Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №352/401/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/401/26

Провадження № 2-а/352/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

представника позивача Качана А.А.

представника відповідача Горблянського В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог та позицій учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 28 січня 2026 року начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №146. В подальшому, постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №123 від 10 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Івано-Франківськ-Дах», штраф у сумі 34000 грн. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало неналежне оповіщення та не забезпечення явки до ТЦК працівників ТОВ «Івано-Франківськ-Дах». Позивач вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вказав, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» у повній відповідності до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями), постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30 грудня 2022 р. №1487, постанови КМУ «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 р. №560, були вжиті всі можливі заходи щодо забезпечення своєчасного оповіщення і прибуття працівників на виконання вимог Розпорядження №120/63/2 від 07 січня 2026 року. Просив суд скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 № 123 від 10.02.2026 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

05 березня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено заперечення проти позову. Представник відповідача зазначив, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому не можуть слугувати підставою для висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення. У відзиві звернуто увагу на те, що в порушення пункту 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації директором підприємства не було забезпечено доставку військовозобов`язаних до пункту збору районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим, на думку відповідача, вчинено адміністративне правопорушення. 28 січня 2025 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, а в подальшому особою, яка виконувала обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. З огляду на викладене у відзиві зазначено, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених чинним законодавством, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

10 березня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначив, що на виконання відповідного розпорядження ним було вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на належне оповіщення працівників підприємства. За його твердженням, про результати вжитих заходів своєчасно повідомлено районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з наданням підтверджуючих документів, зокрема копій наказів, актів, доказів направлення повісток військовозобов`язаним. З огляду на викладене позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов на підставах, викладених у ньому. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 було вжито всіх необхідних та залежних від нього заходів на виконання розпорядження виконувача обов`язків керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07 січня 2026 року. Зокрема, ним видано наказ про оповіщення працівників підприємства щодо їх виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на виконання якого під підпис було вручено повістки 1 працівнику. 1 працівник відмовилися від ознайомлення з відповідними документами, у зв`язку з чим було складено акт про відмову від підпису, 1 працівник перебував у відпустці, у зв`язку з чим на адресу його реєстрації та фактичного місця проживання було цінним листом з описом та повідомленням направлено зазначене вище розпорядження відповідача. Отже, на думку представника позивача, директором підприємства було вчинено всі передбачені законодавством та фактично можливі дії, спрямовані на виконання розпорядження. При цьому представник позивача зазначив, що повноваження щодо фізичного примусу працівників до прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у директора відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов. Представник відповідача додатково пояснив, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період передбачено обов`язок керівників підприємств, установ та організацій не лише забезпечити належне оповіщення військовозобов`язаних на вимогу районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а й організувати їх доставку до відповідних пунктів збору. На думку представника відповідача, ОСОБА_1 зазначений обов`язок виконано не було, оскільки доставку військовозобов`язаних до пункту збору забезпечено не в повному обсязі. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що саме оповіщення було здійснено формально та неналежним чином. Подані на підтвердження виконання розпорядження документи, за його твердженням, містять низку недоліків та неточностей, що ставить під сумнів повноту та належність виконання директором підприємства покладених на нього обов`язків. У зв`язку з викладеним представник відповідача вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена належними та допустимими доказами, а підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Встановлені судом обставини.

08.01.2026 на адресу ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» надійшло розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №12/63/2 від 07.01.2026 про необхідність здійснити оповіщення та забезпечення прибуття наведених у ньому військовозобов`язаних працівників підприємства про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.01.2026. Загальна кількість військовозобов`язаних працівників підприємства, яка підлягала оповіщенню становить 3 чоловіка (а.с. 7).

Директор ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» ОСОБА_1 видав наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 08.01.2026 року №34/к, яким інспектора з військового обліку підприємства ОСОБА_4 зобов`язано здійснити оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку товариства згідно переліку обумовленого у розпорядженні про їх виклик на 12.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

На виконання вказаного наказу було вручено повістку під розписку ОСОБА_5 (а.с. 9).

Наказом №38/к від 09.01.2026 року 2 працівників були увільнені від роботи для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с. 10).

Відповідно до Акту від 09.01.2026 №33, складеного працівниками ТОВ «Івано-Франківськ-Дах», інспектором з військового обліку ОСОБА_7 , начальником виробництва ОСОБА_8 та заступником директора підприємства ОСОБА_9 , у їх присутності було ознайомлено із наказом №38/к від 09.01.2026 ОСОБА_6 про його увільнення від роботи у зв`язку з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але останній відмовився поставити свій підпис у підтвердження ознайомлення з наказом (а.с.11).

