Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №626/663/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/663/26

Провадження № 1-кп/626/200/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2026 року за № 12026226080000009 відносно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ромни Сумської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого Берестинським районним судом Харківської області: 26.02.2024 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки; 24.04.2025 за ст.390-1 КК України до 3 років 1 місяця обмеження волі; 20.11.2025 за ст.126-1 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі, відповідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України покладено обов`язок пройти програму для кривдників строком на 3 місяці, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20.11.2025 визнано винним обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.126-1 КК України, до якого на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосовано обмежувальні заходи та направлено для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. 05.01.2026 року з обвинуваченим ОСОБА_3 у КЗ "Берестинський центр соціальних служб" Берестинської міської ради було укладено договір про органцізацію надання послуги з проходження програми для кривдників, ознайомлено з індивідуальним планом проходження програми, попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від проходження програми для кривдників.

ОСОБА_3 , будучи особою, до якої вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20.11.2025 у справі № 626/156/25, провадження № 1-кп/626/105/25, застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників 19.01.2026, 26.01.2026, 02.02.2026, 09.02.2026 до КЗ "Берестинський центр соціальних служб" Берестинської міської ради не з`явився, при цьому маючи реальну можливість для її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від проходження програми для кривдників.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.390-1КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_4 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України, умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшуює покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив.

Враховуючи обставини справи, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції статті у виді обмеженням волі, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20.11.2025 за ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 3 років 6 місяців обмеження волі. Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, i ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком слід частково приєднати не відбуте покарання за вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20 листопада 2025 року у виді 2 років 7 місяців обмеження волі.

У відповідності до статті 58 Кримінально-виконавчого кодексу України строк відбування покарання обвинуваченому у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України.

Призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за ст.390-1 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20 листопада 2025 року та призначити йому остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати за правилами ч. 1 ст. 58 КВК України - з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1