Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №626/665/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/665/26

Провадження № 1-кп/626/201/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2026 року за № 12026226080000006 відносно ОСОБА_3 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сахновщина Харківської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20.05.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2025 року Берестинським районним судом Харківської області ОСОБА_3 був засуджений за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 126-1 КК України та йому призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. ч. 2,3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Застосовано до ОСОБА_3 обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 1 (один) місяць, поклавши обов`язок пройти програму для кривдників.періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, роз`яснено про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбаченихст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Однак, незважаючи на те, що 30.06.2025 ОСОБА_3 роз`яснено в Берестинському районному відділу філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області порядок відбуття покарання та відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, останній вчиняв, за час відбування покарання, адміністративні правопорушення.

Так, в порушення обов`язків, визначених ч. 4 ст. 49-1 КВК України ОСОБА_3 під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, а саме: 18.09.2025 постановою Берестинського районного суду Харківської області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн., 30.10.2025 постановою Берестинського районного суду Харківської області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн., 02.02.2026 постановою Берестинського районного суду Харківської області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_4 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшуює покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив кримінальних правопорушень.

Враховуючи обставини справи, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції ч. 3 ст. 389 КК України, яка передбачає один основний вид покарання - обмеження волі.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, суд враховує, що вироком Берестинського районного суду Харківської областівід 20 травня 2025 року ОСОБА_3 було засуджено ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, із покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.389 КК України ОСОБА_3 вчинив після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання. Відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 поставлений на облік 30.06.2025 року. Отже, остаточне покарання суд визначає за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, у зв`язку з тим, що покарання за попереднім вироком обвинуваченим не було відбуто повністю, з урахуванням положень ст. 72 КК України, яке повинно бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання призначеного попереднім вироком.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид. Пунктом 5 ч.1 ст. 72 КК України встановлено, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

У відповідності до статті 58 Кримінально-виконавчого кодексу України строк відбування покарання обвинуваченому у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.389 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Берестинського районного суду Харківської області від 20 травня 2025 року із врахуванням положень п.5 ч.1 ст.72 КК України та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1(одного) року 1(одного) місяця обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 чудо вступу вироку в законну силу не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати за правилами ч. 1 ст. 58 КВК України - з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1