Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №344/12992/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/12992/24

Провадження № 22-ц/4808/354/26

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 грудня 2025 року під головуванням судді Мелещенко Л.В. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

В липні 2024 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, на території Бурштинської ТГ Івано-Франківської області встановлено, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківського району виявлено знищення 16 сироростучих дерев породи верби, які зафіксовані у відомостях обліку пнів незаконно зрубаних (знищених) дерев від 08.04.2024.

Знищені зелені насадження були зрубані без ордера на видалення зелених насаджень, без рішення та акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Факт правопорушення також підтверджується Актом посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Бурштинської ТГ Івано-Франківського району, від 08.04.2024 № 61/02.1.

Розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, згідно додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 року № 111), склав 34 450 грн.

Оскільки на час проведення заходів державним інспектором не встановлено особу, яка знищила відповідні дерева, тому Інспекцією листом від 10.04.2024 №01-03/1765 матеріали по даній справі було передано до Відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області для вжиття заходів, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проведення розслідування та встановлення особи правопорушника.

Згідно листа від 13.05.2024 № 4091/108/48/01-2024 ВП №3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, в ході розгляду матеріалів, зареєстрованих у Журналі єдиного обліку заяв №1250 від 12.04.2024 року, працівниками Галицького відділення поліції було встановлено, що саме ОСОБА_1 вчинено знищення 16 (шістнадцяти) сироростучих дерев породи верби, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської МТГ Івано-Франківського району.

Відповідно до пояснень від 12.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які відібрані ДОП ВП №3 м. Галич Івано-Франківського РУП, факт вчинення правопорушення громадянином ОСОБА_1 визнається та підтверджується.

ОСОБА_1 у наданих ним поясненнях від 20.05.2024, визнав свою вину та факт незаконної зрізки 16 (шістнадцяти) дерев породи верби без будь-яких дозвільних документів, що засвідчив своїм особистим підписом.

Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за фактом знищення зелених насаджень – 16 штук дерев породи верба та накладено адміністративне стягнення за ст. 153 КУпАП (протокол №000711 від 20.05.2024 про адміністративне правопорушення та постанова № 000711 від 20.05.2024 про накладення адміністративного стягнення), яке порушником сплачено добровільно (квитанція №69529379 від 20.05.2024) та визнано вину в повному обсязі.

Наданими доказами, які містяться у матеріалах справи встановлено, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківської області відповідачем вчинено знищення шістнадцяти сироростучих дерев верби, чим спричинено шкоду на суму 34 450 грн.

Сироростучі дерева, які розташовані в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківського району (координати 49.255640,24.660282) відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 20.05.2024 Перегінському В.П. винесено повідомлення №13/24 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення 16 сироростучих дерев породи верба в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківської області, в сумі 34450,00 грн, в резолютивній частині якого було звернено увагу відповідача на сплату претензійної суми і повідомлення про таку сплату в місячний термін з моменту одержання. Повідомлення відповідач отримав наручно 27.05.2024, що засвідчив своїм особистим підписом на повідомленні. Проте, відповідачем відповіді на повідомлення не надано та шкода в добровільному порядку не відшкодована.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду в сумі 34 450 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 грудня 2025 року задоволено позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави шкоду в сумі 34 450 гривень, яку перерахувано у фонд охорони навколишнього природного середовища Бурштинської міської ради на території якої вчинено правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу судовий збір у розмірі 3 028 гривень.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що в позивача і відповідача виник спір щодо розміру заподіяної шкоди, який підлягає відшкодуванню. Розмір відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням в межах міст та інших населених пунктів внаслідок вчинення правопорушень, визначений Постановою Кабінету Міністрів від 08.04.1999 року №559 в ред. постанови Кабінету Міністрів від 01.02.2012 року №111. Цією постановою передбачено види обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників, а саме: 1) за кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту; 2) за кожне дерево, пошкоджене до ступеня не припинення росту.

Апелянт вважає, що відповідно до вимог закону суд повинен був встановити факт пошкодження відповідачем зелених насаджень до ступеня припинення росту на підставі повного дослідження поданих сторонами доказів.

Суд не повно, поверхово дослідив надані позивачем докази, не дав їм належної правової оцінки. Суд прийняв за основу доведеності позову постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 20.05.2024.

Зі змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого та змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 20 травня 2024 року вчинив знищення зелених насаджень в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ в кількості 16 дерев верби без зазначення координат місця знищених дерев та прив`язки до місцевості.

Суд порушив принцип рівності та змагальності сторін щодо подачі доказів на обґрунтування чи заперечення обставин, що є предметом спору сторін та не прийняв жодного з представлених ним доказів.

Суд помилково встановив факт пониження дерев (пошкодження дерев) без припинення їх росту. Безпідставно не прийняв за належний доказ поданий акт обстеження зрізаних та пошкоджених зелених насаджень верби у с. Коростовичі Бурштинської ТГ від 07.01.2025, в якому допущена описка в даті складання замість 07.01.2025 помилково зазначено 07.01.2024.

З долученого акту виїзного засідання комісії Бурштинської міської ради в с. Коростовичі від 07.01.2025 з фотофіксацією пошкоджених 16 дерев верби видно, що всі 16 понижених дерев не припинили свій ріст.

Апелянт вказує проте, що він згідний відшкодувати шкоду, відповідно до визначеної Постановою Кабінету Міністрів від 08.04.1999 №559 в редакції, від 01.02.2012 №111 методики відшкодування шкоди за кожне дерево, пошкоджене до ступеня не припинення росту. Згідно цієї методики завдана шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 50% від нарахованої.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції застосовано норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини.

Для вирішення спору по суті суду слід було застосувати постанову Кабінету Міністрів від 08.04.1999 рок у №559 в редакції постанови Кабінету Міністрів від 01.02.2012 №111, яка регулює порядок та розмір відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням в межах міст та інших населених пунктів внаслідок вчинення правопорушень.

Просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру спричиненої шкоди та стягнути з нього на користь держави шкоду, спричинену пошкодженням 16 дерев породи верба до ступеня не припинення росту, що розташовані на території с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано- Франківської області в сумі 17 225 грн, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Бурштинської міської ради.

Представник Державної екологічної інспекція Карпатського округу подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що зміст апеляційної скарги фактично зводиться до переоцінки доказів та незгодою відповідача із висновками суду першої інстанції щодо їх оцінці.

Зазначає, що доводи, які вказані апелянтом, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення. Відповідачу була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права в апеляційній скарзі відповідачем не наведено.

Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 (у редакції на час виникнення спірних відносин).

Цей Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.

Відповідно до п. 3 Порядку №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7¬10 цього Порядку).

Згідно із абзацом 1 п. 4 Порядку №1045 підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості (п. 10 Порядку №1045).

З метою поліпшення стану охорони зелених насаджень у межах міст та інших населених пунктів Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 року №559 (із змінами).

Постановою КМУ №559 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів внаслідок: знищення або пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження газонів і квітників; використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, інших озеленених та земельних ділянок, відведених для їх створення, а також самовільний проїзд та заїзд на них транспортних засобів, засмічення водойм на їх територіях.

Отже, порядок визначення розміру шкоди, завданої внаслідок знищення дерев закріплено у постанові КМУ №559.

Згідно з ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Позивачем доведена належними, достовірними та достатніми доказами, неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у вчиненні протиправних дій по знищенню дерев з порушенням вимог Порядку №1045, при цьому відповідачем не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень, а тому, в спірних відносинах у цій справі доведеним є факт знищення зелених насаджень ОСОБА_1 без дотримання зазначених вище норм права, у зв`язку з чим такі дії є незаконними. Тому вина відповідача у вчиненні таких протиправних дій є доведеною.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

Встановлено, що 08.04.2024 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено Акт №61/02.1 посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Бурштинської ТГ Івано-Франківського району, в якому зазначено, що було виявлено знищення 16 сироростучих дерев породи верби, діаметрами пнів: 27,34,47,48,36,34,36,48,44,48,44,44,40,44,48,40 см, які зафіксовані у відомостях обліку пнів незаконно зрубаних (знищених) дерев на території с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківського району від 08.04.2024 (а.с. 7-8).

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок знищення дерев у межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківської області, розмір шкоди становить 34 450,00 грн (а.с.9).

Державна екологічна інспекція Карпатського округу зверталася до начальника відділення № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про злочин, а саме про виявлення знищення 16 сироростучих дерев породи верби у межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківської області, внаслідок чого розмір шкоди становить 34450,00 грн (а.с. 10).

Відповідно до листа від 13.05.2024 №4091/108/48/01-2024 ВП №3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, в ході розгляду матеріалів, зареєстрованих у Журналі єдиного обліку заяв №1250 від 12.04.2024, працівниками Галицького відділення поліції було встановлено, що саме ОСОБА_1 вчинено знищення 16 (шістнадцяти) сироростучих дерев породи верби, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської МТГ Івано-Франківського району (координати 49.255640,24.660282) (а.с.11-12).

Поясненнями від 12.04.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поясненнями від 23.04.2024 старости Коростовичівського старостинського округу Бориса Івана Степановича, відібраними ДОП ВП №3 м. Галич Івано-Франківського РУП, факт вчинення правопорушення громадянином ОСОБА_1 визнається та підтверджується (а.с. 13, 14).

У поясненнях ОСОБА_1 від 20.05.2024 останній визнав свою вину та факт незаконної зрізки 16 (шістнадцяти) дерев породи верби без будь-яких дозвільних документів, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с. 15).

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 20 травня 2024 року складено протокол № 000711 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.16).

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 20 травня 2024 року прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 000711, на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за фактом знищення зелених насаджень – 16 штук дерев породи верба та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с.17)

ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 340,00 грн (а.с. 18).

Позивач звертався до відповідача з повідомленням № 13/24 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерева, у розмірі 34 450,00 грн, що залишилася без відповіді (а.с.19).

ОСОБА_1 до матеріалі справи додано власні результати вимірів дерев верба та орієнтовний розрахунок заподіяної шкоди, а також фотофіксацію стану дерев станом на 14.04.2024 та 12.08.2024 (а.с.43, 44-68).

ОСОБА_1 звертався до Голови Бурштинської ОТГ про надання йому дозволу (ордеру) на зрізання та пониження верб з долученням фотоматеріалів (а.с. 69-78).

Міським головою Бурштинської міської ради була дана відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 30.04.2024 про надання дозволу на зрізані та понижені верби, що ростуть навпроти будинку за дамбою на березі озера, у якій зазначено, що до Бурштинської міської ради заяв про надання дозволу на зрізання зелених насаджень не надходило (а.с.79).

Позивачем долучено карту місця знищення 16-ти дерев породи верба в с. Коростовичі Бурштинської міської ради з географічними координатами 49.255640,24.660282 (а.с.96).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, рулетка вимірювальна Р-10УЗК № 34 відповідає вимогам (а.с. 97).

ОСОБА_1 звертався до Голови Бурштинської ОТГ з заявою про призначення екологічної комісії за його участю на яку отримав відповідь (а.с. 111-112).

07 січня 2024 року складено Акт обстеження зелених насаджень на території с. Коростовичі, згідно якого верби в кількості 16-ти штук внаслідок зрізання та пониження відновилися та не припинили свій ріст (а.с.113-116).

ОСОБА_1 долучено фото фіксацію стану дерев станом на 31.12.2024 (а.с. 118-122).

ОСОБА_1 звертався до Голови Бурштинської ОТГ на повідомлення №13\24 (на суму 34 450 грн) Державної екологічної інспекції Карпатського округу про відшкодування шкоди внаслідок знищення дерев з долученням фотоматеріалів (а.с.131-139).

ОСОБА_1 31.12.2024 звертався до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про надання розрахунку матеріальної шкоди, що завдали дерева верби його плодовим деревам на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 з долученням фотоматеріалів (а.с.141-146).

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу була дана відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 31.12.2024 з приводу розрахунку матеріальної шкоди (а.с.147).

Згідно листа від 13.05.2024 №4091/108/48/01-2024 ВП №3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, в ході розгляду матеріалів, зареєстрованих у Журналі єдиного обліку заяв №1250 від 12.04.2024 року, працівниками Галицького відділення поліції було встановлено, що до знищення 16 (шістнадцяти) сироростучих дерев породи верби, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ, причетний ОСОБА_1 і в його діянні відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (а.с.148).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок знищення дерев, що в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської МТГ Івано-Франківського району (координати 49.255640,24.660282), розмір шкоди становить 34 450,00 грн (а.с.149).

Згідно частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, у тому числі: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Стаття 25 Закону України "Про рослинний світ" встановлює, що охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Згідно частини третьої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - дозвіл (ордер) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Розрахунок відновної вартості видалених зелених насаджень у населених пунктах, що підлягає сплаті при їх видаленні, встановлюється відповідно до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства частини четвертої статті Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Пунктом 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об`єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Згідно із пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 ( у редакції, чинній на час виявлення факту знищення), видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

У пунктах 7-10 цього Порядку визначено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку. Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Стаття 153 КУпАП встановлює відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду.

Стаття 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачає відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.

Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Згідно частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Стаття 15 ЦК України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за наявності таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у справі № 909/285/16 зазначив, що необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та Верховним Судом у постанові від 06.06.2023 у справі 911/682/21, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, сформовано висновок, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти, зокрема зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Задовольняючи позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу, суд першої інстанції вказав, що в спірних правовідносинах позивачем доведено наявність підстав для настання деліктної відповідальності відповідача відповідно до ст.1166 ЦК України, а саме наявність складу правопорушення: 1) протиправна поведінка заподіювача шкоди ОСОБА_1 підтверджується постановою від 20 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення №000711, на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за фактом знищення зелених насаджень – 16 штук дерев породи верба та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн; 2) наявність шкоди, що підтверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок знищення дерев у межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківської області, у сумі 34450,00 грн; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, відповідача; 4) наявність вини заподіювача шкоди, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що свідчили б про відсутність вини відповідача, відповідно підстав, які б звільняли відповідача від відповідальності (завдання шкоди не з його вини), стороною відповідача суду не наведено, а судом таких обставин не встановлено.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно дослідив надані позивачем докази, не дав їм належної правової оцінки та прийняв за основу постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 20.05.2024 є необґрунтованими.

Судом першої інстанції належним чином досліджені докази у цій справі та надано їм належну правову оцінку.

Саме постановою від 20.05.2024 встановлено чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, при розгляді цивільної справи.

Судом першої інстанції з`ясовано, що саме ОСОБА_1 є винним у знищенні зелених насаджень – 16 штук дерев породи верба.

Частинами першою, четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Щодо доводів апелянта про те, що суд помилково встановив факт пониження дерев (пошкодження дерев) без припинення їх росту, а з долученого акту виїзного засідання комісії Бурштинської міської ради в с. Коростовичі від 07.01.2025 з фотофіксацією пошкоджених 16 дерев верби видно, що всі 16 понижених дерев не припинили свій ріст слід зазначити наступне.

Cудом встановлено, що сироростучі дерева, які розташовані в межах населеного пункту с. Коростовичі Бурштинської ТГ Івано-Франківського району, з географічними координатами 49.255640, 24.660282 відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється законом.

Доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується факт незаконного знищення зелених насаджень, в результаті чого було нанесено шкоду зелених насадженням. Такий висновок зроблено компетентним органом держаної влади, а саме Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, яка встановила, що знищені сироростучі дерева породи верба, з діаметрами дерева (у корі) біля шийки кореня: 27,34,47,48,36,34,36,48,44,48,44,44,40,44,48,40 см, незаконно зрубані без дозвільних документів, припинили своє фізичне існування і вже не відновляться до початкового стану (об`єму і висоти), який вони мали на час їх знищення. Тому доводи апеляційної скарги у цій частині є недоведеними і долучений до справи акт комісії від 07.01.2025 з фотофіксацією не відповідає дійсним обставинам справи і не спростовує правильності висновків суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 13 березня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин