Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №644/9448/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/9448/25

Провадження № 2/644/460/26

13.03.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді – Зайцевої М.С., за участю секретаря – Селіхової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 28227,10 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 9994 грн.; заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 18233,10 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.12.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0093.34702 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com., та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір. На Поточний рахунок у гривні Банк надав Клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п. 4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору. У подальшому банк свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 року у позичальника сформувалась заборгованість перед Банком в розмірі 28227,10 грн., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 9994 грн., заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 18233,10 грн. 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача – боржника за Кредитним договором № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому – ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги – 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало. Розмір заборгованості відповідача підтверджується довідкою та виписками по особових рахунках позичальника.

Ухвалою суду від 09.10.2025 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином та своєчасно.

Представник відповідачки подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розглянути справу без участі сторони відповідача. Зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, зокрема відсутні договори факторингу (уступки права вимоги) з усіма сторінками, реєстр боржників, акти приймання – передачі та докази оплати за договорами факторингу. Наявні в матеріалах справи витяги з реєстрів боржників не містять підпису посадової особи і відтиску печатки первісних кредиторів, а підписані лише позивачем, а тому не є належними доказами у справі, оскільки їх зміст може бути змінено в односторонньому порядку та викладено в зручній для позивача формі, що не відповідає оригіналу. Крім того, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів. Надані позивачем виписки не є належними та допустимими доказами оскільки не містять інформації про видачу кредитних коштів чи використання кредитного ліміту, не є деталізованими, не містять інформації про суми оплат та їх зарахування кредитором. Крім того вказує, що відсотки за користування кредитними коштами, нараховані поза межами строку кредитування не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування. Вважає необґрунтованою вимогу позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 11200,00 грн., оскільки при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено наступне. Позивачем, для підтвердження переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором були надані належні та допустимі докази, зокрема протокол аукціону, договори про відступлення прав вимоги, витяги з реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами, платіжні інструкції, та додатково Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, Витяги із Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг. Щодо доказів видачі грошових коштів вказує, що виписки з рахунків клієнтів банку, відображають інформацію про списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта. Дані виписки можуть слугувати безпосередньо первинними документами, а також можуть бути регістрами аналітичного обліку, записи у яких здійснюються лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Таким чином, за будь-яких умов виписки по особовому рахунку позичальника, що містяться в матеріалах справи, можуть бути належним доказом щодо заборгованості відповідача та підтверджувати операції по рахунку, зокрема надання Банком позичальнику коштів кредиту. Отже, надані позивачем виписки за рахунком позичальника підтверджують обставини видачі кредиту відповідачу та користування відповідачем кредитними коштами. Крім того, в матеріалах справи наявні копії Договору № TDB.2021.0093.34702 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 07.12.2021 року, Заяви-анкети на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, Паспорту споживчого кредиту, Додатку №1 «Тарифний пакет «todobank» до Кредитного договору. Усі зазначені документи містять підпис ОСОБА_1 , що вказує про її волевиявлення на отримання кредиту. Згідно з викладеною у виписках інформацією, ОСОБА_1 активно використовувала отриману картку, у тому числі неодноразово здійснювала погашення кредиту. Отже, здійснюючи часткове погашення заборгованості, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання Кредитного договору.

Судом встановлено, що 07.12.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0093.34702 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com., та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.

Згідно з п. 1. Заяви-Договору підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору АТ «МЕГАБАНК» про умови надання послуг.

Відповідно до п. 2 Заяви-Договору, Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки (у доларах США), (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards. Картка миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку.

Згідно з п. 4. Заяви-Договору, Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії, а саме: розмір максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн, сума доступного ліміту кредитної лінії - згідно із Паспортом споживчого кредиту, строк кредиту 12 місяців; пільговий період 62 дні; процентна ставка у пільговий період (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка базова 56% річних.

Заява-Договір № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, підписана відповідачкою ОСОБА_1 власноручно.

07.12.2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, згідно умов якого: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання; сума/ліміт кредитування - 10000 грн.; строк кредиту 12 місяців; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку Клієнта. Строк надання кредиту- протягом одного дня. Надання кредиту здійснюється безготівковим шляхом. Процентна ставка: базова - 56% річних, у пільговий період - 0,000%, тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 73 293,00 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 273 293,00 грн; реальна річна процентна ставка - 87,30% річних.