Згідно з Актом від 09.01.2026 №32 складеного працівниками ТОВ «Івано-Франківськ-Дах», інспектором з військового обліку ОСОБА_7 , начальником виробництва ОСОБА_8 та заступником директора підприємства ОСОБА_9 , у їх присутності було ознайомлено із Розпорядженням №12/63/2 від 07.01.2026 ТОВ начальника - ІНФОРМАЦІЯ_2 і Наказом про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 №34/к від 08.01.2026, та зафіксовано факт відмови від підпису в кількості 1 чоловік (а.с.12).

Відповідно до Наказу №6/к від 01.01.2026 ОСОБА_10 надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного стану (а.с.13).

Копію розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №12/63/2 було надіслано поштою ОСОБА_10 цінним листом з описом вкладення (а.с. 14).

28 січня 2026 року начальником групи військового обліку солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №146. В протоколі зазначено, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Івано-Франківськ-Дах». Останній неналежно виконав розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.01.2026 №12/63/2, а саме в наказі не вказано як буде здійснено забезпечення прибуття військовозобов`язаних (забезпечують прибуття організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях абз. 6 пункт 13 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 (а.с.15).

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №123 від 10 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Івано-Франківськ-Дах», штраф у сумі 34000 грн.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 неналежно виконав розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.01.2026 №12/63/2, а саме: в наказі не вказано як буде здійснюватись забезпечення прибуття військовозобов`язаних (забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення ії від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях абз. 6 пункт 13 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 про що був складений протокол №146 від 27.01.2026. Розгляд справи призначено на 12:00 10 лютого 2026 року. ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, хоч був належно повідомлений. Останній неналежно виконав розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.01.2026 №12/63/2, а саме в наказі не вказано як буде здійснюватись забезпечення прибуття військовозобов`язаних (забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення ії від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях абз. 6 пункт 13 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560. Встановлено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи організації здійснюють: - оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки , органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття. Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 р. «Про порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Керівнику підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: - забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів зборів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки , та у разі потреби часу на зворотній шлях. Встановлено, що Директор ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» (керівник згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), будучи відповідальною особою за ведення військового обліку працівників на підприємстві, порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не забезпечив своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами 3-5 ст. 22 цього Закону, на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно розпорядження, зокрема шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат на здійснення такого процесу з Державного бюджету України. Також встановлено порушення Директором ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Про порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині не забезпечення прибуття військовозобов`язаних працівників ТОВ «Івано-Франківськ-Дах», шляхом їх перевезення від підприємства до пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 час і місце, чим порушено вимоги абз. 5 пункту 34 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», пункту 13 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи вищевикладене громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 16-17).

Релевантні норми права та висновки суду.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що:

мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.

Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 оголошено про проведення загальної мобілізації, яка проводиться до теперішнього часу.

Відповідно до абз.6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку» підприємства, установи і організації щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації зобов`язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (далі Порядок №1487).

Абзацом 5 пункту 34 Порядку №1487 передбачено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:

оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Пунктом 13 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2025 року, передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Так, згідно постановою № 123 від 10.02.2026 на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-3 КУпАП фактично за те, що він як директор ТОВ «Івано-Франківськ-Дах» не забезпечив своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обв`язку щодо мобілізації на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас, суд зазначає, що відповідно до умов ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Разом з тим, у вказаній постанові не вказано дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, але вказано, що дане правопорушення вчинено в особливий період, відповідальність передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Окрім того, суд звертає увагу, що пунктом 13 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачено, що керівники підприємств забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних дома альтернативними шляхами:

1) шляхом їх перевезення від підприємства до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

2) шляхом звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях.

В даному випадку, ОСОБА_1 , як директор підприємства, на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 видав наказ №38/к від 09.01.2026 про увільнення від роботи для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 двох працівників, а саме: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 тобто виконав одну з двох альтернативних дій, передбачених пунктом 13 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, суд констатує відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: по-перше, об`єктивної сторони, оскільки в постанові не зазначено, дата час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також не викладено які саме конкретні дії чи бездіяльність призвели до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; по-друге, на думку суду, ОСОБА_1 , в межах його повноважень, були вчинені всі можливі дії для належного виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, беручи до уваги обов`язок відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, принцип закріплений в Конституції України про необхідність доведення вини особи належними доказами, а не припущеннями та принципу, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, вказану постанову належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210 - 1 КУпАП - закрити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову №123 від 10.02.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Максим ОЛІЙНИК