Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №636/8377/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/8377/25 Провадження№ 1-кп/636/877/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 12025221240000541 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яранськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення –злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення-злочин за встановлених, в судовому засіданні, обставин.

В період часу з 16.04.2025 по 30.05.2025 ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне та економічне насильство щодо своєї матері похилого віку ОСОБА_6 , що виражалось у словесних образах на її адресу, погрозах, приниженнях, психологічному тиску, вимаганню грошових коштів. Вказане призводить до психологічного та фізичного страждання потерпілої.

Так, 16.04.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, вчинив по відношенню до своєї матері похилого віку ОСОБА_6 психологічне та економічне насильство, яке виражалось у нецензурному висловлюванні в її адресу та замахуванням на неї рукою, а також вимаганні грошових коштів, чим міг завдати психологічної та економічної шкоди своїй матері ОСОБА_6 .

14.05.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відносно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД № 2697062 за вчинення домашнього насильства.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 02.06.2025 у справі № 636/4379/24, провадження № 3/636/2390/25, ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства в сім`ї та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Після цього, ОСОБА_4 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних для себе висновків не зробив та продовжив чинити домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 .

Так, 23.05.2025, об 17 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, шляхом словесних образ, словесних погроз, приниження, лайки, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері похилого віку ОСОБА_6 , тим самим завдавши шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_6 .

30.05.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відносно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД № 696638 за вчинення домашнього насильства.

Крім того, 28.05.2025, ОСОБА_4 , не роблячи належних висновків, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, шляхом словесних образ, приниження, виражанням нецензурною лексикою, вимагання грошових коштів у матері, вчинив психологічне та економічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , чим завдав шкоду психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_6 .

30.05.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відносно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД № 697065 за вчинення домашнього насильства.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 06.06.2025 у справі № 636/4696/25, провадження № 3/636/2546/25, ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства в сім`ї та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп. гривень

Після цього, 30.05.2025 близько 18.30 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме виражався нецензурною лайкою в її сторону, ображав її та вимагав гроші.

Отже, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних для себе висновків не зробив, та продовжив чинити домашнє насильство щодо своєї матері похилого віку ОСОБА_6 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 спричинив психологічні та фізичні страждання потерпілій, погіршення якості її життя, завдавши шкоди її психічному здоров`ю у формі емоційної невпевненості, побоювання за свою безпеку, втрати повноцінного побуту та відпочинку, заниження самооцінки до пригніченого стану, погіршення фізичного стану та психологічного самопочуття, втрати позитивних емоцій та жаги до життя, у зв`язку із чим ОСОБА_6 була вимушена неодноразово звертатись з метою захисту своїх прав із заявами до правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно вчинив злочин, який йому інкриміновано. Надав свідчення щодо місця, часу, способу вчинення злочину, підтвердивши правильність викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро каявся.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надавши заяву, в якій розгляд справи просила провести за її відсутності, при цьому, фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорювала, цивільний позов не заявляла, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечувала, положення та наслідки застосування якої їй роз`яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчила письмово.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення – злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки та визнає цю обставину, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України такою, що пом`якшує його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання винного, передбаченою ст. 67 КК України, яку суд враховує при призначенні покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення вперше.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до нетяжких злочинів, особу винного, який має постійне місце проживання, ту обставину, що обвинувачений є вільним від хворобливих звичок, які становлять небезпеку для оточення; його вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та в цілому вказує на достатній рівень соціалізації ОСОБА_4 та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду в межах санкції відповідної частини статті.

Відповідно до ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку у продовж якого засуджений має виконувати вказані обов`язки.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не є перешкодою для застосування обмежувальних заходів, а законом про кримінальну відповідальність встановлені виняткові випадки за наявності яких судом такі заходи можуть не застосовуватися.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння; взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Таким чином, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме направлення для проходження програми для кривдників.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 не обиралися.

Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 377, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

На підставі ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до п.5 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_7 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1