Згідно довідки про відкриття рахунків, ОСОБА_1 07.12.2021 року відкрито рахунки, а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 . З виписок по рахункам за період з 07.12.2021 року по 02.12.2022 року та з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 надано кредитні кошти, шляхом поповнення карткового рахунку, якими вона активно користувалася, що свідчить про виконання АТ «Мегабанк» своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до довідки-розрахунку, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року станом на 03.09.2024 року складає 28227,10 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом 9994 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18233,10 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Таким чином, до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відповідно до укладеного договору перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № TDB. 2021.0093.34702 від 07.12.2021 року.

Пунктом 2 Договору факторингу передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27.12.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , договір № TDB. 2021.0093.34702 від 07.12.2021 року, загальна сума заборгованості- 28227,10 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом 9994 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18233,10 грн., станом на 27.12.2024 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підписана відповідачкою заява-договір № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, паспорт споживчого кредиту від 07.12.2021 року, фактично підтверджує отримання кредиту та ознайомлення її з інформацією про умови кредитування та тарифний план кредитування, зважаючи на обрані нею умови кредитування. Крім цього, заява-договір № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року та паспорт споживчого кредиту, крім іншого містить інформацію про суму ліміту кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, базову процентну ставку кредиту, її тип; загальні витрати за кредитом, виходячи з суми кредитного ліміту; орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом; реальну річну процентну ставку, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, умови пролонгації договору та інші істотні умови кредитного договору, що власноручно підписані та узгоджені сторонами, про що свідчать відповідні підписи у зазначених документах.

Однак, отримавши кошти в кредит, в порушення умов виконання договору відповідачка зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконала.

Посилання представника відповідачки щодо відсутності доказів підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачкою суд до уваги не бере, оскільки матеріали справи містять докази, що підтверджують погодження сторонами умов отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачкою кредитних коштів. Позивачем доведено своєчасне виконання первісним кредитором взятих на себе зобов`язання по зазначеному договору споживчого кредитування у повному обсязі, шляхом нарахування кредитного ліміту на рахунок, що належить ОСОБА_1 , відповідно до узгоджених у заяві-договорі № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року умов між АТ «Мегабанк» та відповідачкою, що підтверджується випискою по особовому рахунку та п. 2 Договору, згідно якого: «Банк відкриває Клієнту: поточні рахунки, що обслуговуються за дебетово-кредитною схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards. Картка миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку. Суд також бере до уваги, що згідно з виписками з особового рахунку на ім`я ОСОБА_1 , первинний кредитор AT «МЕГАБАНК» взяті на себе зобов`язання за договором № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року виконав у повному обсязі, здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки в межах ліміту кредитної лінії.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів про відступлення прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за договором № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року, укладеним між AT «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 . Доводи представника відповідачки про те, що доказів переходу права вимоги не надано спростовуються матеріалами справи.

Суд вважає необґрунтованими заперечення представника відповідачки щодо нарахування відсотків поза межами строку дії договору.

Згідно п. 8 договору № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року, строк дії договору набирає чинності з моменту підписання Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Сторона відповідача не надала доказів того, що ОСОБА_1 повідомляла первісному кредитору або будь-якому із наступних кредиторів про розірвання договору, а тому строк договору був продовжений.

Таким чином, суд бере до уваги надані позивачем докази щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у сумі 18233,10 грн. у межах строку нарахування (з урахуванням пролонгації), що узгоджується з умовами договору № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank та паспорту споживчого кредиту, що підписані сторонами.

У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань встановлених умовами договору, стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» становить 28227,10 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 9994 грн.; заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 18233,10 грн.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання позовної заяви ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. В позовній заяві також міститься вимога про стягнення з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11200,00 грн.

Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаних робіт та ціною позову, вважає, що підстави для стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 11200 грн. відсутні.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та АО «Альянс ДЛС»; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року; вартість послуг від 01.07.2025 року; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12125095 від 14.08.2025 року, в якому зазначена послуга, яка надається, кількість годин та вартість.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 14.08.2025 року, адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» надані наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 протягом 1 години вартістю 1200 грн.; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 протягом 1 години вартістю 10000 грн., загалом 11200 грн.

Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Таким чином, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

В позовній заяві зазначено, що понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката в загальному розмірі становлять 11200,00 грн. Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача - адвокат Журавльов С.Г. не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених статтями 137 та 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Суд, вирішуючи питання щодо витрат понесених учасником справи на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, заявлені витрати на правову допомогу на загальну суму 11200,00 грн. є очевидно не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи заперечення сторони відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідачку судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 95, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором № TDB.2021.0093.34702 від 07.12.2021 року у розмірі 28227,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422. 40 грн. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів.

Інформація про сторони:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Головуючий: М. С. Зайцева