не містять безперервного відеозапису події до завершення оформлення адміністративних матеріалів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд дослідивши матеріали справи, , прийшов до наступного висновку.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Диспозицією ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд та іншого майна.

Об`єктивна сторона складу відповідного правопорушення включає три обов`язкові ознаки: діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); наслідки (пошкодження транспортних засобів); причинний зв`язок між діянням і наслідками.

У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв транспортних засобів наявність чи відсутність в їхніх діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто із них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі кожного з них у спричиненні відповідних наслідків.

Причинний зв`язок у таких правопорушеннях встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил безпеки дорожнього руху та відповідними наслідками.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У п.1.4. ПДР також наголошено, що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.

Підпунктом б пункту 2.3 ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.13.3 ПДР України, перед початком руху, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №558299 від 03.01.2026 слідує, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Разом з тим, у матеріалах справи, за виключенням протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, оскільки працівниками поліції до адміністративних матеріалів долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 січня 2026 року:

без слідів гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжини від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжини слідів на ділянках з різним покриттям;

без розміщення частин та об`єктів, що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла та дзеркала;

без координат місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;

розмірів ділянок з різним станом дорожнього покриття; розмірів та розміщення дефектів дорожнього покриття; розташування дорожньої розмітки; розташування дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху.

Також схема місця ДТП містить позначені два (!) кружечки як місце зіткнення, а відтак суд розцінює це як неналежний доказ.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, у розділі IX зазначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, а саме пунктом 1 визначено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема, схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський.

Пунктом 4 визначено, які об`єкти графічно зображуються та фіксуються на схемі місця ДТП. Даною Інструкцією не передбачено внесення виправлень у схему місця ДТП або складання іншої схеми місця ДТП.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення - це процесуальний документ, в якому певній особі ставиться у провину (висувається) вчинення того чи іншого правопорушення, обов`язковому доказуванню підлягають, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення (подія правопорушення).

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.

Зі змісту вищевказаних норм Закону можна дійти висновку, що збирання судом доказів не допускається.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України, сам по собі, без належної його перевірки, не може бути безспірними доказом винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вказані докази є недостатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 в порушенні вимог п.13.3 ПДР України, що перебувало б у причинному зв`язку із виникненням даної ДТП, а відповідно у даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що на переконання суду може лише свідчити про недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд констатує, недотримання працівниками поліції вимог Закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, при складанні адміністративних матеріалів та поверхневе ставлення до оформлення матеріалів та складання схеми ДТП також є підставою для закриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про недоведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що згідно з ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

Керуючись ст. 124, 247, 280,283, Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя