Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №646/2507/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/2507/26

Провадження № 3/646/611/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Харківського районного управління поліції №1 відділу поліції №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал з Харківського районного управління поліції №1 відділу поліції №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 статті 154 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701252 від 04 березня 2026 року 23 лютого 2026 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: м.Харків, проспект Аерокосмічний, буд.35, здійснював вигул собаки без повідка, яка завдала тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 порушив пункт 4.1.7 Правил утримання домашніх тварин у м. Харкові, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 154 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлена належним чином. В матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, міститься заява, про розгляд протоколу у його відсутність.

Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною другою статті 154 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 701252 від 04 березня 2026, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 154 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил тримання собак і котів, а саме утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) (стаття 154 частина 1 КУпАП); дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року (стаття 154 частина 2 КУпАП).

Однак, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за частиною 2 статті 154 КУпАП від 04 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 уповноваженою особою не вказано на повторність вчиненого останньою адміністративного правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення, а також не надано доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 154 КУпАП, яка набрала законної сили. Натомість, у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 "Згідно з ІКС ІП НПУ до адміністративної відповідальності не притягався".

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Частина 3 статті 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

Отже, суд наголошує, що він не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов`язковому закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 154, 221, пунктом 1 частини 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 статті 154 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Чорна Б.М.