Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №205/14606/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 205/14606/25

Провадження № 2/206/788/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.03.2026 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря судового засідання Шевцової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Самарського районного суду міста Дніпра з Новокодацького районного суду міста Дніпра, в порядку ст.31 ЦПК України надійшла дана позовна заява.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24.09.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № 276303494 (далі – Кредитний договір) на суму 6 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV38UK7. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно, за допомогою мережі Інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора – www.moneyveo.ua; зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів у кредит (далі – Заявка), у якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшов належну перевірку (верифікацію); ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі – Правила), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Відповідач отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який у подальшому використав для підписання Кредитного договору. Таким чином, Відповідач надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладення Кредитного договору, підписавши його одноразовим ідентифікатором. Отже, саме Відповідачка ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора та підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або СМС-повідомлення на мобільний телефон, а також без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк-провайдер, грошові кошти у розмірі: 6 000,00 грн 24.09.2020 на банківську картку № 5168-74XX-XXXX-1552 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі – Договір факторингу 2).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі – Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу 3 перехід прав вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до боржників.

Згідно з Реєстром боржників від 04.06.2025 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 405,90 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на момент подання позовної заяви становить 19 405,90 грн, з яких: 5 999,60 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 406,30 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 276303494 від 24.09.2020 у розмірі 19 405,90 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причини неявки, відзиву на позов не подавала. Зі згоди позивача, висловленої під час звернення до суду, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № 276303494 (далі – Кредитний договір) на суму 6 000,00 грн. (а.с.57-59).

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV38UK7.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк-провайдер, грошові кошти у розмірі: 6 000,00 грн 24.09.2020 на банківську картку № 5168-74XX-XXXX-1552 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. На виконання ухвали про витребування документів, банком емітентом надано відповідь щодо успішного зарахування грошових коштів (а.с.210-212).

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.121-127).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.105-110).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с.90-96), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Згідно з Реєстром боржників від 04.06.2025 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 405,90 грн (а.с.97, 98,99).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на момент подання позовної заяви становить 19 405,90 грн, з яких: 5 999,60 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 406,30 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а.с.87-88).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 24.09.2020 під № 276303494 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої ташостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18; від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, ціни позову.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи, об`єм позовної заяви, ціну позову, а також те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки даний спір є незначної складності, клопотання представника позивача про розгляд справи без їх участі, суд вважає, що зазначені витрати на правову допомогу у розмірі 7000грн. є суттєво завищеними.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.67-71); протокол погодження послуг (а.с.70).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 3000 гривень, що відповідає критеріям їх дійсності, розумності, з урахуванням складності справи, як це передбачено ст. 141 ЦПК України.

Також, згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 276303494 від 24.09.2020 у розмірі 19 405,90 грн., яка складається з 5 999,60 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 406,30 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: О.В. Поштаренко