Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №161/4989/25
Суддя: Рудська С. М.
Справа № 161/4989/25
Провадження № 2/161/1247/26
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Рудської С.М.,
при секретарі судового засідання Коржик Н.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2 ,
відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання попереднього договору та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 03 липня 2024 року між нею та відповідачами було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В., реєстрований номер 1014. Відповідно до умов вказаного Попереднього договору сторони зобов`язалися у майбутньому, до 03 жовтня 2024 року, повністю розрахуватися та укласти договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0289 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель на споруд, кадастровий номер 0722880700:01:001:0228. До посвідчення даного договору позивач передала відповідачам грошові кошти в сумі 325980,8 грн., що на день посвідчення договору було еквівалентно 8000 доларів США за офіційним курсом НБУ. В момент розрахунку за основним договором вказана сума мала бути зарахована у платіж за основним договором. У випадку невиконання зобов`язань, передбачених попереднім договором, відповідачі зобов`язалися повернути позивачці суму еквівалентну 8000 доларів США протягом десяти днів від моменту виявлення невиконання договору відповідачами. В строк до 03 жовтня 2024 року і до цього часу основний договір укладений не був через відсутність у позивача необхідної суми для укладення основного договору. Про вказану обставину позивач повідомила відповідачів та попросила повернути вказані грошові кошти. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23 січня 2025 року відповідачі відчужили вищевказані житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_6 . Таким чином, Попередній договір вважається розірваним з 23 січня 2025 року. Вимогу позивачки про повернення грошових коштів відповідачі не виконали. Оскільки предмет основного договору вибув із власності відповідачів, укладення основного договору є неможливим. Таким чином забезпечувальний платіж підлягає поверненню позивачці. Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою 8000 доларів США еквівалентні 331 440 грн. Просить суд розірвати попередній договір від 03 липня 2024 року, який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1014; стягнути з відповідачів на її корить 331 440 грн. забезпечувального платежу за попереднім договором від 03 липня 2024 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1014, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2025 року у справі було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
11 квітня 2025 року на відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 42-49 т. 1), в якому відповідач проти позову заперечував. В своєму відзиві ОСОБА_3 зазначив, що дійсно, 03 липня 2024 року між відповідачами та позивачкою було укладено вказаний попередній договір. Відповідно до п. 5 вказаного договору позивач передала відповідачам грошову суму в розмірі 325980,8 грн, що на день посвідчення вказаного договору було еквівалентно 80000 доларів США. Також п. 6 Попереднього договору було визначено, що відповідачі є відповідальними за невиконання даного договору також у випадках не укладення основного договору також через відсутність оформлених належним чином документів, свідоцтв, заяв, відповідних дозволів. Повний пакет документів був підготовлений відповідачам після передачі їм забезпечувального платежу позивачкою. Про повну готовність відповідачів до укладення договору свідчить той факт, що вони дозволили позивачці з сім`єю проживати у будинку з дня укладення Попереднього договору. В кінці серпня 2024 року позивач повідомила, що вона передумала купувати будинок, виселилася з будинку та повернула ключі. Вважає, що в даному випадку саме позивач діяла недобросовісно, ухилилася від укладення основного договору. Оскільки не укладення основного договору є наслідком необґрунтованого ухилення саме позивача від укладення основного договору на умовах, визначених Попереднім договором, тому саме позивач повинна відшкодувати їм завдані збитки. Вважає, що передані ОСОБА_7 грошові кошти є забезпечувальним платежем і не є авансом. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 , у визначений ухвалою суду від 20.03.2025 року строк, відзив на позовну заяву не подала.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2025 року підготовче провадження було закрито, справ призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовну заяву підтримав, надав пояснення аналогічні до викладеного у позовній заяві.
Відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували, їх узагальнені заперечення зводяться до того, що основний договір не було укладено саме з вини позивачки. Крім того, під час проживання в належному їм будинку, позивачка та її сім`я пошкодили ремонт та меблі, завдавши їм матеріальних збитків. У зв`язку з цим забезпечувальний платіж поверненню позивачці не підлягає.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку ( у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Судом встановлено, що 03 липня 2024 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі Сторона 1) та ОСОБА_7 (далі Сторона 2) було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В., зареєстрований в реєстрі за № 1014 (а.с. 12-13 т. 1).
За даним договором сторони зобов`язуються в майбутньому до 03 жовтня 2024 року повністю розрахуватися та укласти договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0289 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Боратин, кадастровий номер земельної ділянки: 0722880700:01:001:0228, за яким Сторона 1 буде продавцем, Сторона 2 – покупцем майна.
В ході розгляду справи також встановлено, що у визначений Попереднім договором строк основний договір не було укладено через відсутність у позивачки ОСОБА_7 грошових коштів у сумі необхідній для укладення основного договору.
Пунктом 7 Попереднього договору визначено, що у випадку невиконання, неналежного виконання, порушення Стороною 2 зобов`язання щодо укладення Основного договору (відмова від укладення, не укладення у встановлений договором строк, ухилення від укладення) Сторона 1 має право відмовитися від укладення Основного договору зі Стороною 2, розірвавши в односторонньому порядку цей Попередній договір, а сплачені Стороною 2 кошти забезпечувального платежу на протязі 30 робочих днів з дня розірвання повертаються Стороні 2.
Як слідує з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.01.2025 року відповідачі відчужили будинок та земельну ділянку, які є предметом майбутнього договору купівлі-продажу, іншій особі - ОСОБА_6 (а.с. 16 т. 1).
Станом на день розгляду справи судом відповідачі грошові кошти, в сумі еквівалентній 8000 доларів США, позивачці не повернули.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як слідує з положень ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору.
Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Станом на 23 січня 2025 року предмет основного договору вибув з власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому укладення основного договору є неможливим.
За таких обставин суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_7 про розірвання попереднього договору є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Також суд вважає, що забезпечувальний платіж в сумі, еквівалентній 8000 доларів США, підлягає поверненню відповідачами позивачці, оскільки це прямо передбачено умовами Попереднього договору.
На час розгляду справи судом Попередній договір від 03 липня 2024 року, або окремі його положення, не скасовані та не визнані недійсними.
Посилання відповідачів на ту обставину, що оскільки основний договір не було укладено з вини позивачки, а тому забезпечувальний платіж поверненню не підлягає, суд вважає безпідставними, оскільки Попередній договір містять положення про безумовне повернення забезпечувального платежу Стороні 2 у разі не укладення основного договору, не залежно від підстав з яких основний договір не було укладено.
Що стосується доводів сторони відповідачів про заподіяння їм матеріальної шкоди внаслідок пошкодження сім`єю позивачки ремонту та меблів, то це питання має вирішуватися шляхом пред`явлення відповідачами окремого позову до ОСОБА_7 про відшкодування завданої шкоди.
Станом на 03 березня 2025 року сума еквівалентна 8000 доларів США, за офіційний курсом НБА, становить 331440 грн. (8000 доларів США х 41,43 грн.) (а.с. 14-15 т. 1), тобто сама така сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені в повному обсязі, стягненню з відповідачів на її користь підлягає судовий збір у розмірі 1 657,20 грн. з кожного.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання попереднього договору та стягнення коштів - задовольнити.
Розірвати попередній договір від 03 липня 2024 року, який укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк Мариною Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 1014.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 331 440,00 грн (триста тридцять одна тисяча чотириста сорок гривень) забезпечувального платежу за попереднім договором від 03 липня 2024 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк Мариною Василівною та зареєстрований в реєстрі за №1014.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1 657,20 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят сім гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1 657,20 грн (одна тисяча шістсот п`ятдесят сім гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений та підписаний 13 березня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua