Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №613/2225/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/2225/25 Провадження №-1-кп/613/94/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12025221010000450 від 02.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухова, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

12.12.2003 Київським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік;

07.07.2004 Богодухівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; звільненого з місць позбавлення волі 24.11.2006 року умовно-достроково на 1 рік 14 днів;

14.10.2010 Богодухівським районним судом в Харківській області, за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки;

19.06.2014 Богодухівським районним судом Харківської області, за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

04.09.2019 Богодухівським районним судом в Харківській області, за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки;

13.05.2024 Богодухівським районним судом Харківської області за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , діючи повторно, в один із днів середини серпня 2025 року, точний день встановити не представилось можливим, приблизно о 04:00 годині, більш точний час встановити не представилось можливим, в період дії воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який продовжено відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025, який затверджено Законом України № 4524-ІХ від 15 липня 2025 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» о 05 годині 30 хвилин 7 серпня 2025 року, строком на 90 діб (тобто до 05 листопада 2025 року), розуміючи, що діє в умовах такого стану, діючи умисно та протиправно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного відкриття незачиненої хвіртки металевих воріт незаконно проник на огороджену парканом з цегли територію домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , після чого підійшов до тимчасово облаштованої зони для відпочинку, звідки таємно викрав велосипед марки «HAMMER 5200», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 13413 від 10 вересня 2025 року - 8333 гривень 33 копійки, та з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що точну дату подій він не пам`ятає, але у серпні 2025 року він повертався додому зі ставка, де перед цим відпочивав зі знайомим. По дорозі він побачив будинок, в якому горіло світло, і вирішив поросити сірники. Хто живе в будинку він не знав, з потерпілою знайомим не був. Хвіртка виявилась незачиненою, він зайшов на територію домоволодіння, там нікого не було, постукав у вікно – також ніхто не відповів. Потім на подвір`ї ОСОБА_5 побачив велосипед та вирішив взяти його, щоб доїхати додому. В подальшому хотів повернути велосипед, але не встиг через зайнятість на заробітках.

У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що шкодує, що вчинив таким чином та розуміє, що має нести покарання. Також зазначив, що він одразу визнав вину, добровільно видав викрадене, коли приїхали працівники поліції, добровільно брав участь у слідчих діях.

Просив врахувати пом`якшуючі обставини, суворо його не карати.

Отже, беручи до уваги повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , той факт, що обвинувачений не оспорює всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, суд з урахуванням положень ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, зокрема за кримінальні правопорушення проти власності, судимість не погашена, за місцем проживання характеризується нейтрально, офіційно не працює, на обліку в Центрі зайнятості не перебуває, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову службу в ЗСУ не проходив.

На обліку у нарколога не перебуває. Перебуває під консультативним наглядом у психіатра.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі легкої розумової відсталості з поведінковими розладами та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовність нести покарання, про що він зазначив в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно брав участь у всіх слідчих діях, після зізнання у вчиненні злочину – не змінював своєї позиції, повідомляв правдиву та достовірну інформацію, добровільно видав працівникам викрадене майно, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінальних правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, зокрема, наявність непогашених судимостей, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому, зважаючи на положення статті 65 КК України, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Водночас, беручи до уваги позицію потерпілої, яка зазначила про відсутність претензій до обвинуваченого, враховуючи той факт, що викрадене майно було повернуто, зважаючи на стан здоров`я ОСОБА_5 , який перебуває під консультативним наглядом у психіатра та страждає на психічні захворювання, суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст.185 КК України, врахувавши при цьому положення ч.2 ст.50 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Отже при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення вчинено ним протягом іспитового строку за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 травня 2024 року, та вважає за необхідне застосувати ст. 71 КК України, тобто призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання, покарання, не відбуте за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 травня 2024 року.

Строк покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 26 вересня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання, зарахувавши ОСОБА_5 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 26 вересня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженого

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін – з урахуванням покарання, що призначається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 травня 2024 року і остаточно призначити ОСОБА_5 до відбуття 5 /п`ять/ років 3 /три/ місяці позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 26 вересня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 26 вересня 2025 року по 13 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 2544 (дві тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 48 коп.

Речові докази: велосипед марки «HAMMER 5200», переданий під розписку на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

СУДДЯ