Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №279/7590/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №279/7590/25

Суддя: Пацко О. О.

провадження №2/279/541/26

Справа № 279/7590/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пацко О.О.,

з секретарем Зубковою І.М.

розглянувши в м. Коростені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомпро визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька прийняв її брат ОСОБА_3 , який на той час проживав разом з батьком. ІНФОРМАЦІЯ_2 брат помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, на спадкове майно. Крім неї інших спадкоємців за законом та заповітом немає. Однак, вона своєчасно до нотаріально контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась, оскільки в зазначений час після смерті брата її спільне життя розладилось, розпочався процес розлучення. В зв`язку з розпадом сім`ї вона переселилася жити з дітьми у будинок покійного брата в АДРЕСА_1 . На ці події наклався період Ковід-19, жорсткі карантинні обмеження, які буди запроваджені на території України, а потім повномасштабне вторгнення рф на територгю України, що в сукупності стало причиною пропущення нею строку для оформления спадщини.

Справу розглянуто в порядку загального позовного правадження.

Позивачка подала заяву в якій позов підтримала, просила його задоволити. Представник відповідача надала заяву в якій справу просить розглянути без участі представника Коростенської міської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів, без фіксації технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Веселівка Коростенського району Житомирської області помер батько позивачки ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , а.с. 7).

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яку спільним проживанням прийняв його син ( брат позивачки) ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , а.с.8 )

Позивачка ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого ОСОБА_2 та рідною сестрою померлого ОСОБА_3 та єдиною спадкоємицею за законом ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, а.с.9,10,11).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17.11.2025 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , не заводилась ( а.с.13,14).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, оскільки на ці події наклався період Ковід-19, жорсткі карантинні обмеження, які буди запроваджені на територй Украни (не працювали нотаріуси та державні установи, не ходив транспорт), а потім почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України, запровадження в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, з бомбардуваннями i бойовими діями в Житамирськійй області, закриття Державних реєстрів, що в сукупності стало причиною пропущення нею строку для оформления спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За вимогами ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відтак, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в постанові №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.24 роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Законодавцем не надається визначення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

При таких обставинах суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому позовні вимоги задовольняє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1270 , 1272 ЦК України, ст.ст. 263,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області .

Суддя О.О.Пацко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua